Постанова № 18570072, 27.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/15457/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соколової О.А.

при секретаріФедорової А.О.

прокурора - Григорєвої О.В.

представника позивача - Єфімової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецько - Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.

Позов вмотивовано тим, що позивачем проведено перевірку відповідача, в ході якої встановлено, що відповідачем при наданні послуг з пасажирських перевезень порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія був відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, про що складено акт №222848 від 20.04.2011 року. За результатами розгляду вказаного акту 23.05.2011 року було винесено постанову № 127538 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн. Позивач просив суд стягнути зазначену суму з відповідача.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився. На адресу відповідача направлено ухвалу суду, яку повернуто з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, за таких обставин суд вважає що, відповідач, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відповідно ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» № ХІІ від 05.11.91 прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ч.2 ст.60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Донецько - Ясинуватський транспортний прокурор представляє інтереси держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, яке в свою чергу є субєктом владних повноважень.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно п.8 вказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та звязку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Таким чином, територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до субєкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як субєкт владних повноважень.

Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області при проведенні перевірок встановлено порушення законодавства з боку відповідача при здійсненні ним діяльності, повязаної з перевезенням пасажирів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2011 року державним інспектором ТУ ГДІАТ в Донецькій області здійснювалась рейдова перевірка у місті Маріуполь, ДП «Маріупольський морський торговий порт». Державним інспектором складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 222843 від 20.04.11, з якого вбачається, що під час перевірки виявлені порушення вимог ст.ст. 48,60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. (в редакції закону від 23.02.2006 р.) (далі-Закон №2344-ІІІ), а саме у водія ОСОБА_3 відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. Крім того перевіркою встановлено, що зазначений автомобіль належить відповідачу. (а.с.7).

На адресу відповідача направлялось повідомлення щодо розгляду справи, щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.8).

Розглянувши зазначену справу, враховуючи встановлені в акті порушення начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області 23 травня 2011 року винесено постанову № 127538 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. (а.с.6).

Вказану постанову направлено до відповідача (а.с.9-11). Відповідач зазначену постанову до суду не оскаржував.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р., під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно вимог ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документи для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбаченні законодавством України.

Крім того, у разі перевезення небезпечних вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обовязковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Відповідачем у добровільному порядку фінансова санкція не сплачена, у звязку з чим, суд вважає необхідним стягнути зазначену вище суму фінансової санкції з відповідача у розмірі 1700 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 60, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167,186 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецько - Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Донецька (ГУДК Донецької області, р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100) суму фінансової санкції у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 27 вересня 2011 року.

Постанова виготовлена в повному обсязі 30 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Соколова О. А.