Постанова № 18581891, 11.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/2726/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дергачі –Агро”, м. Дергачі Харківської області (далі –ТОВ “Дергачі-Агро”),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011

зі справи № 5023/2726/11

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі –відділення АМК) ,

до ТОВ “Дергачі –Агро”

про стягнення коштів.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

відділення АМК –Петрачковича С.С.,

ТОВ “Дергачі-Агро”–Нех І.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Відділення АМК звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ “Дергачі-Агро” 17 000 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 28.07.2010 № 48-к у справі № 3/ 01-48-10 (далі –рішення № 48-к), та 17 000 грн. пені за прострочення виконання цього рішення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2011 (суддя Рильова В.В.) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ “Дергачі-Агро” як правонаступника закритого акціонерного товариства “Дергачі-Агро” (далі –ЗАТ “Дергачі-Агро”) 17 000 грн. штрафу та 12750 грн. пені. Судове рішення мотивовано обов’язковістю виконання рішення № 48 -к.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 (колегія суддів у складі: суддя Сіверін В.І. –головуючий, судді Терещенко О.І., Пелипенко Н.М.) рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 4 250 грн. пені скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. У постанові зазначено, що суд першої інстанції помилився у визначенні періодів, протягом яких нарахування пені за прострочення виконання рішення № 48-к зупинялося.

ТОВ “Дергачі-Агро” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду у справі скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник зазначає, що Законом України “Про захист економічної конкуренції” не передбачено стягнення штрафу з правонаступника припиненої юридичної особи.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК заперечує проти доводів відповідача і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 48-к на ЗАТ “Дергачі-Агро” накладено 17 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- 14.08.2010 ЗАТ “Дергачі-Агро” отримало копію рішення № 48-к, що підтверджується відміткою про вручення відповідного рекомендованого листа; тобто дане товариство відповідно було зобов’язане було сплатити штраф у строк до 13.10.2010 (включно);

- проте 23.09.2010 ЗАТ “Дергачі-Агро” оскаржило рішення № 48-к до господарського суду Харківської області; рішенням названого місцевого господарського суду від 17.11.2010 у справі № 05/216-10 у задоволенні позову ЗАТ “Дергачі-Агро” про визнання недійсним рішення № 48-к відмовлено, і це рішення набрало законної сили;

- згідно зі статутом ТОВ “Дергачі-Агро” ця юридична особа є правонаступником ЗАТ “Дергачі-Агро”, припиненого шляхом перетворення.

Відповідно до частини п’ятої статті 59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

За змістом статей 1, 4, глави 3 Господарського кодексу України предметом регулювання цього Кодексу є, зокрема, відносини, пов’язані з обмеженням монополізму та захистом суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина п’ята статті 56 цього Закону).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, в тому числі прийнятого згідно з частиною першою статті 48 Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Апеляційним господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок пені з урахуванням пункту 19 рекомендацій президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 29.10.2008 № 04-5/247, в якому зазначено, що: “Абзацами третім –п’ятим частини п’ятої зазначеної статті Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися”.

Таким чином, попередні судові інстанції, встановивши фактичні обставини щодо наявності у відповідача як у правонаступника ЗАТ “Дергачі-Агро” обов’язку виконати рішення № 48-к, сплативши 17 000 грн. штрафу, обґрунтовано задовольнили позов зі справи. Водночас апеляційний господарський суд, перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення суми пені відповідно до вимог Закону України “Про захист економічної конкуренції” та положень Господарського процесуального кодексу України, дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача 17000 грн. пені.

За наведених обставин Вищий господарський суд України вважає, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011

зі справи № 5023/2726/11 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дергачі –Агро” –без задоволення.

Суддя                                                                                           В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко