Постанова № 18562602, 04.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15155/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Донєвротранс 7»

про стягнення заборгованості в сумі 398,09 гривень

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 10623/10/10 від 27.09.2011 року)

від відповідача: не зявився

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донєвротранс 7» про стягнення заборгованості у розмірі 398,09 гривень. В судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків кошти в розмірі 398,09 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що за відповідачем через несплату останнім самостійно узгоджених податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, визначених податковими деклараціями обліковується заборгованість в сумі 398,09 гривень. Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, яким на платників податків покладений обовязок щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, приписи п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, заявник просив суд стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Донєвротранс 7» кошти у розмірі 398,09 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримали викладені у позові позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявної в матеріалах справи довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідач зареєстрований за адресою: 83084, м. Донецьк, вул. Велика північна, 73, проте конверт із судовою повісткою повернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Донєвротранс 7» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 35397774, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 3) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (арк. справи 25-27). Як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька (позивач у справі), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 189/29-014 від 24 травня 2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 4).

Відповідно до відомостей облікової картки платника з податку на доходи фізичних осіб станом на 16 вересня 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 398,09 гривень. Зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених деклараціями з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 троку № 9001521712 від 19 березня 2011 року в сумі 182,65 гривень (арк. справи 5), за лютий 2011 року № 9001520536 від 19 березня 2011 року в сумі 72,66 гривень (арк. справи 7) та за березень 2011 року № 9002457468 від 20 квітня 2011 року в сумі 142,78 гривень (арк. справи 6).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, заявник є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобовязання з плати податку на додану вартість, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Податковим Кодексом України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем у встановлені законодавством строки надані податкові декларації із визначенням в них податку на доходи з фізичних осіб за звітні податкові періоди січень березень 2011 року в сумі 398,09 грн., проте, у встановлені законодавством терміни відповідачем не перераховані кошти в рахунок їх погашення.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12 січня 2011 року податковою інспекцією на адресу відповідача направлена податкова вимога № 14 (арк. справи 8), яка повернулась на адресу податкової інспекції із позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» від 21 лютого 2011 року (арк. справи 9).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням викладеного податкова вимога вважається врученою відповідачу 21 лютого 2011 року, з цього періоду відповідач постійно мав несплачений податковий борг, у звязку із чим податкові вимоги не втратили юридичної сили.

Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність в відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донєвротранс 7» про стягнення коштів у розмірі 398,09 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Донєвротранс 7» (код ЄДРПОУ 35397774, адреса: 83084, м. Донецьк, вул. В. Північна, 73) в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб кошти у розмірі 398,09 гривень (триста девяносто вісім гривень 09 копійок).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 жовтня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.