Постанова № 18562593, 22.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/7362/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську

доПриватного підприємства «Лак Стар»

про стягнення заборгованості в сумі 265 708,89 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за дов. № 108 від 06.12.2010 року),

від відповідача: ОСОБА_2 (за дов. б/н від 01.09.2011 року),

Державна податкова інспекція у м. Краматорську звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Лак Стар» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 265708,89 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу у розмірі 265 708,89 грн., з яких з податку на додану вартість у розмірі 115270,89 гривень, з податку на прибуток у розмірі 150438,00 гривень. Зазначена заборгованість виникла внаслідок нездійснення відповідачем своєчасної сплати податкових зобовязань, визначених податковими деклараціями та штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями рішеннями. Посилаючись на вимоги підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму податкової заборгованості у розмірі 265 708,89 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечувала в частині стягнення заборгованості в сумі 254188,50 гривень, посилаючись на незаконність прийнятих податковою інспекцією податкових повідомлень рішень, просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення зазначеної заборгованості у розмірі 254188,50 гривень.

Ухвалою суду від 26 травня 2011 року провадження в адміністративній справі зупинялось у звязку із оскарженням відповідачем податкових повідомлень рішень № 0000022302/0/357 та № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року до Донецького окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Приватне підприємство «Лак Стар» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 35270342, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (арк. справи 6-7). Як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у м. Краматорську (позивач у справі), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1402/10/29-014-8 від 11 жовтня 2009 року (арк. справи 8).

Згідно даних, що містяться в облікових картках платника податків станом на 20 вересня 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 286826,26 гривень, у тому числі заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 265 708,89 гривень, з яких з податку на додану вартість у розмірі 115270,89 гривень, з податку на прибуток у розмірі 150438,00 гривень (арк. справи 79-84).

Заборгованість з податку на прибуток у розмірі 150438,00 гривень виникла внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобовязань, нарахованих податковим повідомленням рішенням № 0000012302/0/358 від 11 січня 2010 року, з яких за основним платежем 100292,00 гривень, штрафні санкції 50146,00 гривень (арк. справи 25).

Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 115270,89 гривень виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених деклараціями за січень 2010 року № 4140 від 17 лютого 2010 року на суму 217,00 гривень (арк. справи 27-28), за червень 2010 року № 32261 від 16 липня 2010 року на суму 55,00 гривень (арк. справи 29-30), за жовтень 2010 року № 56647 від 18 листопада 2010 року на суму 7178,00 гривень (арк. справи 31-32) та за листопад 2010 року № 58631 від 16 грудня 2010 року на суму 2651,00 гривень (арк. справи 33-34) та податкових зобовязань, нарахованих податковим повідомленням рішенням № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року на суму 103750,50 гривень, з яких за основним платежем 69167,00 гривень, штрафні санкції 34583,50 гривень (арк. справи 26) та нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкових зобовязань у розмірі 1419,39 гривень.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до набрання чинності Податковим кодексом України передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів відповідачем самостійно узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість за звітні податкові періоди січень, червень, жовтень та листопад 2010 року у розмірі 10101,00 гривень, проте у встановлені законодавством строки сплачені не були.

Відповідно до пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до набрання чинності Податковим кодексом України, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до абзацу 3 п. п. 5.3.1. п. 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податковими повідомленнями рішеннями № 0000012302/0/358 від 11 січня 2010 року на суму 150438,00 гривень (100292,00 грн. за основним платежем, 50146,00 грн. штрафні санкції) та № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року на суму 103750,50 гривень (69167,00 грн. за основним платежем, 34538,50 грн. штрафні санкції) відповідачу були нараховані податкові зобовязання на загальну суму 254188,50 гривень. Зазначені податкові повідомлення рішення отримані відповідачем 11 січня 2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінцях зазначених податкових повідомлень рішень (арк. справи 25, 26). Податкові повідомлення рішення № 0000012302/0/358 та № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року оскаржувались позивачем у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року, що набрала законної сили 22 серпня 2011 року, в адміністративній справі № 2а/0570/6038/2011 у задоволенні заявлених Приватним підприємством «Лак Стар» вимог до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000012302/0/358 та № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року відмовлено (арк. справи 74-78). До Донецького апеляційного адміністративного суду зазначена постанова відповідачем не оскаржувалась. У звязку із наведеним суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо стягнення заборгованості в сумі 254188,50 гривень, що виникла на підставі податкових повідомлень рішень № 0000012302/0/358 та № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року.

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, податкові зобовязання, нараховані податковими повідомленнями рішеннями № 0000012302/0/358 та № 0000022302/0/357 від 11 січня 2010 року є такими, що узгоджені 22 серпня 2011 року, проте у встановлені законодавством строки відповідачем не сплачені.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи облікової картки платника податків за відповідачем через несвоєчасну сплату податкових зобовязань була нарахована пеня у розмірі 1419,39 гривень.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податкових зобовязань у розмірі 265 708,89 грн., з яких з податку на додану вартість у розмірі 115270,89 гривень, з податку на прибуток у розмірі 150438,00 гривень.

Згідно пунктів 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

27 травня 2009 року Державною податковою інспекцією сформована перша податкова вимога № 1/284, яка отримана відповідачем 06 червня 2009 року, про що свідчить підпис на корінці першої податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 35).

07 липня 2009 року Державною податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/328, яка отримана відповідачем 15 липня 2009 року, про що свідчить підпис на корінці другої податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 35).

Податкові вимоги вручені відповідачу у 2009 році, з цього періоду він постійно мав несплачений податковий борг, у звязку із чим податкові вимоги не втратили юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача суми податкового боргу у розмірі 265 708,89 грн., з яких з податку на додану вартість у розмірі 115270,89 гривень, з податку на прибуток у розмірі 150438,00 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень підпункту 20.1.28 статті 20, статті 95 Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства «Лак Стар» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 265708,89 гривень задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Лак Стар» (код ЄДРПОУ 35270342, адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Блинова, 29) у банках, що обслуговують платника податків кошти у розмірі 265708,89 гривень (двісті шістдесят пять тисяч сімсот вісім гривень 89 копійок), з яких

-з податку на додану вартість у розмірі 115270,89 гривень (сто п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят гривень 89 копійок) на р/р 31112029700059, код платежу 3014010100, банк одержувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016;

-з податку на прибуток у розмірі 150438,00 гривень (сто пятдесят тисяч чотириста тридцять вісім гривень 00 копійок) на р/р 31110009700059, код платежу 3011021000, банк одержувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 вересня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.