Рішення № 18583592, 23.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2011 р. Справа № 3/070-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», м. Кагарлик, Кагарлицький район, Київська область

про стягнення 89669 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2011р. порушено провадження у справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа»про стягнення 89669 грн. та призначено розгляд справи на 29.06.2011р.

Ухвалою від 29.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.07.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

20.07.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано заперечення проти позовної заяви. Дане було прийнято судом до уваги.

В судовому засіданні 20.07.2011р. представник відповідача зазначив, що станом на 10.06.2011р. заборгованість за поставлений природний газ та штрафні санкції на загальну суму 81703,08 грн. були погашені перед позивачем по взаєморозрахунку, подавши копію платіжного доручення №1 від 30.06.2011р. Суд заслухавши представників учасників судового процесу, вирішив зобов’язати представника відповідача надати суду в наступне судове засідання для огляду оригінал платіжного доручення №1 від 30.06.2011р.

09.08.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з викликом останнього для допиту у ГУ МВС України у м. Києві у якості свідка. Судом взято дане клопотання до уваги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2011р. продовжено строк розгляду спору, на підставі клопотання представника позивача та розгляд справи відкладено на 23.08.2011р.

В судове засідання, яке відбулося 23.08.2011р., представник відповідача не з’явився, але передав клопотання від 23.08.2011р. №263 про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю останнього забезпечити явку. Проте суд критично оцінює дане клопотання, оскільки у ньому відсутні обґрунтування щодо яких саме поважних причин представник відповідача не може з’явитися у судове засідання та це не перше клопотання останнього щодо відкладення розгляду справи. Крім того, у зв’язку з завантаженістю представника відповідача, відповідач міг направити до господарського суду іншу особу для захисту його порушених прав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Кагарликтепломережа»(покупець) було укладено договір №06/09-1130-БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання (далі договір), відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі газ) в обсязі, зазначеному у статті 2 цього договору (п.п. 1.1. договору).

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2182,66 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –2619, 19 грн. (п.п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ згідно п. 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

21 грудня 2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу №06/09-1130-БО-17 від 23.09.2009р., якою було продовжено строк поставки до 30.04.2011р. (п.п.2.1.1. додаткової угоди).

На виконання умов зазначеного договору позивачем була проведена поставка газу відповідачеві, що підтверджується копіями актів передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів від: 31.10.2009р., 30.11.2009р., 31.12.2009р., 31.01.2010р., 28.02.2010р., 31.03.2010р., 30.04.2010р. –загалом на суму 2359546,27 грн.

Таким чином, відповідно до умов договору (п.п. 6.1), відповідач повинен був остаточно розрахуватися за фактично спожиті обсяги газу на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Проте, як зазначає позивач, станом на 10.06.2011р., відповідач здійснив лише часткову оплату, за поставлений газ в розмірі 2298787,77 грн. Отже, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 60758,50 грн.

У своєму запереченні на позов, який було подано 20.07.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області, відповідач посилається на те, що станом на 10.06.2011р. заборгованість за поставлений газ та штрафні санкції на загальну суму 81703,08 грн. були погашені по взаєморозрахунку на основі договору №267/503 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503 від 10.06.2011р. На підтвердження вищевказаного відповідачем було надано суду копію платіжного доручення №1 від 30.06.2011р. У зв’язку з тим, що на вказаній копії нерозбірливо відображено реквізити щодо сплати заборгованості суд витребував у відповідача оригінал вказаного документа для звірки, але на день розгляду справі він наданий суду не був.

В порушення своїх договірних зобов’язань (договір №06/09-1130-БО-17 поставки природного газу від 23.09.2009р.) відповідач частково не оплатив вартість поставленого товару.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа»своїх зобов’язань щодо сплати поставленого ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»газу на суму 60758,50 грн. за договором поставки природного газу №06/09-1130-БО-17 від 23.09.2009р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини 1 та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Належних доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

У зв’язку з цим суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 60758,50 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4662,85 грн. пені, 7424,78 грн. – три проценти річних та 16823,55 грн. –інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п.п. 6.1 договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10 договору встановлено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Судом здійснено перерозрахунок пені і встановлено, що за період заборгованості з 13.11.2010р. по 13.05.2011р. вона становить 4695,88 грн. Оскільки позивачем пеня визначена у сумі 4662,85 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Судом здійснено перерозрахунок інфляційних втрат за період з листопада 2009р. по квітень 2011р. і встановлено, що відповідний розрахунок інфляційних втрат результатом якого є сума у розмірі 16823,55 грн., виконаний позивачем, є вірним, тому суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків –у розмірі 16823,55 грн.

Розрахунок 3% річних, виконаний позивачем, є вірним, тому суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 7424,78 грн. повністю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 60758,50 грн. основного боргу, 16823,55 грн. інфляційних втрат, 7424,78 грн. 3% річних та 4662,85 грн. пені, загалом 89669,68 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа»(09200, Київська область, Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Дачна, код ЄДРПОУ 20622074) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) –60758 (шістдесят тисяч сімсот п’ятдесят вісім гривень) 50 коп. основного боргу, 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 85 коп. пені, 16823 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні) 55 коп. інфляційних втрат, 7424 (сім тисяч чотириста двадцять чотири гривні) 78 коп. 3% річних, 896 ( вісімсот дев’яносто шість гривень) 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Лопатін

Дата підпису: 27.09.2011р.