Рішення № 18583588, 20.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2011 р. Справа № 12/127-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомдочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне

управління «Ліфт-3»

до управління житлово-комунального господарства «Біличі»

про стягнення заборгованості у розмірі 332245,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №1/11 від 04.01.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»(далі позивач) до управління житлово-комунального господарства «Біличі»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 332245,01 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов підрядного договору на технічне обслуговування ліфтів №147/10 від 23.06.2010 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався організовувати та виконувати роботи з повного технічного обслуговування ліфтів на обєктах відповідача, а відповідач зобовязувався вказані роботи оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідач надані послуги оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 296363,47 грн., 18655,45 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 13575,32 грн. та три проценти річних у розмірі 3650,77 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2011 року, справу призначено до розгляду 09.08.2011 року.

08 серпня 2011 року на адресу суду представник позивача направив заяву про уточнення позовних вимог. У звязку з технічною помилкою, просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на сплату державного мита у розмірі 3325,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

09 серпня 2011 року представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти існування заборгованості не заперечувала.

Розгляд справ, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 30.08.2011 року.

23 серпня 2011 року представник позивача направив на адресу суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача в межах заявлених позовних вимог, у задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на те, що позивач не надав достатнього документального підтвердження, що невжиття таких заходів утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

23 серпня 2011 року представник відповідача направила на адресу суду заперечення на позов, зазначила, що з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені необхідно припинити через шість місяців з моменту, коли зобовязання мало бути виконано.

30 серпня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20.09.2011 року.

20 вересня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

23 червня 2010 року між дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»(далі позивач) та управлінням житлово-комунального господарства «Біличі»(далі відповідач) був укладений підрядний договір на технічне обслуговування ліфтів №147/10 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався організовувати та виконувати роботи з повного технічного обслуговування ліфтів на обєктах відповідача (далі послуги), а відповідач зобовязувався вказані роботи оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 319389,92 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1825 від 31.07.2010 року, №2001 від 31.08.2010 року, №2215 від 30.09.2010 року, №2453 від 31.10.2010 року, №2797 від 30.11.2010 року, №3098 від 31.12.2010 року, №11 від 31.01.2011 року, №296 від 28.02.2011 року, №624 від 31.03.2011 року, №814 від 30.04.2011 року, №1066 від 31.05.2011 року, №1361 від 30.06.2011 року. Відповідач виконані послуги прийняв, проте оплатив їх частково, а саме у розмірі 26026,45 грн., що підтверджується банківською довідкою від 22.08.2011 року.

Ч. 3 ст. 317 Господарського кодексу України встановлено, що господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Ч. 1 цієї статті встановлено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

15 липня 2011 року відповідач перерахував на користь позивача 3000,00 грн. боргу, що підтверджується банківською довідкою, долученою до матеріалів справи.

П. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Так, провадження у справі в частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Представник відповідача проти наявності боргу в сумі 293363,47 перед позивачем не заперечувала.

Крім цього, 27 липня 2011 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що борг відповідача перед позивачем становив 293363,47 грн.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 293363,47 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 18655,45 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 13575,32 грн. та три проценти річних у розмірі 3650,77 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 5.3 договору передбачено, що на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 6.1 договору передбачено, що у разі порушення строку оплати за виконані роботи, вказаного в п. 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 11.09.2010 року до 11.03.2011 року, а також суму боргу, що

у період з 11.09.2010 року до 10.10.2010 року (30 днів прострочення) становила 52399,88 грн. (розмір пені становить 667,56 грн.);

у період з 11.10.2010 року до 10.11.2010 року (31 день прострочення) становила 78599,82 грн. (розмір пені становить 1034,72 грн.);

у період з 11.11.2010 року до 10.12.2010 року (30 днів прострочення) становила 104799,76 грн. (розмір пені становить 1335,12 грн.);

у період з 11.12.2010 року до 10.01.2011 року (31 день прострочення) становила 131623,53 грн. (розмір пені становить 1732,74 грн.);

у період з 11.01.2011 року до 10.02.2011 року (31 день прострочення) становила 158 447,30 грн. (розмір пені становить 2085,86 грн.);

у період з 11.02.2011 року до 10.03.2011 року (28 днів прострочення) становила 185271,07 грн. (розмір пені становить 2202,95 грн.);

у період з 11.03.2011 року до 11.03.2011 року (1 день прострочення) становила 212094,84 грн. (розмір пені становить 90,07 грн.), облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 9149,02 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 11.09.2011 року до 11.07.2011 року складає 306 днів, тому три проценти річних від суми боргу, що

у період з 11.09.2010 року до 10.10.2010 року (30 днів прострочення) становила 52399,88 грн. (три проценти становлять 129,21 грн.);

у період з 11.10.2010 року до 10.11.2010 року (31 день прострочення) становила 78599,82 грн. (три проценти становлять 200,27 грн.);

у період з 11.11.2010 року до 10.12.2010 року (30 днів прострочення) становила 104799,76 грн. (три проценти становлять 258,41 грн.);

у період з 11.12.2010 року до 10.01.2011 року (31 день прострочення) становила 131623,53 грн. (три проценти становлять 335,37 грн.);

у період з 11.01.2011 року до 10.02.2011 року (31 день прострочення) становила 158 447,30 грн. (три проценти становлять 403,72 грн.);

у період з 11.02.2011 року до 10.03.2011 року (28 днів прострочення) становила 185271,07 грн. (три проценти становлять 426,38 грн.);

у період з 11.03.2011 року до 10.04.2011 року (31 день прострочення) становила 212094,84 грн. (три проценти становлять 540,41 грн.);

у період з 11.04.2011 року до 10.05.2011 року (30 днів прострочення) становила 238918,61 грн. (три проценти становлять 589,11 грн.);

у період з 11.05.2011 року до 10.06.2011 року (31 день прострочення) становила 265742,38 грн. (три проценти становлять 677,10 грн.);

у період з 11.06.2011 року до 13.06.2011 року (3 дні прострочення) становила 292566,15 грн. (три проценти становлять 72,14 грн.);

у період з 14.06.2011 року до 14.06.2011 року (1 день прострочення) становила 292039,70 грн. (три проценти становлять 24,00 грн.);

у період з 15.06.2011 року до 15.06.2011 року (1 день прострочення) становила 289039,70 грн. (три проценти становлять 23,76 грн.);

у період з 16.06.2011 року до 22.06.2011 року (7 днів прострочення) становила 286039,70 грн. (три проценти становлять 164,57 грн.);

у період з 23.06.2011 року до 24.06.2011 року (2 дні прострочення) становила 284039,70 грн. (три проценти становлять 46,69 грн.);

у період з 25.06.2011 року до 04.07.2011 року (11 днів прострочення) становила 281539,70 грн. (три проценти становлять 254,54 грн.);

у період з 05.07.2011 року до 05.07.2011 року (1 день прострочення) становила 277539,70 грн. (три проценти становлять 22,81 грн.);

у період з 06.07.2011 року до 07.07.2011 року (2 дні прострочення) становила 272539,70 грн. (три проценти становлять 44,80 грн.);

у період з 08.07.2011 року до 10.07.2011 року (3 дні прострочення) становила 269539,70 грн. (три проценти становлять 66,46 грн.);

у період з 11.07.2011 року до 11.07.2011 року (1 день прострочення) становила 296363,47 грн. (три проценти становлять 24,36 грн.), становлять 4304,11 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем три проценти річних визначені у розмірі 3650,77 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 11.09.2010 року до 11.07.2011 року у 2010 році: у вересні - 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні - 100,5% (УК № 209 від 09.11.2010р.), листопаді - 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні - 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні - 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому - 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні - 101,4% (УК №64 від 08.04.2011р.), квітні - 101,3% (УК №83 від 11.05.2011р.), травні - 100,8% (УК №103 від 08.06.2011р.), червні -100,4% (УК №122 від 08.07.2011р.), липні - 98,7% (УК №144 від 09.08.2011р.)враховуючи, що розмір заборгованості становив: у період з 11.09.2010 року до 10.10.2010 року - 52399,88 грн.; у період з 11.10.2010 року до 10.11.2010 року - 78599,82 грн.; у період з 11.11.2010 року до 10.12.2010 року - 104799,76 грн.; у період з 11.12.2010 року до 10.01.2011 року - 131623,53 грн.; у період з 11.01.2011 року до 10.02.2011 року - 158 447,30 грн.; у період з 11.02.2011 року до 10.03.2011 року - 185271,07 грн.; у період з 11.03.2011 року до 10.04.2011 року - 212094,84 грн.; у період з 11.04.2011 року до 10.05.2011 року - 238918,61 грн.; у період з 11.05.2011 року до 10.06.2011 року - 265742,38 грн.; у період з 11.06.2011 року до 13.06.2011 року - 292566,15 грн.; у період з 14.06.2011 року до 14.06.2011 року - 292039,70 грн.; у період з 15.06.2011 року до 15.06.2011 року - 289039,70 грн.; у період з 16.06.2011 року до 22.06.2011 року - 286039,70 грн.; у період з 23.06.2011 року до 24.06.2011 року - 284039,70 грн.; у період з 25.06.2011 року до 04.07.2011 року - 281539,70 грн.; у період з 05.07.2011 року до 05.07.2011 року - 277539,70 грн.; у період з 06.07.2011 року до 07.07.2011 року - 272539,70 грн.; у період з 08.07.2011 року до 10.07.2011 року - 269539,70 грн.; у період з 11.07.2011 року до 11.07.2011 року - 296363,47 грн., складає 12477,00 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 317, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 837, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу припинити.

Позов дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»до управління житлово-комунального господарства «Біличі»про стягнення заборгованості у розмірі 332245,01 грн. задовольнити частково.

Стягнути з управління житлово-комунального господарства «Біличі»(Київська обл., с.м.т. Коцюбинське, вул. Меблева, 11-А, код 23579209) на користь дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»(м. Київ, вул. Котельникова, 23, код 05432796) основний борг у сумі 293363,47 грн. (двісті девяносто три тисячі триста шістдесят три грн. 47 коп.); 9149,02 грн. (девять тисяч сто сорок девять грн. 02 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 3650,77 грн. (три тисячі шістсот пятдесят грн. 77 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12477,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 00 коп.); 3186,40 грн. (три тисячі сто вісімдесят шість грн. 40 коп.) витрат на сплату державного мита; 226,34 грн. (двісті двадцять шість грн. 34 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 26.09.2011 року.