Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 37/266-5/11027.09.11 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»
про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі
№ 37/266 за нововиявленими обставинами
За позовомПриватного підприємства «ЛАКАРТ»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»
простягнення 2733462,60 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 06.07.2011 р.;
ОСОБА_2 за довіреністю № 03-1 від 03.02.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 01.12.2010 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «ЛАКАРТ» (далі позивач, ПП «ЛАКАРТ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ» (далі відповідач, ТОВ «АТЕМ») про стягнення з відповідача на користь позивача за договором купівлі-продажу № 4 від 15.01.2008 р. 2733462,60 грн., з яких: 2400319,64 грн. основний борг, 47982,4 грн. 3% річних, 285160,56 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить судові витрати по розгляду даної справи покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «АТЕМ»на користь ПП «ЛАКАРТ»2225624,72 грн. - основного боргу, 279828,40 грн. - інфляційних нарахувань, 45659,61 грн. - 3 % річних, 23798,89 грн. - державного мита та 291,65 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 р. у справі № 37/266 апеляційну скаргу ПП «ЛАКАРТ» на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі № 37/266 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ «АТЕМ»на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі № 37/266 задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі № 37/266 скасовано в частині задоволених позовних вимог. Прийнято нове рішення: в задоволенні вимог ПП «ЛАКАРТ»про стягнення з ТОВ «АТЕМ»2225 624,72 грн. основного боргу, 279 828,40 грн. інфляційних нарахувань, 45 659,61 грн. трьох процентів річних відмовлено повністю. Стягнуто з ПП «ЛАКАРТ» на користь ТОВ «АТЕМ»12750,00 грн. - державного мита за подачу апеляційної скарги. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2009 р. у справі № 37/266 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 р. скасовано, рішення
господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 24.12.2009 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.11.2009 р. у справі № 37/266.
22.02.2010 р. ТОВ «АТЕМ»звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх вимог відповідач у справі зазначив, що рішення суду має бути скасовано, адже наявна нововиявлена обставина, що має істотне значення для справи, а саме: лист ПП «ЛАКАРТ»№ 20 від 14.05.2009 р. з проханням підписати Акти зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2008 р. на суму 9436,13 грн. та від 17.04.2008 р. на суму 51620,54 грн., в звязку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Наведені обставини не були відомі заявникові і мають істотне значення для встановлення суми боргу та штафних санкцій.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. заяву ТОВ «АТЕМ»про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 залишено без змін.
29.03.2010 р. ТОВ «АТЕМ»звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. за нововиявленими обставинами, в якій-просило згадане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач у справі посилався на те, що видаткові накладні, за якими було передано товар на суму 2225624,72 грн. було підписано невідомою особою, про що не було відомо заявникові на час розгляду справи судом, а товар відповідачем не було одержано. Наведені обставини, підтверджуються висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1829/10-11 від 24.03.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. заяву ТОВ «АТЕМ»про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. по справі № 37/266 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 р. у справі № 37/266 апеляційну скаргу ТОВ «АТЕМ»залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2011 р. у справі № 37/266 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 16.12.2010 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. скасовано. Справу № 37/266 направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд заяви ТОВ «АТЕМ»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. у справі № 37/266 (суддя Івченко А.М.) рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «АТЕМ»на користь ПП «ЛАКАРТ»1 513456,14 грн. основного боргу, 197455,92 грн. інфляційних нарахувань, 31331,05 грн. 3 % річних, 16253,70 грн. державного мита та 150,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з ПП «ЛАКАРТ»на користь ТОВ «АТЕМ»8126,85 грн. витрат по оплаті державного мита, 75,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Визнано наказ від 03.02.2010 р. у справі № 37/266 таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 р. у справі № 37/266 рішення господарського суду м. Києва від 11.04.2011 у справі № 37/266 скасовано. Заяву ТОВ «АТЕМ»про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «АТЕМ»на користь ПП «ЛАКАРТ»42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги тощо.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 р. у справі № 37/266 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 16.12.2010 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. скасовано. Справу № 37/266 направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд заяви ТОВ «АТЕМ»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 р. виправлено технічну помилку у повному тексті та у п. 2 резолютивної частини Постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2011 р. у справі № 37/266, а саме: вважати скасованою повністю постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. у справі № 37/266, та скасованим в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атем” 1513 456,14 грн. основного боргу, 197 455,92 грн. інфляційних нарахувань, 31331,05 грн. трьох відсотків річних, 16 253,70 грн. державного мита, 150,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і про видачу відповідного наказу, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва, рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. В іншій частині, рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011р. залишено без змін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 37/266-5/110 та призначено розгляд справи на 01.09.2011 р.
Розгляд заяви судом неодноразово відкладався, в судовому засіданні оголошувались перерви у відповідності до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
06.09.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення по справі ТОВ «АТЕМ».
12.09.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів у ТОВ «АТЕМ»та клопотання про дослідження доказів по справі.
13.09.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ «АТЕМ»про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 27.09.2011 р. представник заявника підтримав вимоги, викладені в заяві, повністю.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечив, одночасно підтримав клопотання про витребування доказів у ТОВ «АТЕМ»та про дослідження доказів у справі.
Представник заявника заперечив проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін з приводу заявлених клопотань, розглянувши заявлені клопотання, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів, як необґрунтованого. Клопотання позивача про повне та всебічне дослідження доказів у справі враховано при дослідженні обставин справи.
В судовому засіданні 27.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.01.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 4 від 15.01.2008 р. (даліДоговір),за умовами п. 1.1 якого позивач зобовязався згідно заявки покупця поставити, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме:
- піддон 1200 мм х 1000 мм у кількості 20 000 шт. за ціною 16,67 грн. за 1 шт., крім того ПДВ;
- піддон 1200 мм х 800 мм у кількості 150 000 шт. за ціною 28,34 грн. за 1 шт., крім того ПДВ;
- піддон 1200 мм х 800 мм середній у кількості 7 000 шт. за ціною 15,00 грн. за 1 шт., крім того ПДВ.
Загальна вартість договору складає 4 689 400 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20 % - 937 880 грн. 00 коп. (п. 1.2 Договору).
У відповідності до п. п. 4.1, 4.2 Договору позивач зобовязується відвантажити товар, вказаний у видаткових накладних. Умови поставки: самовивіз зі складу продавця.
Пунктом 4.3. Договору встановлено, що моментом прийому товару покупцем та здачі його продавцем є відповідно оформлені і підписані документи представником покупця та продавця.
Згідно з п. 3.2 Договору, оплата товару повинна здійснюватися за кожну партію товару протягом 10 банківських днів після поставки товару покупцю та його прийомки за якістю та кількістю.
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2008 р. (п. 9.1 Договору).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За своєю правовою природою даний Договір є договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків продавця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Під час розгляду справи № 37/266 судом встановлено, що позивачем у справі на виконання Договору було продано відповідачу товар на загальну суму 2225624, 72 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, підписаними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі довіреностей (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).
Доказів оплати цього товару в строк, встановлений п. 3.2 Договору відповідачем в порушення ст. 33 ГПК України суду не надано.
Судом під час розгляду справи № 37/266, також встановлено, що наявними у справі доказами: видатковими накладними, підписаними представниками сторін та засвідчених печатками підприємств, довіреностями, рахункамифактурами підтверджується передача товару відповідачу на суму 2225624, 72 грн., а також неоплату цього товару відповідачем.
Щодо поставки товару на суму 174694, 92 грн. за видатковими накладними № Л-00000565 від 01.12.2008 р., № Л-00000566 від 01.12.2008 р., № Л-00000567 від 01.12.2008 р., № Л-00000568 від 02.12.2008 р., № Л-00000569 від 02.12.2008 р., № Л-00000571 від 04.12.2008 р., № Л-00000574 від 05.12.2008 р. та № Л-00000577 від 09.12.2008 р., то наведені накладні не містять відбитку печатки відповідача, позивач не надав суду довіреності ТОВ «АТЕМ»на отримання його представником товару-піддонів саме за цими видатковими накладними, тому суд не взяв ці накладні як належні докази передачі товару, отже відмовив в стягненні з відповідача основного боргу в розмірі 174694, 92 грн. відсутні.
З огляду на наведене, рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 (залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2009 р. у справі № 37/266) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «АТЕМ»на користь ПП «ЛАКАРТ»2225624,72 грн. основного боргу, 279828,40 грн. інфляційних нарахувань, 45659,61 грн. 3 % річних, 23798,89 грн. державного мита та 291,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, при прийнятті рішення, яке просить переглянути заявник, висновки суду про обовязок відповідача оплатити одержаний від позивача товар ґрунтувались на наявних в матеріалах справи видаткових накладних, які підписано уповноваженими представниками відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі довіреностей, отже саме цими накладними, як первинними бухгалтерськими документами підтверджувався факт одержання товару відповідачем.
Відповідно до ст. 112 ГПК України (в редакції чинній на час подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Процесуальний закон не передбачає здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 3.7. Розяснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. № 04-5/563).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
Від подання нових доказів слід відрізняти, зокрема, такі обставини, як подання експертом завідомо неправильного висновку, що був покладений в основу рішення арбітражного суду; завідомо неправильний переклад документів або пояснень учасників процесу; подання фальшивих документів тощо, якщо перелічені факти засвідчені в установленному порядку. (п. 1 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. N 04-5/563).
ТОВ «АТЕМ» в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на обставини, встановлені висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1829/10-11 від 24.03.2010 р.
Згаданим висновком експертного дослідження встановлено, що:
підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000403 від 24 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000402 від 24 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000401 від 24 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000405 від 25 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000407 від 28 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000406 від 28 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000386 від 17 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000385 від 17 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000381 від 16 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000383 від 16 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000384 від 17 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000387 від 18 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000394 від 22 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000391 від 22 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000390 від 22 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000393 від 22 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000398 від 23 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000399 від 23 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000397 від 23 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000396 від 23 липня 2008 р. виконано не ОСОБА_4, а іншою особою;
підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000475 від 1 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000476 від 1 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000477 від 1 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000478 від 2 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000479 від 2 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000495 від 10 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000497 від 11 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000498 від 11 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000499 від 12 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000500 від 12 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000505 від 16 вересня 2008 р
- видатковій накладній № Л-00000506 від 17 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000509 від 18 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000510 від 18 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000511 від 18 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000512 від 18 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000513 від 19 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000515 від 22 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000516 від 22 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000517 від 22 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000520 від 23 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000521 від 23 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000523 від 24 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000528 від 26 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000529 від 26 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000530 від 26 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000531 від 29 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000533 від 30 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000367 від 10 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000368 від 10 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000370 від 11 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000371 від 11 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000372 від 11 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000373 від 14 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000374 від 14 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000375 від 14 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000376 від 14 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000377 від 14 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000378 від 14 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000459 від 26 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000460 від 27 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000461 від 27 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000462 від 27 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000463 від 27 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000464 від 27 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000466 від 28 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000467 від 28 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000469 від 28 серпня 2008 р. виконано не ОСОБА_4, а іншою особою;
підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000409 від 29 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000410 від 29 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000412 від 30 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000413 від 30 липня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000416 від 1 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000418 від 4 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000419 від 4 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000420 від 4 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000421 від 5 серпня 2008 р
- видатковій накладній № Л-00000422 від 5 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000425 від 6 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000426 від 6 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000428 від 7 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000430 від 8 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000434 від 11 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000441 від 19 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000445 від 19 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000446 від 20 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000447 від 20 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000448 від 20 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000450 від 20 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000451 від 21 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000453 від 22 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000456 від 26 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000457 від 26 серпня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000522 від 24 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000526 від 25 вересня 2008 р. виконано не ОСОБА_4, а іншою особою;
підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000482 від 3 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000483 від 4 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000486 від 8 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000487 від 8 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000488 від 8 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000489 від 9 вересня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000490 від 9 вересня 2008 р. виконано не ОСОБА_4, а іншою особою;
підписи від імені ОСОБА_5 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000565 від 1 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000566 від 1 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000567 від 1 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000568 від 2 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000571 від 4 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000574 від 5 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000577 від 9 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000580 від 11 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000583 від 12 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000585 від 15 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000586 від 16 грудня 2008 р. - виконано
ОСОБА_5;
підписи від імені ОСОБА_5 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000569 від 2 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000603 від 23 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000604 від 23 грудня 2008 р. виконано не ОСОБА_5, а іншою особою;
підписи від імені ОСОБА_5 в графі «Отримал(а)»у:
- видатковій накладній № Л-00000593 від 19 грудня 2008 р
- видатковій,накладній № Л-00000594 від 22 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000602 від 23 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000605 від 24 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000606 від 24 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000607 від 24 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000619 від 29 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000622 від 29 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000623 від 30 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000624 від 30 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000625 від 30 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000627 від 31 грудня 2008 р. - виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.
При цьому, в дослідницькій частині висновку експертом вказано, що наведені розбіжності ознак суттєві, стійкі, виходять за межі варіаційності підписного почерку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та у сукупності у своїй діяльності достатні для висновку про те, що досліджувані підписи виконані не ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а іншими особами.
Судом встановлено, що вищевикладені факти - підписання видаткових накладних невстановленими особами існували під час розгляду судом справи № 37/266, однак не могли бути відомі відповідачу у справі.
З метою додаткової встановлення фактів, вказаних в висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1829/10-11 від 24.03.2010 р., ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2010 р. у справі № 37/266 було призначено по справі судову почеркознавчу експертизу.
Відповідно до висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 174 від 23.09.2010 р. питання відносно того ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 виконано підписи в графі «Отримал(а)»у видаткових накладних: № Л-00000409 від 29.07.2008, № Л-00000410 від 29.07.2008, № Л-00000412 від 30.07.2008, № Л-00000413 від 30.07.2008, № Л-00000416 від 01.08.2008, № Л-00000418 від 04.08.2008, № Л-00000419 від 04.08.2008, № Л-00000420 від 04.08.2008, № Л-00000421 від 05.08.2008, № Л-00000422 від 05.08.2008, № Л-00000425 від 06.08.2008, № Л-00000426 від 06.08.2008, № Л-00000428 від 07.08.2008, № Л-00000430 від 08.08.2008, № Л-00000434 від 11.08.2008, № Л-00000441 від 19.08.2008, № Л-00000445 від 19.08.2008, № Л-00000446 від 20.08.2008, № Л-00000447 від 20.08.2008, № Л-00000448 від 20.08.2008, № Л-00000450 від 20.08.2008, № Л-00000451 від 21.08.2008, № Л-00000453 від 22.08.2008, № Л-00000456 від 26.08.2008, № Л-00000457 від 26.08.2008, № Л-00000522 від 24.09.2008, № Л-00000526 від 25.09.2008, № Л-00000593 від 19.12.2008, № Л-00000594 від 22.12.2008, № Л-00000602 від 23.12.2008, № Л-00000605 від 24.12.2008, № Л-00000606 від 24.12.2008, № Л-00000607 від 24.12.2008, № Л-00000619 від 29.12.2008, № Л-00000622 від 29.12.20 08, № Л-00000623 від 30.12.2008, № Л-00000624 від 30.12.2008, № Л-00000625 від 30.12.2008, № Л-00000627 від 31.12.2008 не вирішувались, з причини зазначеної в дослідницькій частині висновку експерта.
Підписи в графі «Отримал(а)»у видаткових накладних: № Л-00000367 від 10.07.2008, № Л-00000368 від 10.07.2008, № Л-00000370 від 11.07.2008, № Л-00000371 від 11.07.2008, № Л-00000372 від 11.07.2008, № Л-00000373 від 14.07.2008, № Л-00000374 від 14.07.2008, № Л-00000375 від 14.07.2008, № Л-00000376 від 14.07.2008, № Л-00000377 від 14.07.2008, № Л-00000378 від 14.07.2008, № Л-00000459 від 26.08.2008, № Л-00000460 від 27.08.2008, № Л-00000461 від 27.08.2008, № Л-00000462 від 27.08.2008, № Л-00000463 від 27.08.2008, № Л-00000464 від 27.08.2008, № Л-00000466 від 28.08.2008, № Л-00000467 від 28.08.2008, № Л-00000469 від 28.08.2008, № Л-00000475 від 01.09.2008, № Л-00000476 від 01.09.2008, № Л-00000477 від 01.09.2008, № Л-00000478 від 02.09.2008, № Л-00000479 від 02.09.2008, № Л-00000495 від 10.09.2008, № Л-00000497 від 11.09.2008, № Л-00000498 від 11.09.2008, № Л-00000499 від 12.09.2008, № Л-00000500 від 12.09.2008, № Л-00000505 від 16.09.2008, № Л-00000506 від 17.09.2008, № Л-00000509 від 18.09.2008, № Л-00000510 від 18.09.2008, № Л-00000511 від 18.09.2008, № Л-00000512 від 18.09.2008, № Л-00000513 від 19.09.2008, № Л-00000515 від 22.09.2008, № Л-00000516 від 22.09.2008, № Л-00000517 від 22.09.2008, № Л-00000520 від 23.09.2008, № Л-00000521 від 23.09.2008, № Л-00000523 від 24.09.2008, № Л-00000528 від 26.09.2008, № Л-00000529 від 26.09.2008, № Л-00000530 від 26.09.2008, № Л-00000531 від 29.09.2008, № Л-00000533 від 30.09.2008, № Л-00000580 від 11.12.2008, № Л-00000583 від 12.12.2008, № Л-00000585 від 15.12.2008, № Л-00000586 від 16.12.2008 виконані ОСОБА_5.
Підписи в графі «Отримал(а)»у видаткових накладних: № Л-00000381 від 16.07.2008, № Л-00000383 від 16.07.2008, № Л-00000384 від 17.07.2008, № Л-00000385 від 17.07.2008, № Л-00000386 від 17.07.2008, № Л-00000387 від 18.07.2008, № Л-00000390 від 22.07.2008, № Л-00000391 від 22.07.2008, № Л-00000393 від 22.07.2008, № Л-00000394 від 22.07.2008, № Л-00000396 від 23.07.2008, № Л-00000397 від 23.07.2008, № Л-00000398 від 23.07.2008, № Л-00000399 від 23.07.2008, № Л-00000401 від 24.07.2008, № Л-00000402 від 24.07.2008, № Л-00000403 від 24.07.2008, № Л-00000405 від 25.07.2008, № Л-00000406 від 28.07.2008, № Л-00000407 від 28.07.2008, ймовірно, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.
Питання відносно того, чи ОСОБА_4 виконано підписи в графі «Отримал(а)»у видаткових накладних: № Л-00000381 від 16.07.2008, № Л-00000383 від 16.07.2008, № Л-00000384 від 17.07.2008, № Л-00000385 від 17.07.2008, № Л-00000386 від 17.07.2008, № Л-00000387 від 18.07.2008, № Л-00000390 від 22.07.2008, № Л-00000391 від 22.07.2008, № Л-00000393 від 22.07.2008, № Л-00000394 від 22.07.2008, № Л-00000396 від 23.07.2008, № Л-00000397 від 23.07.2008, № Л-00000398 від 23.07.2008, № Л-00000399 від 23.07.2008, № Л-00000401 від 24.07.2008, № Л-00000402 від 24.07.2008, № Л-00000403 від 24.07.2008, № Л-00000405 від 25.07.2008, № Л-00000406 від 28.07.2008, № Л-00000407 від 28.07.2008 - не вирішувалось, з причини зазначеної в дослідницькій частині висновку експерта.
Питання відносно того, чи ОСОБА_4 виконані підписи в графі «Отримал(а)»у видаткових накладних: № Л-00000482 від 03.09.2008, № Л-00000483 від 04.09.2008, № Л-00000486 від 08.09.2008, № Л-00000487 від 08.09.2008, № Л-00000488 від 08.09.2008, № Л-00000489 від 09.09.2008, № Л-00000490 від 09.09.2008 - не вирішувалось, з причини зазначеної в дослідницькій частині висновку експерта.
Питання відносно того, чи ОСОБА_4 виконано підписи в графі «Отримал(а)»у видаткових накладних: № Л-00000482 від 03.09.2008, № Л-00000483 від 04.09.2008, № Л-00000486 від 08.09.2008, № Л-00000487 від 08,09.2008, № Л-00000488 від 08.09.2008, № Л-00000489 від 09.09.2008, № Л-00000490 від 09.09.2008 - не вирішувалось, з причини зазначеної в дослідницькій частині висновку експерта.
Питання відносно того ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 виконано підписи в графі «Отримал(а) у видаткових накладних: № Л-00000603 від 23.12.2008 та № Л-00000604 від 23.12.2008 - не вирішувались, з причини зазначеної в дослідницькій частині висновку експерта.
При цьому, експертом в дослідницькій частині висновку вказано, що вищезгадані питання не вирішувались, в звязку з транскрипційною незпівставністю досліджувальних підписів та зразків підписів ОСОБА_4 чи ОСОБА_5.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. (ч. 1 ст. 42 ГПК України).
Суд не бере до уваги висновки, викладені в висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 174 від 23.09.2010 р. з огляду на відсутність обґрунтованих відповідей на поставлені питання та їх недостатню ясність, побудованість на припущеннях, адже докази у справі не можуть мати ознак ймовірності.
З огляду на наведене, суд вважає, згаданий висновок неналежним доказом у справі.
Суд також враховує висновки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 06.07.2011 р. у справі № 37/266. Разом з тим, суд касаційної інстанції погодився повністю щодо наявності підстав для перегляду судового рішення у даній справі від 03.07.2009 р., передбачених ст. 112 ГПК України, та про необхідність зміни розміру сум, які підлягають до стягнення з відповідача, тоді як щодо визначення саме розміру таких сум - вважав висновки невірними.
Натомість, суд на підставі вимог ст. 43 ГПК України, дослідивши висновок експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1829/10-11 від 24.03.2010 р., вважає, що встановлені ним факти мають значення для правильного вирішення спору.
Як вище згадувалось, цим висновком встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в графі «Отримал(а)»виконано ОСОБА_5 у:
- видатковій накладній № Л-00000565 від 1 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000566 від 1 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000567 від 1 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000568 від 2 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000571 від 4 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000574 від 5 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000577 від 9 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000580 від 11 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000583 від 12 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000585 від 15 грудня 2008 р.
- видатковій накладній № Л-00000586 від 16 грудня 2008 р.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В даному випадку, саме видаткові накладні, по яким і було здійснено експерте дослідження у даній справі, у відповідності до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а відтак є підставою для покладення на відповідача обовязку по проведенню розрахунків за отриманий товар.
Таким чином, факти підписання видаткових накладних невідомими особами мають значення для правильного вирішення спору, адже підтверджують одержання товару за видатковими накладними невідомими особами, а не відповідачем у справі.
З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт поставки товару відповідачу по справі за видатковими накладними: № Л-00000565 від 1 грудня 2008 р. на суму 26792,82 грн., № Л-00000566 від 1 грудня 2008 р. на суму 26716,81 грн., № Л-00000567 від 1 грудня 2008 р. на суму на суму 17823,88 грн., № Л-00000568 від 2 грудня 2008 р. на суму 26602,80 грн., № Л-00000571 від 4 грудня 2008 р. на суму 26792,82 грн., № Л-00000574 від 5 грудня 2008 р. на суму 26602,80 грн., № Л-00000577 від 9 грудня 2008 р. на суму 17861,88 грн., № Л-00000580 від 11 грудня 2008 р. на суму 17861,88 грн., № Л-00000583 від 12 грудня 2008 р. на суму 26792,82 грн., № Л-00000585 від 15 грудня 2008 р. на суму 17861,88 грн., № Л-00000586 від 16 грудня 2008 р. на суму 16721, 76 грн., на загальну суму 248432,15 грн.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства (п. 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей).
Статтею 12 згаданої Інструкції забороняється відпускати цінності у випадках, зокрема: відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу.
З огляду на наведені положення Інструкції товар може бути одержано для підприємства лише особами, які працюють на даному підприємстві на підставі довіреності.
Судом встановлено, що лише вищенаведені накладні підписано від імені відповідача уповноваженою особою - ОСОБА_5, на підставі довіреностей наявних в матеріалах справи.
Відповідачем не надано суду всупереч вимог ст. 33 ГПК України доказів на підтвердження оплати одержаного за Договором товару на суму 248432,15 грн.
Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення боргу за одержаний за Договором товар, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений в частині стягнення з відповідача на користь позивача 248432,15 грн. боргу, та підлягає задоволенню в цій частині.
Позивач просив стягнути з відповідача 47982,40 грн. 3 % річних та 285160,56 грн. інфляційних втрат станом на 31.12.2008 р. по кожній видатковій накладній.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
Суд, врахувавши положення ч. 2 ст. 625 ЦК України та суму основного боргу, що підлягає стягненню, здійснив перерахунок 3 % річних від простроченої суми та інфляційних втрат й дійшов висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в розмірі 306,05 грн. за період з врахуванням кожної видаткової накладної до 31.12.2008 р. (заявлено позивачем в позовній заяві) та інфляційні втрати в розмірі 5217,08 грн. за грудень 2008 р.
Згідно з ч. 5 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються: рішення - у разі зміни або скасування рішення.
Таким чином, заява відповідача про скасування рішення суду у справі № 37/266 підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача 1977192, 57 грн. - основного боргу, 45353,56 грн. - 3 % річних та 274611,32 грн. - інфляційних втрат.
При цьому, в силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати по розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»на користь Приватного підприємства «ЛАКАРТ»1977192, 57 грн. - основного боргу, 45353,56 грн. - 3 % річних та 274611,32 грн. - інфляційних втрат.
3. Прийняти в цій частині нове рішення: в позові Приватного підприємства «ЛАКАРТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»про стягнення 1977192, 57 грн. -основного боргу, 45353,56 грн. - 3 % річних та 274611,32 грн. - інфляційних втрат відмовити.
4. В решті рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. у справі № 37/266 залишити без змін.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, ідентифікаційний код 21643937) на користь Приватного підприємства «ЛАКАРТ»(04111, Київська область, місто Вишгород, вул. Дніпровська, 9, кв. 49, ідентифікаційний код 30972070) 1185 (одна тисяча сто вісімдесят пять) грн. 75 коп. - державного мита та 21 (двадцять одна) грн. 95 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва.
6. Визнати наказ № 37/266 від 03.02.2010 р. таким, що не підлягає виконанню.
7. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.С. Ломака
Повне рішення складено 30.09.2011 р.
Судове рішення № 18583329, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/266-5/110. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: