Постанова № 18565032, 22.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 7370/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Артюх Ю.В., відповідача - Малахової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства міжгалузевий науково-виробничий центр "Інформтех" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство міжгалузевий науково-виробничий центр «Інформтех»(далі за текстом - позивач, АТ МНВЦ «Інформтех») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000882302 від 11.03.2011р., винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що ним на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано дані податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт», а тому висновки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова вважає необґрунтованими та протиправними. Стверджує, що висновки відповідача про порушення АТ МНВЦ «Інформтех»п. 5.9 ст. 5 та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є недоведеними, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях, а нарахування у звязку з цим сум податкових зобовязань - безпідставними. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі за текстом відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) в запереченнях на позов та її представник в судовому засіданні виклали власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. В обґрунтування заперечень вказали, що при проведенні перевірки позивача за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. встановлено заниження валового доходу та завищення валових витрат по взаємовідносинам АТ МНВЦ «Інформтех»з ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт». Такі висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова ґрунтуються на інформації про те, що державна реєстрація ТОВ «СК «Техспецбуд»»скасована 02.04.2010р., остання податкова звітність подана за листопад 2009р., а директор та засновник ОСОБА_3 надав пояснення щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності, а також про те, що актом перевірки Харківської обєднаної державної податкової інспекції господарські операції ТОВ «Лайм- Крафт»з контрагентами визнані нікчемними. В звязку з цим відповідач стверджує, що фактично АТ МНВЦ «Інформтех»реалізацію товарів в адресу ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт»не здійснювало, а тому такі товари мають обліковуватись на балансі позивача і їх відсутність за даними обліку свідчить про використання товарів не в господарській діяльності АТ МНВЦ «Інформтех», що в свою чергу вказує на порушення позивачем порядку обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, встановленого п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З цих підстав просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 75, з дотриманням порядку, встановленого ст. 77, та строків, визначених ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку АТ МНВЦ «Інформтех»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р.. Висновками акту перевірки № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р. окрім іншого встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств в сумі 157357,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2009р. в сумі 16224,00 грн. та за 3 квартали 2010р. в сумі 141133,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р. відповідачем 11.03.2011р. відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000882302, яким АТ МНВЦ «Інформтех»збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 196696,25 грн., в тому числі за основним платежем на суму 157357,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 39339,25 грн..

Податкове повідомлення-рішення № 0000882302 від 11.03.2011р. було оскаржене позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом подання скарги до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Рішенням за результатами розгляду ДПА у Харківській області від 17.05.2011р. № 2156/10/25-203 податкове повідомлення-рішення № 0000882302 залишене без змін.

Як зясовано в ході розгляду справи судом, причиною виникнення спору стали висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова про те, що позивач при обчисленні податку на прибуток підприємств допустив порушення, відобразивши в податковому обліку поставку товарів на користь ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт»та не відобразивши кредиторську заборгованість перед ними в складі валового доходу. За таких обставин суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, яким на час виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які не суперечать положенням спеціального закону.

В акті перевірки № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р. зазначено, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт»занижено валові доходи на суму 406022,00 грн., з яких 18265,00 грн. внаслідок порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та 387757,00 грн. внаслідок порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також завищено валові витрати на суму 223409,00 грн. внаслідок порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В звязку з цим суд зазначає, що в податковому обліку вартість використаних в звітному податковому періоді товарно-матеріальних цінностей впливає на величину валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з положеннями вказаної законодавчої норми платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі-запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, за змістом п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суть перерахунку полягає в порівнянні балансової вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з їх балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду. За результатами такого перерахунку здійснюється коригування валових доходів в сторону збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, або валових витрат в сторону збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2009р. між АТ МНВЦ «Інформтех»та ТОВ «СК «Техспецбуд»»за підписами керівників, скріпленими печатками, укладено договір поставки № 0108/2009. Суд відзначає, що зміст договору № 0108/2009 від 01.08.2009р. не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договору, судом не встановлено. Таких доказів у відповідності до приписів ст. 71 КАС України та на виконання вимог суду не надано і відповідачем. Матеріалами справи підтверджено, що в межах договору № 0108/2009 від 01.08.2009р. позивачем здійснено продаж скла на підставі видаткових та податкових накладних: № 384 від 01.10.2009р. на суму 8606,00 грн., № 393 від 12.10.2009р. на суму 19444,00 грн., № 408 від 19.10.2009р. на суму 10908,00 грн.. Відповідно до наявної в матеріалах справи довіреності № 302 від 01.10.2009р. товар отримав директор ТОВ «СК «Техспецбуд»»ОСОБА_3.

Крім того, актом перевірки № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р. встановлено та підтверджено матеріалами судової справи, що позивач здійснював поставку товару (скло, багет) в адресу ТОВ «Лайм-Крафт»відповідно до видаткових та податкових накладних: від 18.12.2009р. № 490 на суму 16660,00 грн., від 29.12.2009р. № 513 на суму 13720,00 грн., від 25.01.2010р. № 502 на суму 21266,00 грн., від 26.01.2010р. № 21 на суму 14067,00 грн. та № 22 на суму 20000,00 грн., від 27.01.2010р. № 25 на суму 10000,00 грн. та № 24 на суму 52000,00 грн., від 28.01.2010р. № 28 на суму 15000,00 грн., № 27 на суму 25980,00 грн. та № 26 на суму 58000,00 грн., від 02.02.2010р. № 32 на суму 9310,00 грн., від 04.02.2010р. № 34 на суму 24500,00 грн.. Від імені ТОВ «Лайм-Крафт»товар отримано директором ОСОБА_4, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями № 134 від 18.12.2009р., № 130 від 25.12.2009р., № 175 від 22.01.2010р. та № 191 від 01.02.2010р.. Розрахунки за поставлений товар проведено в повному обсязі на загальну суму 280503,00 грн. шляхом перерахування грошових котів на розрахунковий рахунок позивача, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах судової справи банківськими виписками.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи повинні мати ряд обов'язкових реквізитів, серед яких: назва документа (форми), дату і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У звязку з цим суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт»встановленим вимогам відповідають. Наявність у позивача первинних документів, які відповідають вимогам до їх складання, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, не заперечувалась відповідачем ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів фактичного нездійснення господарських операцій АТ МНВЦ «Інформтех»з ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт», та не доведено, що відомості, які містяться в первинних документах позивача, не відповідають дійсності. Підстав для висновку про те, що позивачем в податковому обліку було відображено угоди, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено. Будь-які підстави для висновків про те, що реалізація товару в адресу ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт»фактично не відбулася, відсутність такого товару за даними обліку позивача безумовно свідчить про його використання не в межах господарської діяльності та вказує на заниження приросту та завищення убутку балансової вартості товару, відсутні.

Крім того, як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, за фактом поставки товарів в адресу ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт»позивач збільшив суму валових доходів в 4 кварталі 2009р. та 1 кварталі 2010р., що знайшло своє відображення в деклараціях з податку на прибуток підприємств за відповідні податкові періоди. У звязку з цим суд звертає увагу, що заперечуючи факт поставки АТ МНВЦ «Інформтех»товару в адресу ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт», ДПІ у Київському районі м. Харкова в акті перевірки № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р. висновків про необхідність коригування позивачем суми валових доходів в сторону зменшення не здійснила. Вказане свідчить про непослідовність та суперечливість висновків акту перевірки № 589/23-5/21218766 від 24.02.2011р..

Судом зясовано та підтверджено матеріалами справи, що товар (багет, скло) попередньо був придбаний позивачем за контрактом № W/09-38 від 20.02.2009р. у ТОВ «Вест»(Росія) згідно з вантажно-митними деклараціями від 12.11.2009р., 26.11.2009р., 30.11.2009р., 02.02.2010р. та в подальшому, окрім ТОВ «СК «Техспецбуд»»та ТОВ «Лайм-Крафт», був проданий в адресу ТОВ «Капітал», ПП «Дім С», ПП «Естет-Буд», ПП «Партнер-Буд і К», що не заперечується відповідачем та вказує на безпідставність доводів ДПІ у Київському районі м. Харкова про безтоварність проведених позивачем господарських операцій та використання товарів не у господарській діяльності АТ МНВЦ «Інформтех».

За таких обставин висновки акту перевірки від 24.02.2011р. № 589/23-5/21218766 про порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд вважає безпідставними, документально не підтвердженими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях.

До таких же висновків та з тих же підстав суд дійшов і при дослідженні положень акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.02.2011р. № 589/23-5/21218766 про порушення АТ МНВЦ «Інформтех»п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зазначає наступне. Положеннями п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, серед яких безповоротна фінансова допомога. За приписами п.п. 1.22.1 п. 1.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

В акті перевірки зазначено, що АТ МНВЦ «Інформтех»станом на початок (01.10.2009р.) та на кінець (30.09.2010р.) перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова має заборгованість перед ТОВ «СК «Техспецбуд»»в сумі 199657,28 грн. за договором № 2009/2009 від 20.09.2009р. на перед ТОВ «Лайм-Крафт»в сумі 188100,00 грн. згідно з накладними від 17.09.2009р.. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що за актом приймання передачі від 02.12.2009р. в рахунок заборгованості за договором купівлі-продажу товарів № 2009/2009 від 20.09.2009р. АТ МНВЦ «Інформтех»передало ТОВ «СК «Техспецбуд»»чотири власних простих векселя строком платежу «за предявленням»на загальну суму 199657,28 грн.. Висновки акту перевірки від 24.02.2011р. № 589/23-5/21218766 про обовязок позивача збільшити суму валового доходу в декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010р. на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ «Лайм-Крафт»в розмірі 188100,00 грн., суд вважає документально непідтвердженими та такими, що не узгоджуються з дійсними приписами п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Необґрунтованими суд вважає і доводи ДПІ у Київському районі м. Харкова про нікчемність угод АТ МНВЦ «Інформтех»з ТОВ «Лайм-Крафт». Зі змісту наявного в матеріалах справи акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лайм-Крафт»№ 5381/234/36032126 від 31.12.2010р., складеного Харківською ОДПІ, вбачається та листом ліквідатора ТОВ «Лайм-Крафт»Бреуса Р.А., наданого на запит позивача, підтверджується, що висновки податкового органу про нікчемність усіх угод ТОВ «Лайм-Крафт»з контрагентами за період з 15.08.2008р. по 30.09.2010р. здійснено виключно на підставі даних податкової звітності без дослідження самих угод та складених на їх виконання первинних документів. З цього приводу суд зазначає, що відсутність в розпорядженні податкового органу документів субєкта господарювання або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким субєктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у звязку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження субєкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким субєктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченнями нікчемності всіх укладених з ним угод.

Не можуть бути самостійною і достатньою підставою для здійснених позивачу донарахувань податку на прибуток підприємств пояснення директора ТОВ «СК «Техспецбуд»»ОСОБА_3 щодо непричетності до здійснення фінансово-господарської діяльності, які надійшли до ДПА в Харківській області з прокуратури м. Харкова листом № 45-09 від 17.02.2010р. та розіслані місцевим органам державної податкової служби. Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "СК "Техспецбуд", за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст. 205 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України), а також доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у взаємовідносинах з ТОВ «СК «Техспецбуд»». Крім того, в матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява ОСОБА_3 від 19.07.2011р., в якій останній зазначив, що звернувся зі скаргою на протиправні дії працівників ДПА у Харківській області щодо свого затримання та відібрання пояснень, оскільки його примусили дати проти себе показання які не відповідають дійсності, підтвердив, що в якості директора ТОВ «СК «Техспецбуд»»мав фінансово-господарські відносини з АТ МНВЦ «Інформтех», здійснював поставку скла, отримував в рахунок заборгованості векселя.

За таких обставин суд вважає, що висновки акту перевірки від 24.02.2011р. № 589/23-5/21218766 про порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. В ході розгляду даної справи судом достовірно встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством. Заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення рішення.

З урахуванням вказаного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду законні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства міжгалузевий науково-виробничий центр "Інформтех" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000882302 від 11 березня 2011 року, винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства міжгалузевий науково-виробничий центр "Інформтех" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2011 року.

Суддя Шевченко О.В.