Рішення № 18565031, 03.06.2011, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-378/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"03" червня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Рубан С.М.

при секретарях - Явіца І.В., Бартко Н.В., Удод Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 29.05.2008 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2203075008, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 142 848,00 грн. на строк по 26.05.2015 року з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 18,5 % річних для придбання транспортного засобу. Комісія за надання кредиту становить 2714, 00 грн. Відповідач в свою чергу зобов»язався сплачувати кредит, відсотки за користування кредитом та виконувати інші умови, передбачені договором.

Згідно умов договору відповідач передав банку в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки «Хонда Сівік», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який придбав згідно договору купівлі продажу № 0515 1 від 15.05.2008 року за кредитні кошти в сумі 142848,00, отримані за кредитним договором № 2203075008 від 29.05.2008 року.

В позовній заяві вказує, що відповідач умови кредитного договору № 2203075008 від 29.05.2008 року не виконує, кредит щомісячно згідно з графіком не погашає, проценти за користування кредитом не сплачує, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем, загальна сума якої станом на 25.02.2010 року становить 257040,09 грн.

Представник позивача уточнив позовні вимоги станом на 17.12.2010 року та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2203075008 від 29.05.2008 року в розмірі 296 923, 75 грн., з яких заборгованість за кредитом - 137203, 88 грн., заборгованість за відсотками - 54 467, 91 грн., пеня за прострочення платежів 31 368, 68 грн. та пеня за прострочення відсотків 73883, 28 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив суду, що укласти з позивачем кредитний договір на купівлю автомобіля його попросила сестра та друг сестри ОСОБА_3 Він лише на їх прохання підписав кредитний договір та договір застави транспортного засобу, а повертати кредит мав співмешканець сестри. Після купівлі автомобіля він дав доручення на керування автомобілем ОСОБА_4, брату ОСОБА_3, бо він його про це попросив. ОСОБА_4 продовжує користуватись автомобілем та не повертає автомобіль ні йому, ні банку. Довіреність він скасував 20.01.2010 року, але ОСОБА_4 автомобіль йому не повернув. На даний час він не знає де знаходиться автомобіль і ОСОБА_4. Вважає, що він не повинен сплачувати кредит, оскільки брав його не для себе.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив в позові відмовити.

Заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 29.05.2008 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2203075008, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 142 848,00 грн. на строк по 26.05.2015 року з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 18,5 % річних для придбання транспортного засобу. Комісія за надання кредиту становить 2714, 00 грн. ( кредитний договір оглянуто в судовому засіданні, а.с.7 16).

Позивач свої зобов»язання за кредитним договором виконав повністю, що підтверджується заявою на видачу готівки № ORCZ76356 від 29.05.2008 року, меморіальним ордером № ORCZ76356 від 29.05.2008 року, меморіальним ордером № 0SXSI17156 від 10.06.2008 року та меморіальним ордером б/н від 29.05.2008 року ( а.с. 31- 34).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, відповідач зобов»язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов»язки, визначені цим договором. Вказаний договір та заява про видачу готівки підписані відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На підставі п. 5.1 кредитного договору, відповідач зобов»язався здійснювати погашення кредиту та процентів рівними щомісячними платежами в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів ( Додаток 1 до цього договору ).

Згідно п. 2.3. кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту за фактичний строк користування кредитом, включаючи день надання, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році ( метод факт/факт). Проценти підлягають сплаті позичальником у складі рівних щомісячних платежів у порядку, визначеному статтею 5 цього договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач свої зобов»язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконує не належно, сплатив лише частину кредиту та відсотків за користування ним, що не заперечується самим відповідачем.

В судовому засіданні відповідач пояснив суду, що гроші для сплати кредиту та процентів йому надавав співмешканець сестри ОСОБА_3, який і попросив його оформити кредит. Однак на даний час йому невідоме місце перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на якого він надав доручення на керування автомобілем, тому він не погашає кредит.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 14.3 кредитного договору, за прострочення виконання будь яких грошових зобов»язань за кредитними договором, відповідач зобов»язався сплатити банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов»язання мало бути виконаним, і по день виконання відповідачем простроченого зобов»язання включно.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті невиконання відповідачем своїх зобов»язань за кредитним договором, в нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої станом на 17.12.2010 року становить 296923, 75 грн., з яких: 137203, 88 грн. заборгованість за кредитом, 54467, 91 грн. заборгованість за відсотками, 31368, 68 грн. пеня за прострочення сплати платежів та 73883, 28 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків ( розрахунок заборгованості оглянуто в судовому засіданні, а.с. 56 58).

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона збов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання відповідача на те, що він, підписавши кредитний договір, отримав кредитні кошти для купівлі автомобіля не для себе, а для іншої особи, а саме : для ОСОБА_3 та сестри та вони мали сплачувати кредит, суд оцінює критично, оскільки кредитний договір підписано саме відповідачем, заява на отримання готівки написана відповідачем та проплати по кредиту здійснені також відповідачем, то суд вважає ОСОБА_2 належним відповідачем по справі.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, грунтуються на вимогах договору та закону і підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати : судовий збір в розмірі 2969, 33 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 218, 224 ЦПК України ст.ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» ( р/р 2909001032, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105 ) заборгованість за кредитним договором № 2203075008 від 29.05.2008 року в розмірі 296923 ( двісті дев»яносто шість тисяч дев»ятсот двадцять три ) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» ( р/р 2909001032, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105 ) судовий збір в розмірі 2969 ( дві тисячі дев»ятсот шістдесят дев»ять ) грн. 33 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 ( сто двадцять ) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: