Постанова № 18563873, 10.08.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 2a-2112/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Дмитрашко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі

до відповідача: ВАТ "Калуський молокозавод"

про стягнення заборгованості в сумі 33575,56 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Калуський молокозавод» про стягнення заборгованості в сумі 33575,56 грн., мотивуючи тим, що у звязку з тим, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 28.09.2007 року по 22.02.2011 року, до підприємства, на підставі рішення №28 від 23.02.2011 року, застосовано фінансові санкції в загальній сумі 30783,39 грн. та нараховано пеня в розмірі 2792,17 грн. Відповідачем добровільно рішення пенсійного органу не виконано та не сплачено заборгованість в загальній сумі 33575,56 грн., на рахунок позивача, тому просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 19, 29). Причини неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходило. Правом подання до суду заперечень проти позову відповідач не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача не субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності, виданого Калуським райвиконкомом 10.08.1995 року, відкрите акціонерне товариство «Калуський молокозавод» є юридичною особою (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент судового розгляду справи, ВАТ «Калуський молокозавод» знаходиться в процесі санації відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому є належним відповідачем та відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) є страхувальником, який згідно ч. 3 ст. 15 вказаного Закону являється платником страхових внесків.

Судом встановлено, що, у звязку з несвоєчасною та неповною сплатою відповідачем страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.08.2007 року по 20.01.2011 року до Пенсійного фонду України, станом 10.02.2011 року заборгованість відповідача становить 29522,53 грн., в тому числі, зі сплати страхових внесків у розмірі 33,2% - 28771,37 грн., зі сплати страхових внесків у розмірі 2% - 751,16 грн., що підтверджується виписками з картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників (а.с. 11-12).

Заборгованість зі сплати вищенаведених страхових внесків в загальній сумі 29522,53 грн. відповідачем сплачено 11.02.2011 року та 22.02.2011 року.

Згідно із п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 даного Закону та розділу 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідач зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2 % від суми доходу у вигляді заробітної плати.

Приписами ч. 3 ст. 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 зазначеного Закону).

Згідно з ч.12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ч.2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Приписами ч. 13. ст. 106 зазначеного Закону встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що внаслідок допущеної відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 28.09.2007 року по 22.02.2011 року, на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в Калуському районі № 28 від 23.02.2011 року, позивачем застосовано до відповідача фінансові санкцій у розмірі 2792,17 грн. та нараховано пеню в сумі 30783,39 грн. Сума фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 33575,56 грн. підтверджується розрахунком штрафних санкцій та пені (а.с. 13).

Оскільки відповідач не скористався наданим правом оскарження вищезазначеного рішення, то на момент судового розгляду справи рішення від 23.02.2011 р. № 28 є чинним.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки на момент судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 33575,56 грн., які застосовано до відповідача внаслідок несвоєчасної та неповної сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, визначена та підтверджена матеріалами справи заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов слід задовольнити повністю.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод" (ідентифікаційний код 00445682) на користь управління Пенсійного фонду України в Калуському районі борг в сумі 33575 (Тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень) 56 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано

Суддя:/підпис/Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 15.08.2011 року.