Постанова № 18570255, 04.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5923/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року

о 14 год. 30 хв.                               м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті - в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 1700 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті - в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 1700 грн. 00 коп.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 183-2 КАС України судом 03.08.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу для надання заперечення по справі або заяви про визнання позову. Відповідно до вимог ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 2453-VI від 07.07.2010 року, який набрав чинності 30.07.2010 року) позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Зазначену ухвалу відповідачем було отримано 05.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою про отримання, яке наявне в матеріалах справи, проте вказане повідомлення повернулося до суду 04.10.2011 року. На виконання вказаної ухвали відповідач не скористався своїм правом надання заперечень по справі, або заяви про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.

Враховуючи, що існування заборгованості зі сплати штрафу тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та відповідно, порушує інтереси держави, суд вважає, що органи прокуратури мають право звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про стягнення штрафу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року, Наказу Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті та територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області є територіальними одиницями центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, які забезпечують проведення державної політики на автомобільному транспорті згідно Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), згідно якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Судом встановлено, що 18.03.2011 року державними інспекторами відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме –перевірку транспортного засобу марки МАN 18.410, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4

За результатами вказаної перевірки 18.03.2009 року складено акт № 222622 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за адресою: м. Маріуполь, ДП «Маріупольський морський торгівельний порт»(а.с.14), яким зафіксовано факт використання транспортного засобу, якийналежить ОСОБА_1, марки МАN 18.410, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 для надання послуг з перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, перелік яких передбачений ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: не оформлений дозвіл, виданий компетентними уповноваженими органами, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. Як вбачається з акту перевірки, водій транспортного засобу ОСОБА_4 був ознайомлений із вказаним актом та від пояснень відмовився.

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2011 року відповідачу замовним листом з повідомленням направлено запрошення № 2202/02 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому відповідачу повідомлялося про необхідність прибути 18.05.2011 року з 10.00 год. до 14.00 год. до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно акту № 222622 від 18.03.2011 року (а.с. 15-16). При цьому, судом встановлено, що відповідач не з’явився на розгляд справи. У зв’язку з чим, на підставі акту перевірки, 18.05.2011 року т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області ОСОБА_5 винесено постанову № 116887 про застосування фінансових санкцій до відповідача в розмірі 1700 грн. 00 коп. за допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 17). 18.05.2011 року вказана постанова була надіслана відповідачу із вимогою сплатити санкції, що підтверджується копією супровідного листа № 2478/01 (а.с.18) та 24.05.2011 року отримана останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 26.07.2001 року зареєстрований Болградською районною державною адміністрацією Одеської області за № 2532017 0000 003803, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, яка наявна в матеріалах справи (а.с.7).

Згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Стаття 33 Закону України “Про автомобільний транспорт” дає визначення автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, це є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Відповідно до ст. 34 цього Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Як встановлено судом, відповідач в день складання акту від 18.03.2011 року здійснював надання послуг з вантажних перевезень, та в порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” на момент перевірки водій транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, не надав перевіряючим оформлений дозвіл, виданий компетентними уповноваженими органами, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, судом встановлено, що відповідачем у добровільному порядку не виконаний обов’язок щодо сплати фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.00 коп., та зазначена вище постанова від 18.05.2011 року в судовому порядку оскаржена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1700 грн.00 коп. є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дунайського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті - в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 1700 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) на користь держави, які спрямувати на рахунок УДКУ в Одеській області, отримувач: ГУДКУ в Одеській області, банк отримувача - УДК в Одеській області, призначення платежу – 21081100 символ 106 адміністративні штрафи та інші санкції, р/р 311161006700155, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23215022.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.М.Соколенко