Постанова № 18566133, 05.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2011 року № 2а-4709/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Алекс-П"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Алекс-П" (далі - позивач, ПП "Алекс-П") звернулось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ в Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. в повному обсязі та податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 000727/2304/0 в частині нарахування податкового зобов"язання у сумі 416432,55 грн. з податку на додану вартість та 166573,00 грн. застосованої штрафної санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримала, зазначила, що позивач не погоджується з висновком податкового органу про завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень, травень 2010 року, у зв"язку з тим, що позивач включив до його складу суму ПДВ, сплачену в ціні послуг своїм постачальникам ТОВ "СФС" та ПП "Кредо-Плюс", яка не підтверджена вказаними контрагентами та, начебто, не була віднесена до їх податкового зобов"язання, пояснила, що податковий кредит сформований позивачем правомірно із дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належно оформлених податкових накладних.

Крім того, представник позивача надала докази подання звітності контрагентом позивача, - ТОВ "СФС", за період, що перевірявся, та зауважила, що невстановлення податковим органом місця знаходження контрагентів позивача не впливають на чинність угод із ними та на формування податкового кредиту, просила задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов"язання з податку на додану вартість на суму 786618,69 грн., в тому числі за квітень 2010 р. на суму 370186,14 грн., за травень 2010 р. на суму 416432,55 грн.

У судове засідання 01.09.2011 р. не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання представник відповідача.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "СФС" за травень 2010 р.; ПП "Кредо Плюс" за період: квітень 2010 р.

За результатами перевірки було складено акт від 03.09.2010р. № 2317/23-04/31958235 (далі Акт), на підставі висновків якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 000727/23-04/0 від 27.09.2010 р.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1138284,69 грн. (в тому числі: за основним зобовязанням 786618,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 351666,00 грн.).

За результатами розгляду повторної скарги позивача, Рішенням ДПА у м. Києві від 21.02.2011 р. № 1635/10/25-114 вищезазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині 370186,14 грн. податку на додану вартість та 185093,00 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

ДПІ у Шевченківському районі, з урахуванням Рішення ДПА у м. Києві від 21.02.2011 р. № 1635/10/25-114, винесене податкове повідомлення-рішення № 0001322304 від 16.03.2011 р.

Як встановлено судом, підставою для висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість було те, що, позивачем, згідно поданих декларацій за квітень та травень 2010 року було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по ТОВ "СФС" та ПП "Кредо-Плюс", які на момент виникнення податкового кредиту, не були підтверджені даними контрагентами, тобто не були віднесені до податкового зобов"язання. Дані контрагенти знаходяться на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва та у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідно, та мають стан платника податків «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Суд не погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає оспорювані податкові повідомлення рішення протиправними, виходячи з наступного.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит, відповідно до зазначеної норми Закону, виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

В розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не перебуває у залежності від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб"єктами господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП "Кредо-Плюс", ТОВ "СФС" були укладені договори поставки, на підставі яких у квітні 2010 року позивачем було придбано у ПП "Кредо-Плюс" товар на загальну суму 370186, 14 грн., що підтверджується податковими накладними: № 0104-1 від 01.04.2010 р., № 1204-1 від 12.04.2010 р., № 1904-1 від 19.04.2010 р., № 2604-1 від 26.04.2010 р., у травні 2010 року придбано у ТОВ "СФС" товар на загальну суму 416432, 55 грн., що підтверджується податковими накладними № 16, 16\1 від 05.05.2010 р., № 17, 17/1 від 11.05.2010 р., № 18 від 17.05.2010 р., № 20 від 27.05.2010 р.

Крім того, позивачем надані копії видаткових накладних, з яких вбачається, що в подальшому, придбаний у ПП "Кредо-Плюс" та ТОВ "СФС" товар був реалізований іншим субєктам господарювання, що свідчить про використання придбаного товару в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем у період, що перевірявся, дотримано усіх, передбачених Законом України "Про податок на додану вартість" передумов для формування податкового кредиту, та не допущено порущень норм п.п. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Матеріали справи містять податкові накладні, видаткові накладні, договори з контрагентами, складені, підписані та скріплені печатками позивача та його контрагентів, суд звертає увагу на те, що відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагентів позивача або несплати ТОВ "СФС" та ПП "Кредо-Плюс" податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними обгрунтування відповідача, викладені в акті перевірки та покладені в основу заперечень проти позовної заяви.

Разом з тим, щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 000727/2304/0 в частині нарахування податкового зобов"язання у сумі 416432,55 грн. з податку на додану вартість та 166573,00 грн. застосованої штрафної санкції суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 6.4.1 «б»п.6.4. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

За таких підстав суд констатує, що податкове повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 000727/2304/0 вважається відкликаним, а податковий орган не має правових підстав для звернення за стягненням, визначених цим податковим повідомленням-рішенням сум податкової заборгованості та штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем надано суду достатні докази в обгрунтування позовних вимог.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних, достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 94 КАС України на користь Приватного підприємства "Алекс-П" необхідно стягнути судові витрати в розмірі 1, 70 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Алекс-П" задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 16.03.2011р. № 0001322304.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Приватного підприємства "Алекс-П" (код ЄДРПОУ 31958235, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, м. Київ) за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Т. Шрамко