Постанова № 18564671, 27.09.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/5405/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представників позивача - Оковитої А.Є., Бондаренка В.М.,

представників відповідача - Бакланової Л.А., Гонак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/5405/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" (надалі по тексту позивач, ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" ) звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Сумська МДПІ), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2011 р. №0000212301 в частині податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 210606,25 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 167862,00 грн. та штрафних санкціях в сумі 42744,25 грн. та №0000222301 в частині податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 99656,25 грн., в т.ч. з основного платежу в сумі 79795,00 грн. та штрафних санкціях в сумі 19931,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 липня 2011 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

- № 0000212301 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток усього в розмірі 325293,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 260235,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 65058,75 грн.;

- №0000222301 на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього в розмірі 118936,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 95149,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкція ми у сумі 23787,25 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 04.07.2011р. №263/23/02971676 ПАТ „Лебединський ма шинобудівний дослідно-експериментальний завод „Темп", проведеної Сумською МДПІ за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 20 липня 2011 року №0000212301 та №0000222301 частково винесено всупереч чинному законодавству, внаслідок чого підлягають скасуванню, з наступних причин.

Податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року - № 0000212301 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток усього в розмірі 325293,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 260235,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 65058,75 грн., що оскаржується у частині суми 210606,25 грн., у т.ч. з основного платежу у сумі 167862,00 грн. та штрафних санкціях у сумі 42744,25 грн.

Як зазначено у податковому повідомленні-рішенні, його винесено за порушення підприємством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3., п.7.3.5 п.7.3., п.п. 7.8.2. п.7.8, п.11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Порушення полягає у тому, що ПАТ „Лебединський МБДЕ завод Темп" у складі валових витрат відобразило витрати по придбанню ТМЦ у ТОВ «Востокпневматика", за відсутності підстав для формування валових витрат.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на акт позапланової невиїзної перевірки від 09.03.2011 р. ТОВ «Востокпневматика" та на службову записку від ВПМ ДГП у Московському районі м. Харкова за №612 від 09.03.2011р., відсутність посадових осіб TOB „Востокпневматика" за юридичною адресою підприємства, а також на те, що TOB „Востокпневматика" має трудові ресурси в кількості 4 осіб, відсутня інформація про виробничі потужності, до перевірки не надані первинні документи, підтверджуючі формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких підстав відповідач зробив висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій вказаним товариством та ведення господарської діяльності. Посилаючись на базу даних державної податкової служби, у акті перевірки вказано, що правочини, укладені від імені TOB „Востокпневматика", не спричиняють реального настання право вих наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до „вигодонабувача", тобто, до ПАТ „Лебединський МБДЕ завод „Темп".

За таких умов, при повному ігноруванні приписів податкового зако нодавства та при довільному тлумаченні норм іншого чинного законодавства України у акті перевірки та у відповіді Сумської МДШ на заперечення під приємства на акт перевірки від 18.07.2011р. без номера зроблено висно вок про те, що операції з вищевказаними контрагентами не відповідають ви могам діючого законодавства, бо проведені на підставі нікчемних правочинів, внаслідок чого ПАТ „Лебединський МБДЕ завод „Темп" нібито завищило валові витрати на суму 398628 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 233852 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 164776 грн.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибу тку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, напра влена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої дія льності є регулярною, постійною та суттєвою. Діяльність нашого підприємс тва, що є виробником комплектуючих виробів для гальмівного обладнання залізничного рухомого складу, по придбанню матеріалів у TOB „Востокп невматика", повністю відповідає визначенню господарської діяльності, на даній у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибут ку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного закону встановлено, що до складу валових витрат включають ся суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного пері оду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обі гу) вважається дата, яка припадає на податковий період , протягом якого від бувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг)...,

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до приписів П.П.5.3.9.П.П.5.3.СТ.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дії підприємства по відображенню у складі валових витрат по придбанню матеріалів у TOB „Востокпневматика" повністю відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Згідно договору, укладеного між ПАТ „Лебединський МБДЕ завод Темп" та TOB „Востокпневматика" від 10.06.2010р. №06/10/1-Р за період 01.12.2010р. по 31.01.2011р. позивач отримав від TOB „Востопневматика" матеріалів (рукав для гальмівної системи, наконечник 1а, головка з'єднувальна) на суму 398628,00 грн., у тому числі у грудні 2010 року на суму 233852 грн. та у січні 2011 року на суму 164776 грн. відповідно до видаткових та податкових накладних. Придбані матеріали були оприбутковані підприємством відповідно до правил бухгалтерського обліку та використані для виробництва готової продукції (рукав Р17Б, рукав P11, рукав Р21, рукав Р23, рукав Р32) та реалізовані покупцям з відповідним відображенням у бухгалтерському та податковому обліку доходів і оподатку ванню їх податком на прибуток.

За поставлені матеріали здійснено розрахунки через розрахунковий рахунок. Сальдо розрахунків станом на 21.07.2011 року складає 294,40 грн. на користь TOB „Востокпневматика". В акті перевірки правильність відображення операцій в обліку підприємства підтверджена.

Крім вищевказаного завищення валових витрат, позивач не по годжується із донарахуванням податку на прибуток на суму дивідендів за результатами 2009 року у сумі 68205 грн. з відповідною сумою штрафних санкцій, оскільки це суперечить чинному законодавству за наступних обставин.

Законом України від 27.04.2010р. №2154 „Про Державний бюджет України на 2010 рік" внесено зміни до Закону України „Про акціонерні товариства" стосовно обов'язковості виплати акціонерними товариствами дивідендів в розмірі не менше 30% від суми чистого прибутку, які набрали чинності з 30.04.2010 р.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 11.2010 р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Аналогічні зміни до Закону України „Про акціонерні товариства" були внесені Законом України „Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році" від 03.12.2010 року №2274, який набрав чинності з дня його опублікування (04.12.2010р.) і застосовується з 30 листопада 2010 р. по 31 грудня 2010 року.

Законом України „Про акціонерні товариства" встановлено обов'язкові для виконання норми тільки для тих суб'єктів, на яких розповсюджується його дія.

Протягом 2009 р. та до 22.11.2010 р. підприємство існувало у формі відкритого акціонерного товариства.

Перехідними положеннями Закону України „Про акціонерні товари ства" для акціонерних товариств, створених до прийняття й набрання ним чинності, передбачено перехідний період для приведення своїх статутів та внутрішніх положень у відповідність з нормами цього закону в термін не пі зніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року).

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку у своєму роз'ясненні „Щодо порядку застосування окремих положень розділу 17 За кону України „Про акціонерні товариства" у зв'язку з набранням ним чинно сті" №8 від 14.07.2009 року (зі змінами від 31.10.2009 року) закріплює, що до приведення у відповідність до норм Закону „Про акціонерні товариства" статуту й внутрішніх положень, акціонерні товариства в своїй діяльності з 30 квітня 2009 року по 30 квітня 2011 року повинні керуватися Законом Украї ни «Про господарські товариства" та відповідними підзаконними норматив но-правовими актами. При цьому, Державна комісія з цінних паперів і фон дового ринку вказує, що цими ж актами законодавства регулюються взаємо відносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

Оскільки акціонерне товариство „Лебединський МБДЕ завод „Темп" на законних підставах до 22.11.2010 р. існувало у формі відкритого акціо нерного товариства, то воно до цього часу не застосовувало у своїй діяльно сті норми Закону України „Про акціонерні товариства".

Статтею 15 Закону України „Про господарські товариства" в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, встановлено, що прибуток товариства утво рюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріаль них та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розра хунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. До компетенції загальних зборів акціонерів (ст.41 зазначеного Закону) віднесено, зокрема, затвердження річних результатів ді яльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, за твердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) у урахуванням ви мог, передбачених цим Законом та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Обов'язкова виплата дивідендів у 2010 році була встановлена ст.58 Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік" для державних підприємств та господарських товариств, в статутних капіталах яких є частка державного або комунального майна.

Оскільки дія Закону України „Про акціонерні товариства" не розповсюджувалась на акціонерні товариства, які не привели свої статути та внутрішні положення у відповідність до норм цього Закону, а також те, що ВАТ „Лебединський МБДЕ завод „Темп" не є суб'єктом господарювання, в якому є частка держави, то в 2010 році жодним нормативним актом, обов'язковим для виконання ВАТ „Лебединський МБДЕ завод „Темп" не за кріплена необхідність прийняття рішення про виплату дивідендів за резуль татами діяльності у 2009 році у розмірі не менше 30% від суми отриманого прибутку.

Згідно даних балансу та звіту про фінансові результати підприємства за 2009 рік підприємство отримало збиток у сумі 1457,0 тис. грн. З огляду на це, протоколом №4 засідання лічильної комісії ВАТ„Лебединський МБДЕ за вод „Темп" в рамках протоколу №14 загальних зборів акціонерів товариства було прийнято рішення про невиплату дивідендів за 2009 рік за відсутністю чистого прибутку.

Тому, позивач вважає донарахування податку на при буток на суму дивідендів у розмірі 68205 грн., нарахованих податковим ін спектором, а не товариством, неправомірним.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року №0000222301 на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього в розмірі 118936,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 95149,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 23787,25 грн., оскаржується у частині загальної суми 99656,25 грн., у т.ч. з основного платежу - 79795,00 грн. та за штрафними санкціями - 19931,25 грн.

Як зазначено у податковому повідомленні-рішенні, його винесено за порушення підприємством п.п.7.2.3 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 .п.п.7.3, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4., п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На думку податкового органу, порушення полягає у тому, що ПАТ «Лебединський МБДЕ завод „Темп" до податкового кредиту включило суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість при придбанні ТМЦ у TOB „Востокпневматика", за відсутності підстав для формування по даткового кредиту. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на акт позапланової невиїзної перевірки від 09.03.2011 р. TOB „Востокпнев матика" та на службову записку від ВПМ ДТП у Московському р-ні м. Харкова за №612 від 09.03.2011 р. про відсутність посадових осіб TOB «Востокпневматика" за юридичною адресою підприємства, а також на те, що TOB „Востокпневматика" має трудові ресурси в кількості 4 осіб, відсутня інформація про виробничі потужності, до перевірки не надані первинні документи, підтверджуючі формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких підстав відповідач зробив висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій вказаним товариством та ведення ним господарської діяльності. Посилаючись на базу даних державної податкової служби, у акті перевірки вказано, що правочини, укладені від імені TOB „Востокпневматика", не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до „вигодонабувача", тобто, до ПАТ «Лебединський МБДЕ завод „Темп". За таких умов, при повному ігноруванні приписів податкового законодавства та при довільному тлумаченні норм іншого чинного законодавства України у акті перевірки та у відповіді Сумської МДПІ на заперечення підприємства на акт перевірки від 18.07.2011 р. без номера, зроблено висновок про те, що операції з вищевказа ними контрагентами не відповідають вимогам діючого законодавства, бо проведені на підставі нікчемних правочинів, внаслідок чого ПАТ „Лебединський МБДЕ завод „Темп" нібито безпідставно включило до складу податко вого кредиту суму 79725,38 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму - 46770,38 грн., за січень 2011 р. на суму 32955,30 грн.

Натомість, підприємство у повній відповідності до норм вказаного за кону при отриманні належним чином оформлених податкових накладних від постачальників - платників ПДВ, при дотриманні п.7.5 Закону - дати виникнення права на податковий кредит за умови здійснення розрахунків за поста влені товари включило ПДВ до складу податкового кредиту відповідних по даткових періодів.

Крім того, Закон №168 не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів (у тому числі, не надання до перевірки відомостей та відсутність посадових осіб контрагента за юридичною адресою).

Таким чином, позивач приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені при неправильному застосуванні законодавства з питань оподаткування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченні.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 06.06.2011 р. по 24.06.2011 р. Сумською МДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складно акт перевірки № 263/23/02971676 від 04.07.2011 р. (а.с. 17-62).

На підставі вищезазначеного акту перевірки 20.07.2011 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

- № 0000212301 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток усього в розмірі 325293,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 260235,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 65058,75 грн. (а.с. 77);

- №0000222301 на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього в розмірі 118936,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 95149,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкція ми у сумі 23787,25 грн. (а.с.78).

Суд задовольняючи позовні вимоги, виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи 10.06.2010р. між ПАТ „Лебединський МБДЕ завод Темп" та TOB „Востокпневматика" укладено договір №06/10/1-Р про поставку рукаву для гальмівної системи, наконечнику 1а, головка з'єднувальна (том.1 а.с. 81-84).

За період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. підприємство отримало від TOB „Востопневматика" матеріалів на суму 398628,00 грн., у тому числі у грудні 2010 року на суму 233852 грн. та у січні 2011 року на суму 164776 грн. (том.1 а. с. 28).

TOB „Востопневматика" на суму придбаних товарів надано позивачу податкові накладні (том.1 а.с. 89, 93,98,103,109,113,117,122,127).

Придбані матеріали були оприбутковані підприємством, використані для виробництва готової продукції рукав Р17Б, рукав PI 1, рукав Р21, рукав Р23, рукав Р32 ) та реалізовані покупцям з відповідним відображенням у бухгалтерському та податковому обліку доходів і оподатко вано їх податком на прибуток (том.1 а.с. 153-169).

Зазначені товари були перевезені автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними, витягом із книги виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, накази про прийняття на роботу водіїв, що перевозили товарно-матеріальні цінності, посвідчення на відрядження, звіт про нарахування податку з власників транспортних засобів, як доказ наявності власних транспортних засобів у підприємства (том.1 а.с. 88, 92, 97,102,108,112,128,181-207).

Згідно п. п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками. Зазначений контрагент, не порушуючи законодавство виписало та видало позивачу належним чином оформлені податкові накладні, і наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, це дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, видані позивачу податкові накладні TOB „Востокпневматика" , це і є перша подія, і яка підтверджує факт придбання товару (робіт, послуг).

Отже TOB „Востокпневматика" поставив товар та передавав право на розпорядження товарами (своїм) у власність позивачу на підставі договору купівлі-продажу, який передбачає передання право власності на такий товар.

Крім того, суд зазначає, що TOB „Востокпневматика" надано податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року до ДПІ у Московському районі м. Харкова (том.2 а.с. 12-33).

За змістом п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту, лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість». У разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибут ку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх використання у власній господарській діяльності.

За змістом п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибут ку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включають ся суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного пері оду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обі гу) вважається дата, яка припадає на податковий період , протягом якого від бувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг)...,

-або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (по-:гут) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до приписів П.П.5.3.9.П.П.5.3.СТ.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, суд не погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування валових витрат та податкового кредиту позивачем з огляду на те, що контрагент позивача не перебуває за місцем реєстрації на час проведення перевірки тобто через значний проміжок часу, за умови якщо позивачем угоди виконувались належним чином.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем добросовісно виконано всі умови передбачені укладеними угодами, а тому висновки відповідача, щодо безпідставності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем є помилковими.

Також, суд не погоджується висновками відповідача, щодо донарахуванням податку на прибуток на суму дивідендів за результатами 2009 року у сумі 68205 грн. з відповідною сумою штрафних санкцій, виходячи з наступних підстав.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" внесено зміни до Закону України „Про акціонерні товариства" стосовно обов'язковості виплати акціонерними товариствами дивідендів в розмірі не менше 30% від суми чистого прибутку, які набрали чинності з 30.04.2010р.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30.11.2010 року зазначені зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Аналогічні зміни до Закону України „Про акціонерні товариства" внесені Законом України „Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році" від 03.12.2010 року №2274, який набрав чинності з дня його опублікування (04.12.2010р.) і застосовується з 30 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Законом України „Про акціонерні товариства" встановлено обов'язкові для виконання норми тільки для тих суб'єктів, на яких розповсюджується його дія.

Протягом 2009 року та до 22.11.2010 року підприємство існувало у формі відкритого акціонерного товариства.

Перехідними положеннями Закону України „Про акціонерні товари ства" для акціонерних товариств, створених до прийняття й набрання ним чинності , передбачено перехідний період для приведення своїх статутів та внутрішніх положень у відповідність з нормами цього закону в термін не пі зніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто з термін до 30.04.2011 року).

Оскільки акціонерне товариство „Лебединський МБДЕ завод „Темп" на законних підставах до 22.11.2010 року існувало у формі відкритого акціо нерного товариства, то воно до цього часу не застосовувало у своїй діяльно сті норми Закону України „Про акціонерні товариства".

Згідно ст. 15 Закону України „Про господарські товариства" в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, встановлено, що прибуток товариства утво рюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріаль них та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розра хунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Згідно ст.41 Закону України „Про господарські товариства" в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено, зокрема, затвердження річних результатів ді яльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, за твердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) у урахуванням ви мог, передбачених цим Законом та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Обов'язкова виплата дивідендів у 2010 році встановлена ст.58 Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік" для державних підприємств та господарських товариств, в статутних капіталах яких є частка державного або комунального майна.

Оскільки дія Закону України „Про акціонерні товариства" не розповсюджувалась на акціонерні товариства, які не привели свої статути та внутрішні положення у відповідність до норм цього Закону, а також те, що ВАТ „Лебединський МБДЕ завод „Темп" не є суб'єктом господарювання, в якому є частка держави, то в 2010 році жодним нормативним актом, обов'язковим для виконання ВАТ„Лебединський МБДЕ завод „Темп" не за кріплена необхідність прийняття рішення про виплату дивідендів за резуль татами діяльності у 2009 році у розмірі не менше 30% від суми отриманого прибутку.

Згідно даних балансу та звіту про фінансові результати підприємства за 2009 рік підприємство отримало збиток у сумі 1457,0 тис. грн. З огляду на це протоколом №4 засідання лічильної комісії ВАТ „Лебединський МБДЕ за вод „Темп" в рамках протоколу №14 загальних зборів акціонерів товариства було прийнято рішення про невиплату дивідендів за 2009 рік за відсутністю чистого прибутку (208-227).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що донарахування податку на при буток на суму дивідендів у розмірі 68205 грн., нарахованих податковим ін спектором є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2011 р. №0000212301 в частині податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 210606,25 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 167862,00 грн. та штрафних санкціях в сумі 42744,25 грн. та №0000222301 в частині податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 99656,25 грн., в т.ч. з основного платежу в сумі 79795,00 грн. та штрафних санкціях в сумі 19931,25 грн., винесені з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 липня 2011 р. №0000212301 в частині податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 210606,25 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 167862,00 грн. та штрафних санкціях в сумі 42744,25 грн. та №0000222301 в частині податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 99656,25 грн., в т.ч. з основного платежу в сумі 79795,00 грн. та штрафних санкціях в сумі 19931,25 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2011 р.