Постанова № 18570104, 05.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/14101/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Толстолуцької М.М.

при секретаріПеровій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради (м. Макіївка)

до

Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області (м. Макіївка)

про

визнання неправомірними дії заступника начальника та скасування постанови

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю

Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірними дії заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 03.08.11р. у виконавчому провадженні №27707183 про накладення штрафу та скасування постанови від 03.08.11р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 2011 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірними дії заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 03.08.11р. у виконавчому провадженні №27707183 про накладення штрафу та скасування постанови від 03.08.11р.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що постановою заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 03.08.11р. у виконавчому провадженні №27707183 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. Позивач вважає, дії заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 неправомірними у зв`язку з тим, що 02.08.11р. на адресу позивача надійшла вимога державної виконавчої служби щодо виконання рішення Совєтського районного суду м.Макіївки від 15.07.11р. №2-а-1767 у строк до 03.08.11р. Позивач листом від 03.08.11р. повідомив відповідача про обґрунтованість причин у зв`язку з яким рішення суду не виконано. Зокрема, позивач зазначив про відсутність на законодавчому рівні будь-якого порядку здійснення нарахувань, передбачених рішеннями судів, та у зв`язку із цим відсутність будь-яких нормативно-правових актах повноважень позивача по здійсненню таких нарахувань. Також позивач посилався на відсутність статей фінансування видатків державного бюджету на такі цілі в Законі України «Про державний бюджет України на 2011 рік».

Разом з цим, позивач посилається на наявність єдиного висновку у спірній постанові, а саме, що «боржником у наданий добровільний строк виконавчий документ не виконано». Відповідачем, на думку позивача, не враховано наявність накладеного арешту на рахунок Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради (КЕКВ 1341, р/р 35215018001509, КПК 2501250, МФО 834016 в ГУДКУ у м.Макіївка Донецької області)

Крім того, позивач вважає дії заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними, а постанову такою що винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» посилаючись на те, що постанову про накладення штрафу може бути винесено та підписано лише державним виконавцем, а не заступником начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що відповідно до ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державними виконавцями є, зокрема, заступник начальника відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у встановлений строк для добровільного виконання рішення воно виконано не було, у зв`язку з чим 28.07.11р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання законних вимог державного виконавця та надано строк для виконання рішень Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області до 03.08.11р. У зв`язку з невиконанням рішення у вставлений державним виконавцем строк, винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі. На підставі викладеного просив відмовити у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні позивач наполягає на тому, що вказана постанова прийнята в порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вона винесена заступником начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, який не є державним виконавцем в розумінні вказаного Закону.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Макіївської міської ради 28.02.01р., включене до ЄДРПОУ за номером 26011047.

Совєтський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції зареєстрований у якості юридичної особи та включене до ЄДРПОУ за номером 35020853.

20 липня 2011 року Совєтський відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №27707183 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-а-1767 від 15.07.11р. про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради нарахувати та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суму разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, з урахуванням фактично виплаченої суми. Боржнику надано строк для добровільного виконання постанови до 27.07.11р. Вказана постанова отримана позивачем 25.07.11р. за вх.№01-1516-6/2, про що поставлена відповідна відмітка на супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження №27707183.

Листом від 26.07.11р. за вих.№01-1516-6/2 позивач повідомив відповідача про обмеження фінансових ресурсів, Державним бюджетом України на 2011 рік видатки на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян розпорядникам державних коштів не передбачено. Також позивач зазначив, що на законодавчому рівні будь-який порядок здійснення нарахувань, передбачений рішеннями судів відсутній, тому посадові особи Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради позбавлені можливості самостійно здійснювати такі нарахування і виплати.

Постановою про накладення штрафу від 28.07.11р. у виконавчому проваджені №27707183 у зв`язку з невиконанням боржником у добровільний строк вимог державного виконавця на Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради було накладено штраф в розмірі 680,00 грн.

2 серпня 2011 року на адресу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради надійшла вимога про виконання рішення Совєтського районного суду м. Макіївки №2-а-1767 від 15.07.11р. до 03.08.11р.

Листом від 02.08.11р. за вих.№01-1580-6/2 позивач вдруге повідомив відповідача про обставини які зумовили невиконання рішення Совєтського районного суду м. Макіївки №2-а-1767 від 15.07.11р. Вказані обставини аналогічними викладеним у листі Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради від 26.07.11р. за вих.№01-1516-6/2.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, зокрема, районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено завдання державної виконавчої служби, це зокрема своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону “Про виконавче провадження”, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 89 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що Законом чітко визначено право державного виконавця виносити постанову про накладення штрафу лише у випадку невиконання судового рішення без поважних причин.

Відповідачем, на підставі наданого йому Законом України „Про виконавче провадження” права, 28.07.11р. відносно позивача винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання в добровільному порядку без поважних причин виконавчого листа №2-а-1767 від 15.07.11р. про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради нарахувати та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суму разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, з урахуванням фактично виплаченої суми.

Позивачем були своєчасно отримані постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження від 20.07.11р. і вимога державного виконавця від 28.07.11р. Позивачем у встановлений державним виконавцем термін судове рішення в добровільному порядку не виконано у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування.

Проте суд зазначає, що вказані обставини не можуть вважатись як поважні причини, виходячи з того, що відповідно до положень ст. 124 та п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, незалежно від форми власності підприємства, установи чи організації, майнового стану сторін. Обовязковість виконання рішень суду визначена, як одна з основних засад судочинства в Україні. До теперішнього часу рішення Совєтського районного суду м. Макіївки №2-а-1767 від 15.07.11р. про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради нарахувати та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суму разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, з урахуванням фактично виплаченої суми. Вказані обставини, на думку суду є порушенням конституційного права громадянина на соціальний захист від держави.

Щодо посилання позивача, на те, що спірна постанова прийнята в порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вона винесена заступником начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, який не є державним виконавцем в розумінні вказаного Закону, суд зазначає наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, натомість Закон України «Про держану виконавчу службу» визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державними виконавцями, зокрема є державні виконавці відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції - начальник відділу державної виконавчої служби, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заступник начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 в розумінні приписів Закону України «Про державну виконавчу службу» є державник виконавцем, а тому на підставі статей 5, 89 Закону України «Про виконавче провадження» має право винести та підписати постанову про накладення штрафу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позові вимоги Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу від 03.08.11р., задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними, щодо винесення постанови від 03.08.11р. у виконавчому провадженні №27707183 про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн., суд зазначає наступне.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії постанова про накладення штрафу. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

Згідно з приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірними дії заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 03.08.11р. у виконавчому провадженні №27707183 про накладення штрафу та скасування постанови від 03.08.11р. залишити без задоволення.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 5 жовтня 2011 року.

Повний текст постанови складений 10 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.