Ухвала суду № 18577000, 21.03.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-1154/11Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,

секретаря Луньо К. А.,

з участю ОСОБА_2, прокурора Рогожнікової Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 15 квітня 2009 року у справі за позовом Комунального підприємства (далі - КП) «Управління будинками № 2»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за квартплату і опалення та зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до КП «Управління будинками № 2»про неправомірність нарахування оплати за житлово-комунальні послуги і її списання,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 15 квітня 2009 року первинний позов КП «Управління будинками № 2» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за квартплату і опалення задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонерки) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої), що проживають по АДРЕСА_2 в користь КП «Управління будинками № 2 (м. Городок, вул. Авіаційна, 35 Львівської області, р/р 26000301224, МФО 385015, ЗКПО 31417179 у Городоцькому відділенні Ощадбанку № 6324) 4 205 грн. 62 коп. заборгованої з листопада 2005 року по жовтень 2008 року квартплати і оплати за опалення та 30 грн. судових витрат, а всього 4235 грн. 62 коп. В задоволенні іншої частини вимог КП «Управління будинками № 2»до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено.

Також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до КП «Управління будинками № 2»про незаконність нарахування оплати за житлово-комунальні послуги та їх списання.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність. Зокрема зазначає, що вона є інвалідом другої групи та проживає у квартирі разом з дочкою - інвалідом другої групи з дитинства, тому їх сім»я, відповідно до рішення виконкому Львівської обласної ради № 14 від 1992 року та інших рішень, ухвал Львівської обласної ради, користується пільгами і повністю звільняється від оплати комунальних послуг. Крім того, розрахунок заборгованості, долучений до справи, не підписаний бухгалтером, тому не має юридичної сили. В матеріалах справи відсутній належним чином укладений договір, тому і немає обов»язку по оплаті комунальних послуг. Не було враховано також і пільги при оплаті судових витрат.

Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позивач КП «Управління будинками № 2»та ОСОБА_3 повідомлені належним чином в судове засідання апеляційної інстанції не з»явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, прокурора, яка покладається на думку суду, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що відповідачі по справі, а саме наймач ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у трьохкімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_1, який належить Городоцькій міській раді. Особовий рахунок відкрито на ОСОБА_2, яка разом з дочкою користуються водопроводом, каналізацією, центральним опаленням та газом (а.с. 2).

Даний будинок знаходиться на балансі та обслуговуванні комунального підприємства «Управління будинками № 2»Городоцької міської ради, яке забезпечує мешканців будинку, в тому числі і відповідачів центральним опаленням, проводить експлуатаційні та ремонтні роботи.

Зі скаргами на якість послуги з теплопостачання або відсутність даної послуги відповідачі не зверталися.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року, власники та наймачі квартир зобов»язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно статей 64, 66-68 ЖК України члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов»язаннями, що випливають із зазначеного договору. Наймач зобов»язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вноситься щомісячно.

У відповідності до ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов»язаний своєчасно вносити плату за житло та самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Зібраними судом першої інстанції та перевіреними доказами встановлено, що відповідачі у період з червня 2001 року по жовтень 2008 року заборгували позивачу 6048 грн. 94 коп. по квартплаті та опаленню. У добровільному порядку погасити заборгованість відмовляються (а.с. 7, 8, 13-14).

Як вбачається з посвідчень серій П № НОМЕР_1, АБ № НОМЕР_2 відповідачі являються, - відповідно: ОСОБА_2 інвалідом другої групи безтерміново (захворювання отримано в період проходження військової служби); ОСОБА_3 інвалідом дитинства другої групи (а.с. 54, 55, 103).

З пояснень представника позивача та копії повідомлення КП «Управління будинками № 2» про нарахування плати за користування житлом і тепловою енергією вбачається, що такі нарахування проведені для відповідачів з урахуванням пільги ОСОБА_2, як інваліда другої групи загального захворювання, отриманого в період проходження військової служби, в межах норм, визначених постановою КМ України від 01.08.1996 р. № 879 на особу пільговика (а.с. 47, 57).

Задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи у зустрічному, районний суд вірно виходив з того, що рішеннями Львівської обласної ради № 177 від 04.09.1991 р., № 454 від 04.01.2008 року та іншими про обласний бюджет Львівської області на відповідні роки передбачалась можливість надання права на безоплатне користування житлово-комунальними послугами в межах санітарних норм сім»ям, в яких проживають два і більше інвалідів, при фінансуванні таких за рахунок коштів місцевого бюджету. Зазначені рішення Львівської обласної ради стосовно цих пільг носять рекомендаційний характер, видатки на їх покриття в бюджетах району за спірний період не передбачались.

Як вбачається з листа Головного фінансового управління Львівської обласної державної адміністрації № 16-11/3278 від 26.12.2006 р. адресованого постійній комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради, у розрахункових показниках, що враховуються Міністерством фінансів України в обсягах міжбюджетних трансфертів для обласного бюджету області, кошти для надання пільг окремим категоріям громадян, встановлених місцевими органами влади, не передбачаються, такі питання вирішує відповідна районна чи міська рада при розгляді і затвердженні свого бюджету, враховуючи його реальні можливості. Беручи до уваги зазначене, Львівська обласна рада при затвердженні обласного бюджету Львівської області на відповідний рік рекомендує районним державним адміністраціям і виконавчим органам місцевих рад при затвердженні своїх бюджетів передбачати такі кошти в місцевих бюджетах ( в т.ч. й сім»ям у яких проживає два і більше інвалідів) (а.с. 88-89).

Згідно ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов»язковими до виконання на відповідній території.

З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації від 26.05.2008 року видно, що починаючи з 2001 року, виділення коштів на покриття видатків на безоплатне користування житлово-комунальними послугами в межах санітарних норм сім»ям, в яких проживають два і більше інвалідів, в районному бюджеті не передбачалось (а.с. 57).

У повідомленні № 1317 від 24.10.2008 р. цього ж Управління зазначено, що нарахування пільг з оплати житлово-комунальних послуг сім»ям, які складаються з двох і більше інвалідів загального захворювання було припинено з 01.05.2001 року у зв»язку з відсутністю коштів у районному бюджеті на згадані видатки (а.с. 105).

Також вірно районний суд застосував до спірних правовідносин статтю 257 ЦК України і задовольнив вимоги позивача в межах позовної давності, стягнувши з відповідачів заборгованість за період з листопада 2005 року по жовтень 2008 року.

Посилання апелянта у сказі на те, що розрахунок заборгованості, долучений до справи, не підписаний бухгалтером, тому не має юридичної сили, а також на те, що в матеріалах справи відсутній належним чином укладений договір, тому і немає обов»язку по оплаті комунальних послуг, не заслуговують на увагу, і спростовуються належно підписаним і завіреним в установленому порядку розрахунком заборгованості наданих послуг по утриманню будинків та опаленню станом на 1 жовтня 2008 року, що на аркушах 13-14 даної справи, а також тим, що позивач надавав послуги, а відповідачі приймали їх і не відмовлялись від них, отже між сторонами склались договірні відносини.

Крім того, недодержання форми угоди тягне за собою її недійсність лише у разі, якщо такий наслідок прямо зазначено у законі. Законом України «Про житлово-комунальні послуги»і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року такий наслідок не передбачений, а тому не може прийматись до уваги покликання апелянта на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг.

Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що не було враховано пільги при оплаті судових витрат, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 п. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. До витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з ухваленого судом першої інстанції рішення позов КП «Управління будинками № 2»задоволено частково, а в позові ОСОБА_2 відмовлено.

З платіжного доручення № 337 від 20 листопада 2008 року вбачається, що КП «Управління будинками № 2»сплатило в бюджет Городоцького району 180 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи (а.с. 13).

Статтею 81 ЦПК України та іншими нормативними актами інваліди другої групи не звільнені від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а тому суд підставно стягнув з відповідачів у користь позивача понесені ним судові витрати у зазначеній в рішенні сумі.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду.

Тому розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно, всебічно та об»єктивно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 15 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Зубарєва К.П.

Судді: Монастирецький Д.І.

Бакус В.Я.