Рішення № 18583875, 25.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2011 р. Справа № 14/093-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Тумановій К. Л.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 284 від 16.12.2010 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, м. Бориспіль

до Селянсько (фермерського) господарства „Прогрес”, с. Бзів, Баришівський район

про стягнення 231985, 55 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до СФГ „Прогрес” про стягнення 14426, 00 грн. основної заборгованості, 195434, 55 грн. неустойки, 5532, 90 грн. пені, 15784, 97 грн. інфляційних збитків, 807, 68 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011 р. порушено провадження у справі № 14/093-11 за позовом ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч” до СФГ „Прогрес” про стягнення 231985, 55 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.06.2011 р.

15.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.06.2011 р.

29.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2011 р.

13.07.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.08.2011 р.

17.08.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав письмові уточнення № 125 від 16.08.2011 р. до позовної заяви, у яких він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14426, 00 грн. заборгованості, 195434, 55 грн. неустойки, 5532, 90 грн. пені, 2416, 80 грн. інфляційних збитків, 807, 68 грн. 3 % річних.

Письмові уточнення № 125 від 16.08.2011 р. позивача до позовної заяви прийняті судом до розгляду.

17.08.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.08.2011 р.

25.08.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання, згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець зобовязується передати орендареві, а орендар зобовязується прийняти в строкове платне користування нижче визначене обладнання та зобовязується сплачувати орендодавцеві оренду плату.

Згідно п. 1.2. договору характеристики майна, що орендується:

1.2.1. Найменування майна, що орендується: Млин ХЦ-03.1200М в комплекті;

1.2.2. Стан (якість) майна, що орендується, на момент передання його в оренду за цим договором: задовільне;

1.2.3. Погоджена вартість майна, що орендується складає 625440, 42 грн.;

1.2.4. Інші характеристики майна, що орендується визначені в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта передання-приймання майна, що орендується.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що строк оренди складає 1 рік з дати прийняття майна, що орендується, за актом передання-приймання.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розмір орендної плати на місяць з урахуванням усіх податків складає 8 142, 00грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця до 10 числа.

Згідно п. 8.1. договору після закінчення строку оренди орендар зобовязаний протягом 10 (десяти) календарних днів повернути майно, що орендується, орендодавцю разом з технічною документацією та комплектне за актом передання-приймання.

Відповідно до п. 8.2. договору повернення майна, що орендується, здійснюється представниками сторін шляхом підписання відповідного акту. Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Згідно п. 10.2. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується після повного розрахунку за договором.

02.04.2008 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно згідно договору оренди обладнання від 01.04.2008 р.

Позивач листом № 54 від 25.03.2009 р. попередив відповідача про необхідність підготовки повернення орендованого обєкту до здачі по акту приймання-передачі, як передбачено п. 8.1 договору оренди обладнання.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2010 р. у справі № 13/145-10 за позовом ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч” до СФГ „Прогрес” про витребування майна позов задоволено повністю та вирішено зобовязати Селянське (фермерське) господарство „Прогрес” (Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів, код 31120495) повернути (передати) Відкритому акціонерному товариству „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч” (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5; код 04685271) млин ХЦ-03.1200М в комплекті.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010 р. у справі № 13/145-10 залишено без змін.

27.01.2011 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010 р. у справі № 13/145-10 державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції було вилучено у СФГ „Прогрес” орендоване майно - млин ХЦ-03.1200М в комплекті та передано його ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, що підтверджується актом серії АА № 024369 від 27.01.2011 р. вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим майном за договором з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна та до моменту закінчення строку дії договору у період з 02.04.2008 р. по 02.04.2009 р. та після закінчення строку оренди майна, передбаченого п. 4.2. договору, у період з 02.04.2009 р. по 27.01.2011 р.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дана обставина та інші вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2010 р. у справі № 13/145-10 за позовом ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч” до СФГ „Прогрес” про витребування майна.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що розмір орендної плати за користування орендованим майном у період з лютого по березень 2009 р. склав 16 284, 00 грн., що підтверджується договором оренди обладнання від 01.04.2008 р., довідкою № 85 від 20.05.2011 р. ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, оборотно-сальдовою відомістю від 19.05.2011 р. ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, розрахунком заборгованості по орендній платі, доданим позивачеми до позовної заяви, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по сплаті орендної плати за користування орендованим майном у період з лютого по березень 2009 р. та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1858, 00 грн., що підтверджується договором оренди обладнання від 01.04.2008 р., довідкою № 85 від 20.05.2011 р. ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, оборотно-сальдовою відомістю від 19.05.2011 р. ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, розрахунком заборгованості по орендній платі, доданим позивачеми до позовної заяви, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з лютого по березень 2009 р. не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 14426, 00 грн., що підтверджується договором оренди обладнання від 01.04.2008 р., довідкою № 85 від 20.05.2011 р. ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, оборотно-сальдовою відомістю від 19.05.2011 р. ВАТ „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч”, розрахунком заборгованості по орендній платі, доданим позивачеми до позовної заяви, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обовязку щодо оплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р. у заявлений позивачем період з лютого по березень 2009 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 14426, 00 грн. за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, передбачену ст. 785 Цивільного кодексу України, за період прострочення відповідачем виконання обовязку по сплаті орендної плати з квітня 2009 р. по березень 2010 р. всього на загальну суму 195 434, 55 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, строк оренди майна за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р. відповідно до п. 4.2. договору сплив 02.04.2009 р.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обовязку відповідачем щодо повернення майна у звязку із закінченям строку оренди майна виникло після спливу 10-ти денного строку, передбаченого п. 8.1. договору, а саме з 13.04.2009 р.

Розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення наступний:

- період прострочення - з 13.04.2009 р. по 31.03.2010 р., розмір орендної плати за місяць 8 142, 00 грн., розмір орендної плати за день (квітень 2009 р.) 271, 40 грн.

Квітень 2009 р. - 271, 40 грн. х 18 х 2 = 9 770, 40 грн.

Травень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Червень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Липень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Серпень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Вересень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Жовтень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Листопад 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Грудень 2009 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Січень 2010 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Лютий 2010 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Березень 2010 р. - 8 142, 00 грн. х 2 = 16 284, 00 грн.

Отже, загальний розмір неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р. у вищевказаний період становить 188 894, 40 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за договором у вищевказаний період у розмірі 188 894, 40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті орендної плати з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р. всього на загальну суму 5 532, 90 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки, при укладенні договору оренди обладнання від 01.04.2008 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме пені від суми несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, а саме сплати орендної плати, то безпідставним є нарахування позивачем пені за прострочення відповідачем виконання обовязку щодо сплати орендної плати у заявлений період на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” так, як положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” не встановлюють розмір пені за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, а визначають порядок обчислення пені і обмеження її розміру, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті орендної плати з лютого 2009 р. по грудень 2010 р. всього на загальну суму 2416, 80 грн. і 807, 68 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

11.02.2009 - 10.03.20096284.001.01594.266378.26

6 284, 00 грн. х 1, 015 = 6 378, 26 грн.; 6 378, 26 грн. - 6 284, 00 грн. = 94, 26 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

11.03.2009 - 31.12.201014426.001.1732495.7016921.70

14 426, 00 грн. х 1, 173 = 16 921, 70 грн.; 16 921, 70 грн. - 14 426, 00 грн. = 2 495, 70 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р. у вищевказані періоди становить 2 589, 96 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2416, 80 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 11.02.2009 р. по 31.12.2010 р., сума заборгованості 6 284, 00 грн., кількість днів заборгованості 689 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

6284.0011.02.2009 - 31.12.20106893 %355.86

6 284, 00 грн. х 0, 03 % х 689/365 = 355, 86 грн.

- період заборгованості - з 11.03.2009 р. по 31.12.2010 р., сума заборгованості 8 142, 00 грн., кількість днів заборгованості 661 день.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8142.0011.03.2009 - 31.12.20106613 %442.34

8 142, 00 грн. х 0, 03 % х 661/365 = 442, 34 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості за договором оренди обладнання від 01.04.2008 р. у вищевказані періоди становить 798, 20 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 798, 20 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Селянсько (фермерського) господарства „Прогрес” (ідентифікаційний код 31120495) на користь Відкритого акціонерного товариства „Бориспільське підприємство „Сортнасіннєовоч” (ідентифікаційний код 04685271) 14 426 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 188 894 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот девяносто чотири) грн. 40 (сорок) коп. неустойки, 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп. інфляційних збитків, 798 (сімсот девяносто вісім) грн. 20 (двадцять) коп. 3 % річних та судові витрати 2 065 (дві тисячі шістдесят пять) грн. 35 (тридцять пять) коп. державного мита і 221 (двісті двадцять одна) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

28 вересня 2011 р.