Рішення № 18583476, 08.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/23908.09.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Фірма «Прокат»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Ход-2000»

Простягнення 797627,14 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Фірма «Прокат»до товариства з обмеженою відповідальністю «Ход-2000»про стягнення 797627,14 грн. за договором купівлі-продажу від 05.04.2007 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за придбаний нежилий будинок.

Ухвалою суду від 05.07.2011 р. порушено провадження у справі № 6/239, розгляд останньої призначено на 18.07.2011 р..

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.07.2011 р. не виконав.

Представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на пятнадцять днів. Клопотання судом задоволено.

Розгляд справи було відкладено на 08.09.2011 р.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач явку в судове засідання представника не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.04.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Фірма прокат»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ход-2000»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за № 1090 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежитловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 252,40 кв.м.

Згідно з п. 2.1 Договору нежилий будинок продається за 2500000 грн. шляхом передачі простого векселя на вищезазначену суму.

11.02.2008 р. господарським судом міста Києва по справі 21/10 було прийнято рішення, яким змінено умови Договору в частині зменшення ціни продажу до 1000000 грн.

26.03.2008 р. покупець за актом прийому-передачі векселя передав, а продавець прийняв простий вексель серії АА 0288963 номінальною вартістю 1000000 грн. з терміном платежу до 31.12.2010 р. (далі - Вексель).

03.01.2009 р. сторонами було складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким фінансова допомога по договору позики № 6/08 від 19.05.2008 р. на суму 58000 грн. була зарахована в погашення Векселя.

Крім того, покупцем було сплачено у березні 2009 р. на користь продавця 176100 грн.

Таким чином, заборгованість покупця перед продавцем за Векселем склала 765900 грн.

Станом на 31.12.2010 р. продавець не предявив Вексель покупцю для оплати.

18.01.2011 р. продавець направив покупцю претензію з вимогою погасити заборгованість за векселем на суму 765900 грн. Покупцем претензія була отримана 24.01.2011 р., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи, проте залишена без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 765900 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя і векселедержателю).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»необхідно врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, звалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (ст.202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен викопати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 765900 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобовязання є порушеним в силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України з 31.01.2011 р.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, інфляційна складова становить 27572,40 грн. (793472,40 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції), три проценти річних складають 4154,74 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ход-2000»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 19-а, код 30726057) на користь публічного акціонерного товариства «Фірма Прокат»(04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, код 03062272) 793472,40 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 4154,74 грн. трьох процентів річних, 7976,27 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 04.10.2011 р.