Постанова № 18584329, 11.10.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011 року Справа № 5005/4087/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

Секретар судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №03 від 15.03.11;

представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.11р. у справі №5005/4087/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Адатранссервіс”, м. Дніпродзержинськ

до відповідача Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ

про стягнення 90 445,89грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011р. по справі №5005/4087/2011 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" заборгованість 63645 грн. 79 коп., інфляційні втрати 21704 грн. 95 коп., 3% річних 5095 грн. 15 коп., державне мито 904 грн. 46 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Вважає, що при розгляді даної справи суд повинен був звернути увагу на відсутність доказів, які б свідчили про оформлення належним чином між сторонами правочину у письмовій формі, згідно якого у відповідача могло виникнути зобовязання по оплаті послуг на оспорювану суму. Суд не застосував ст. 258 ЦК України, що виключає правові підстави для стягнення суми пені. Також зазначає, що даний предмет спору, з тих же підстав вже був предметом розгляду спору у господарському суді Дніпропетровської області, по якому вже є рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.08.11р.прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено на 04.10.11р. на 10:15год.

В судовому засіданні 04.10.11р. оголошувалась перерва до 11.10.11р. на 10:20год.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю прибуття представника останнього до судового засідання. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, а також закінчення процесуального строку розгляду апеляційної скарги встановленого ГПК України, судова колегія вказане клопотання залишила без задоволення та дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що Департамент забезпечення життєдіяльності в місті Дніпродзержинської міської ради (правонаступник Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради) листом від 11.07.2008р. звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" з пропозицією виконати роботи з механічного прибирання доріг на вулицях м. Дніпродзержинська.(а.с. 10)

Товариство з обмеженою відповідальністю “Адатранссервіс” прийняло пропозицію відповідача і здійснило роботи з прибирання доріг на вулицях м. Дніпродзержинська у липні 2008р., про що між сторонами було підписано Акт приймання виконаних робіт за липень 2008р. на суму 63645 грн. 79 коп.(а.с. 11)

У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами у справі згідно вимог ст. 181 Господарського кодексу України було укладено договір у спрощений спосіб шляхом прийняття замовлення до виконання.

Як вбачається, позивач направляв на адресу відповідача, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України вимогу № 30/07-01 від 30.07.08р. про сплату вартості виконаних робіт, доказів оплати відповідачем вказаних робіт ні суду першої, ні апеляційної інстанції надано не було.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач в порушення зобов'язання розрахунків не здійснив, наявність заборгованості відповідачем не спростована належними доказами, як і не надано жодних доказів проведення розрахунків, а суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення суми заборгованості.

Судова колегія враховує доводи скаржника відносно рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №31/312-10(27/244-09) та зауважує, що предметом спору у вищезазначеній справі є стягнення боргу за договором №19-08 від 06.03.08р., який не є предметом розгляду та не має відношення до спору у справі № 5005/4087/2011.

Крім того, посилання скаржника на не застосування судом ст. 258 ЦК України є помилковим, оскільки позивач не просив у позові стягнути, а суд не присуджував суму пені до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, а отже рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.11р. у справі №5005/4087/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.11р. у справі №5005/4087/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський СуддяО.В. Чус СуддяВ.В. Швець Постанова виготовлена та підписана в повному обсязі 12.10.11р.