Рішення № 18580193, 14.09.2011, Апеляційний суд Київської області

Справа №22-ц-5420/11Головуючий у І інстанції Голуб А. В.

Категорія19Доповідач у 2 інстанціїФінагєєв 14.09.2011 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України 14 вересня 2011року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного Суду Київської області в складі: головуючого Сержанюка А.С.

суддів:

за участю секретаря:Фінагєєва В.О., Кулішенко Ю.М.

Хворостяної А.М. розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта»до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, Терезинська селищна рада Білоцерківського району про переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому, після уточнення своїх вимог просив суд перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Терезинської селищної ради, Білоцерківського району, Київської області, укладений 6 вересня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі № 4541 та зареєстрованим у Дер евному реєстрі правочинів за № 1552056, на Товариство з обмеженою відповідальністю Еліта"; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта" право власності на земельну ділянку площею 1,0 га. кадастровий номер 3220455500:06:006:0016, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області; припинити право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,0 га. кадастровий номер 3220455500:06:006:0016 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області, право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 945972, виданим 18 грудня 2006 року та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010601000505; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 945972, що посвідчує право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,0 га. кадастровий номер 3220455500:06:006:0016 для ведення особистого селянського господарства, виданий 18 грудня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2006 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування зе млею, договорів оренди землі за № 010601000505; присудити ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 14 100 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку Білоцеркі вського міськрайонного суду Київської області; зобовязати приватного нотаріуса Білоцер ківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 внести зміни до Державного реєстру правочинів щодо особи покупця по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2006 року, зареєстрованого 06.09.2006 року в Держа вному реєстрі правочинів за № 1552056 та замість покупця ОСОБА_6 заре єструвати покупцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта", ідентифікаційний код 13730964.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову через допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 із земель резерву Терезинської селищної ради в порядку приватизації одержала у приватну власність земельну ділянку площею 1,0 га. на території Терезинської селищної ради з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-KB за №023641 та довідкою Терезинської селищної ради від 04.02.2009 року за №02-14-223. 05.01.2004 року між відповідачкою ОСОБА_7 та позивачем ТОВ "Еліта" було укладено письмовий договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, який був належним чином зареєстрований в Терезинській селищній раді Білоцерківського району, Київської області 05.02.2004 року за № 561. Під час дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 05.01.2004 року, 06.09.2006 року між ОСОБА_7, від імені якої діяв за довіреністю ОСОБА_9, та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 в реєстрі за № 4541. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_6 купив, а ОСОБА_7 продала земельну ділянку площею 1,0 га., яка розташована на території Терезинської селищної ради, Білоцерківського району, Київської області. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, продаж вищевказаної земельної ділянки було вчинено за 14 100 гривень. Зазначений договір купівлі-продажу був внесений до Державного реєстру правочинів під №1552056, що вбачається із витягу з Державного реєстру правочинів. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2006 року № ВЕВ-942711 на імя ОСОБА_6 18.12.2006 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА за № 945972, відповідно до якого ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки площею 1.0 га., яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Терезинська селищна рада, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010601000505.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що права ТОВ "Еліта" на переважне право придбання спірної земельної ділянки, що належала ОСОБА_7 та яка була відчужена останньою на користь ОСОБА_6, були порушені договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2006 року, а тому ці права підлягають судовому захисту. Відповідно до ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Так згідно до ч.4 ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може предявити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що була чинною на час продажу спірної земельної ділянки, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а у разі продажу цієї земельної ділянки на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

Відповідно до ст. 28 ЗК України, сільськогосподарським підприємствам землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності, яке може набуватися за договором купівлі-продажу.

Таким чином, встановивши, що переважне право позивача на придбання земельної ділянки, яка перебуває в нього оренді порушене суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що порушене право підлягає захисту шляхом переведення прав та обовязків покупця.

Доводи апеляційної скарги, щодо неможливості на думку апелянта перебування спірної земельної ділянки у власності ТОВ «Еліта»- на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки вони прямо суперечать вимогам ст. 28 ЗК України.

Вимоги апеляційної скарги, щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки колегія суддів не розглядає, оскільки зазначеним вимогам апелянта дана оцінка рішенням Білоцерківського районного суду Київської області від 16 лютого 2009 року, яке в цій частині набуло чинності та залишено без змін Ухвалою Верховного суду України від 17.11.2010 року (а.с. 194).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на договір від 06 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 вересня 2006 року на думку колегії суддів є не обґрунтованим.

Так, за змістом ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до довідки наданої Управлінням держкомзему у Білоцерківському районі Київської області станом на 11.02.2011 року власником земельної ділянки площею 1,0 га. кадастровий номер 3220455500:06:006:0016 для ведення особистого селянського господарства є ОСОБА_6.

Згідно з вимогами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, відповідач ОСОБА_6, уклавши з ОСОБА_7 договір від 06 лютого 2009 року про розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 вересня 2006 року, станом на 11.02.2011 року належним чином не зареєстрував зазначеного договору та не позбувся права власності на земельну ділянку.

Як зазначалось вище відповідно до вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З вищевикладеного випливає, що договір від 06 лютого 2009 року про розірвання укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 вересня 2006 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а був укладений виключно з метою створення заперечень на вимоги позивача, а отже суд обґрунтовано визнав його недійсним на вимогу позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги, щодо виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог, на думку колегії суддів заслуговують на увагу.

Так, за змістом позовних вимог позивача, останній просив суд присудити відповідачу ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 14100 грн. в звязку з переведенням прав та обовязків покупця.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 11 ЦПК України присудив зазначену суму коштів ОСОБА_7, пославшись на ту обставину, що відповідач ОСОБА_6 на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.02.2009 року повернув їй отримані ним кошти.

Однак з зазначеним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки суд дійшов до них через порушення норм матеріального права.

Так, в судовому засіданні судом було встановлено, що договір від 06 лютого 2009 року про розірвання укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 вересня 2006 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків в звязку з чим був визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином рішення суду в цій частині не відповідає обставинам справи в звязку з чим підлягає зміні.

В іншій частині рішення суду, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, рішення відповідає обставинам справи є законним та обґрунтованим, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2011 року змінити, виклавши абзац шостий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Присудити ОСОБА_6 грошові кошти належні ТОВ "Еліта" в розмі рі 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень, які знаходяться на депозитному рахунку №37314001001321 Білоцерківсь кого міськрайонного суду Київської області.

В іншій частині заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2011 року залишити без змін.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:Сержанюк А.С.

Судді:Кулішенко Ю.М.

Фінагєєв В.О.