Рішення № 18583525, 06.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну (Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 14/083-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 196/10 від 23.12.2010 р.);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 456 від 26.11.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства „Баришівкатепломережа”, смт Баришівка, Баришивський район

про стягнення 392780, 16 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до КП „Баришівкатепломережа” про стягнення 310 500, 00 грн. заборгованості, 23 829, 01 грн. пені, 41 954, 74 грн. інфляційних збитків, 16 496, 41 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 06/09-1486ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2011 р. порушено провадження у справі № 14/083-11 за позовом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до КП „Баришівкатепломережа” про стягнення 392780, 16 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 01.06.2011 р.

01.06.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив № 218 від 31.05.2011 р. на позов, у якому зазначає, що визнає позов частково на суму основного боргу у розмірі 310500, 00 грн. та не визнає позов в іншій частині.

01.06.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 15.06.2011 р.

15.06.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.07.2011 р.

06.07.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/09-1486ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно умов п. 1.1. якого постачальник згідно з цим договором зобовязується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Згідно п. 1.3. договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Відповідно до п. 4.4. договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі відмови покупця від підписання акта приймання-передачі газу у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки згідно з п. 3.3 цього договору, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі обсягів реалізації газу.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593, 448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

-податок на додану вартість за ставкою 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122, 00 грн., крім того ПДВ 20 %.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727, 32 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ- 872, 78 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

21.12.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 06/09-1486ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р., згідно умов п. 2. якої сторони дійшли згоди викласти п. 11.1. договору у наступній редакції: „цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.”

На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 1 194098, 55 грн., що підтверджується актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.10.2009 р. за жовтень 2009 р. на суму 54103, 01 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.11.2009 р. за листопад 2009 р. на суму 137329, 94 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.12.2009 р. за грудень 2009 р. на суму 244581, 13 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2010 р. за січень 2010 р. на суму 293759, 02 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 28.02.2010 р. за лютий 2010 р. на суму 218749, 34 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.03.2010 р. за березень 2010 р. на суму 206809, 67 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.04.2010 р. за квітень 2010 р. на суму 38766, 44 грн., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 883 598, 55 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, відзивом № 218 від 31.05.2011 р. на позов, наявними у матеріалах справи.

В грудні 2010 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням-вимогою № 31/43-14209 від 27.12.2010 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 310500, 00 грн.

Однією із позовних вимог позивача є його вимога про стягнення з відповідача на свою користь 310500, 00 грн. заборгованості за поставлений природний газ за договором.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 3 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

3.1. Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань;

3.2. Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Із наданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що 04.07.2011 р., після порушення провадження у даній справі, відповідач виконав свій обовязок по оплаті природного газу за договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 310500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 344 від 04.07.2011 р. на суму 310500, 00 грн., наявним у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем погашена заборгованість, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині такої позовної вимоги на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 06/09-1486ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті природного газу з 06.11.2010 р. по 06.05.2011 р. всього на загальну суму 23 829, 01 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день протрочення платежу.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Згідно п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, що відповідач Комунальне підприємство „Баришівкатепломережа” є комунальним підприємством, що здійснює діяльність з надання послуг з теплопостачання та водопостачання, в тому числі населенню, що основна заборгованість за договором у заявлений позивачем період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. була повністю погашена відповідачем після звернення позивача до суду із даним позовом, що така заборгованість постійно погашалась відповідачем і виникала лише у певні періоди через неодержання коштів від своїх споживачів фізичних осіб, які є боржниками по сплаті за комунальні послуги, та через невідповідність фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування (різниця в тарифах на теплову енергію сума заборгованості 1250528, 00 грн.), що у відповідача - Комунального підприємства „Баришівкатепломережа” наявна дебіторська заборгованість його споживачів (населення), що станом на 27.05.2011 р. складає 1735839, 21 грн., та наявна дебіторська заборгованість з різниці в тарифах у розмірі 1250528, 00 грн., що підтверджується відзивом № 218 від 31.05.2011 р. на позов, протоколом № 1 засідання обласної комісії з виконання завдань, повязаних з погашенням заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 23.05.2011 р., довідкою № 217 від 30.05.2011 р. КП „Баришівкатепломережа”, факсограмою № 31/19-6280 від 25.05.2011 р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, випискою № 362/500 від 01.06.2011 р. ДП „Енергоринок” з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, договором № 284/503 від 14.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503, укладеним між Територіальним органом Казначейства у Київській області, Фінансовим управлінням Баришівської районної державної адміністрації, КП „Баришівкатепломережа”, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та НАК „Нафтогаз України”, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою, з 23 829, 01 грн. до 2 382, 90 грн., що становить 10 % від розміру пені, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з листопада 2009 р. по березень 2011 р. всього на загальну суму 41 954, 74 грн. та з 11.11.2009 р. по 15.04.2011 р. всього на загальну суму 16 496, 41 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 41 954, 74 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 16 496, 41 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 310500, 00 грн. заборгованості за природний газ за договором підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків і 3 % річних від суми заборгованості за договором підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням того, що добровільне погашення відповідачем основної заборгованості, що є предметом спору, перед позивачем у повному обсязі відбулось після звернення останнього із позовом до суду і після порушення судом провадження у справі за таким позовом, та з урахуванням суми пені, що була обґрунтовано заявлена позивачем у позовній заяві, поданої до господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Комунального підприємства „Баришівкатепломережа” на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 310500, 00 грн. заборгованості за природний газ.

2.Позов в частині інших позовних вимог задовольнити частково.

3.Стягнути з Комунального підприємства „Баришівкатепломережа” (ідентифікаційний номер 24885150) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (ідентифікаційний код 31301827) 2382 (дві тисячі триста вісімдесят дві) грн. 90 (девяносто) коп. пені, 41954 (сорок одна тисяча девятсот пятдесят чотири) грн. 74 (сімдесят чотири) коп. інфляційних збитків, 16496 (шістнадцять тисяч чотириста девяносто шість) грн. 41 (сорок одна) коп. 3 % річних та судові витрати 3 927 (три тисячі девятсот двадцять сім) грн. 80 (вісімдесят) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

29 липня 2011 р.