Постанова № 18587343, 22.07.2011, Оболонський районний суд міста Києва

1-п-401/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 липня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Місечка М.М.,

при секретарі - Голубенко О.В.,

за участю прокурора - Будник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу, яка надійшла з постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, погодженою із заступником прокурора Оболонського району м. Києва, про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є засновником субєкта підприємницької діяльності юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕРІДАН ЛТД». Зазначене підприємство було зареєстровано в державних органах влади, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_1 взяв участь у його створенні з корисливих мотиві, з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, а не з метою здійснення господарської діяльності.

Так, приблизно на початку літа 2006 року ОСОБА_1 познайомився з невстановленим слідством чоловіком на імя Дмитро, який запропонував ОСОБА_1 за грошову винагороду в розмірі 50 доларів США, зареєструвати на своє ім'я субєкт підприємницької діяльності, без мети подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності.

Усвідомлюючи, що реєстрація підприємства на його імя без мети здійснення підприємницької діяльності, за грошову винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб є незаконною, розуміючи протиправний характер запропонованих дій, як майбутнього засновника та власника підприємства, ОСОБА_1 з корисливих мотивів, погодився на таку пропозицію.

На початку червня 2006 року ОСОБА_1 за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою на імя Олександр, надав останньому ксерокопію свого паспорту громадянина України та ксерокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. 13 червня 2006 року, реалізуючи свій злочинний умисел на створення субєкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення, відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа на імя Олександр, знаходячись у приміщенні приватного нотаріуса Київської міського нотаріального округу ОСОБА_2, розташованого в м. Києві по вул. Гната Юри, достовірно знаючи, що ТОВ «ТД ЕРІДАН ЛТД»(код ЄДРПОУ 34431306) реєструється на його імя для прикриття незаконної діяльності у присутності приватного нотаріуса Київської міського нотаріального округу ОСОБА_2 підписав надані йому на підпис документи, а саме: протокол № 1 від 12 червня 2006 року виконаний на 1 аркуші, та Статут ТОВ «ТД ЕРІДАН ЛТД»(код ЄДРПОУ 34431306) від 12 червня 2006 року. Підписавши реєстраційні документи, які необхідні для створення ТОВ «ТД ЕРІДАН ЛТД», невстановлена слідством особа на імя Олександр заплатив ОСОБА_1 50 доларів США.

Зазначене підприємство було зареєстровано в державних органах влади, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_1 взяв участь у його створенні з корисливих мотиві, з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України, що регулює діяльність субєктів підприємницької діяльності, а саме: статті 1 Закону України «Про підприємництво»№698-ХІІ від 2 лютого 1991 року із змінами та доповненнями, підприємство це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку; статті 14 Закону України «Про підприємництво»№698-ХІІ від 2 лютого 1991 року із змінами та доповненнями, яка визначає, що управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи; пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІV від 16 липня 1999 року, згідно якого власник або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фінансування всіх господарських операцій у первинних документах; пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, згідно з яким підприємство повинно сплачувати до бюджету належні суми податків і зборів в установлені законом терміни.

У постанові слідчий порушує питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, і з дня його вчинення минуло три роки.

Обвинувачений підтримав викладене в постанові, просив звільнити його від кримінальної відповідальності з наведених підстав.

Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши обвинуваченого, думку прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а справа закриттю з таких підстав.

Згідно з ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто створення субєкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Суд вважає таку кваліфікацію вірною.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України, є злочином невеликої тяжкості, і санкцією вказаної статті передбачено покарання у виді штрафу та обмеження волі.

Ураховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_1 діяння, що йому інкримінується, минуло три роки, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а провадження в справі закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у звязку із закінченням строків давності - звільнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, закрити.

Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

Речові докази (а.с. 35, 70, 124, 185), залишити при матеріалах справи.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя 26.07.2011 Справа № 1-п-401/11