Рішення № 18582131, 29.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 вересня 2011 р. Справа 3/38/2011/5003

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

до: Немирівської міської ради, код ЄДРПОУ 03772619 (вул. Леніна, 26, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800)

про стягнення 8 458,36 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 169/10р. від 23.12.2010р.;

відповідача: ОСОБА_2. - довіреність № 02-14-632 від 25.09.11р.;

ВСТАНОВИВ :

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов про стягнення з Немирівської міської ради 7275,93 грн. - основного боргу за поставлений природний газ, 56,28 грн. - пені, 509,31 грн. - штрафу, 480,21 грн. - інфляційних втрат, 136,63 грн. - 3% річних.

26.07.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/38/2011/5003 та призначено її до розгляду на 09.08.2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 09.08.2011р. розгляд справи відкладено на 23.08.2011р.

22.08.2011р. позивач подав до суду заяву № 31/10-9818 від 15.08.2011р., якою просить стягнути з відповідача 7275,93 грн. - основного боргу за поставлений природний газ, 562,79 грн. - пені, 509,31 грн. - штрафу, 480,21 грн. - інфляційних втрат, 136,63 грн. - 3% річних.

Дослідивши подану позивачем заяву, суд розцінює її як заяву про збільшення позовних вимог та приймає до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2011р. позовні вимоги (з урахуванням заяви № 31/10-9818 від 15.08.2011р.) підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача з наданих пояснень в судовому засіданні та у відзиві № б/н від 29.09.2011р. позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 грудня 2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" згідно з п.1.2. статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") (за договором - постачальник) та Немирівською міською радою (за договором - споживач) був укладений договір на постачання та транспортування природного газу №НБ-09-627.

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався поставити споживачу у грудні 2009 році та 2010 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах договору.

В п. 3.6. договору сторони визначили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу. Акти приймання- передачі газу уповноважені представники складають до 1 числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.7. договору).

Згідно п. 4.1. договору до сплати за 1000 куб. м. природного газу належить 2646,7860 грн.

Відповідно до вимог п. 5.1. договору, споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки та послуг по постачанню та транспортуванню. В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця (п.5.2. договору).

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передавши відповідачу з грудня 2009 по березень 2010 року природний газ, що підтверджується актами подачі-приймання і реалізації природного газу за грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р. та березень 2010р. (а.с. 17- 20).

Відповідач в порушення умов договору за поставлений газ розрахувався лише частково, що стверджується платіжними дорученнями № 396 від 28.01.2010р., № 416 від 23.02.2010р., № 461 від 26.03.2010р.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем, становить 7275,93 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у відповідача виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 7275,93 грн. на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 562,79 грн. - пені (за період з 19.01.2011р. по 19.07.2011р. включно), 509,31 грн. - штрафу, 480,21 грн. - інфляційних втрат (за період з грудня 2010р. по червень 2011р.), 136,63 грн. - 3% річних (за період з 01.12.2010р. по 17.07.2011р. включно), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В пункті 6.1 договору сторони погодили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат 3 % річних та штрафу є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку штрафу, 3% річних та інфляційних втрат судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

При перерахунку пені (за період вказаний позивачем у розрахунку (а. с. 41) з 19.01.2011р. по 19.07.2011р. включно) сума пені складає 562,34 грн. згідно нижче наведеного розрахунку:

7275,93 грн. * 182 * 7,75* 2 /100 / 365 = 562,34

Позивачем до стягнення заявлено 562,79 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню в сумі 562,34грн., а в стягненні 0,45 грн. пені слід відмовити.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду, відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості за поставлений газ.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає частковому задоволенню (з урахуванням відмови у стягненні 0,45 грн. пені).

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

29.09.2011р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Немирівської міської ради, код ЄДРПОУ 03772619 (вул. Леніна, 26, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 ( вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) 7275,93 грн. - основного боргу за поставлений природний газ, 562,34 грн. - пені, 509,31 грн. - штрафу, 480,21 грн. - інфляційних втрат, 136,63 грн. - 3% річних, 101,99 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 235,99 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 0,45 грн. пені відмовити.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 жовтня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

3 - відповідачу (вул. Леніна, 26, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800)