Постанова № 18548992, 05.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011р. Справа: № 5023/3939/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 01-62юр/9215 від 19.11.2010 р.,

відповідача - не прибув.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Люботинської міської ради (вх. № 2770Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2011р. у справі № 5023/3939/11,

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Люботинської міської ради, м. Люботин,

про стягнення 45 174,47 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 45 174,47 грн. збитків та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2011р. (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Люботинської міської ради на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 45 174,47 грн. збитків, держмито у сумі 451,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2011р. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, який в задоволення позову АК «Харківобленерго»відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що він правомірно при розрахунку відшкодувань особам, що мають пільги з оплати за житлово-комунальні послуги передбачених Законами України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" нараховує їх в межах встановлених норм.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, в звязку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати»(зі змінами та доповненнями) не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на всі категорії громадян, які мають право на пільги, оскільки тлумачити положення даної постанови надано Державному комітету по житлово-комунальному господарству та Міністерству палива та енергетики України. Крім того дана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, нею користуються відповідні органи, установи та організації у разі, коли на це є пряме посилання у законах України, відповідно до яких споживачам надаються пільги на користування житлово-комунальними послугами.

Позивач вказує, що після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України, енергопостачальна організація отримала роз'яснення від Міністерства палива та енергетики України листом вих. № 32-01/6-2125 від 12.08.2008р., що після 22.05.2008р. обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії. На підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 саме Міністерство палива та енергетики України в межах своїх повноважень надає роз'яснення щодо визначення обсягів пільгового споживання електричної енергії громадянам, які згідно із законами України мають право на пільгове споживання електричної енергії.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, визначено у Законі України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117 (далі - Положення) та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 2 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад) ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг, в тому числі звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, управління праці виключає з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання, та не подає їх до відповідних органів для фінансування.

Такі дії управління призвели до того, що енергопостачальник несе збитки від надання пільгових знижок вищезазначеним категоріям пільговиків за період з 23.05.2008 р. по 01.05.2011 р. в сумі 45 174,47 грн., яка підтверджена актом звірки розрахунків станом на 01.05.2011 р.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про причини неприбуття свого представника в судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що відповідно частини 1 статті 102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тобто з 11.07.2011 року. Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги закінчується 11.09.2011 року, а від сторін у справі відповідно до статті 69 ГПК України не надходило клопотання про продовження строку розгляду спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі документами.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи з нижченаведених підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у Законі України «Про міліцію»частину 4 доповнено словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством».

Статтю 22 Закону України «Про пожежну безпеку»доповнено відповідним положенням: «особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50 % знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством».

Крім того, статтею 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну»доповнено положенням: «пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними положення пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», тобто норми стосовно введення середніх норм споживання при наданні пільг та житлових субсидій на оплату певних комунальних послуг конкретним категоріям громадян.

Крім того, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України чітко визначено, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, положення вищезазначених законів стосовно введення «середніх норм споживання»визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.

Відповідно до статті 147 Конституції України, Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі статтею 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 01.11.1996р., № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»роз'яснив, що, оскільки Конституція України, як зазначено у її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Порядком.

Згідно з пунктом 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до пункту 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України»відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником відповідним категоріям громадян фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідач не виконав вимоги пункту 6 Порядку.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та ст. 38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги, зокрема звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони тощо

Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету»від 04.03.2002 р. N 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (надалі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з пунктами 2, 3, 10 «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (далі - Положення): уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою «3-пільга»; Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, організують збирання, систематизацію і зберігання інформації щодо пільговиків та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; енергопостачальник надає до управління праці та соціального захисту населення на паперових та електронних носіях розрахунки витрат від наданих пільг за формою «2-пільга».

Також, згідно з пунктом 12 Положення Мінпраці затверджує форми «1-пільга», «4-пільга», «5-пільга», «6-пільга», «7-пільга», форму «2-пільга»- за погодженням з Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінтрансзвязку; а форму «3-пільга»з Мінфіном.

Форма розрахунків «2-пільга»затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007р. №1172/144439 із змінами і доповненнями.

Форма складання акта звіряння затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2003 р. № 83.

Позивачем надавались на підтвердження своїх позовних вимог двосторонній акт звіряння розрахунків за надані пільги між Люботинським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення Люботинської міської ради станом на 01.05.2011р., по формі №3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003р. № 83 за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом (а.с. 14). Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку. Саме різниця не визнана відповідачем за даними акту звіряння, і складає позовні вимоги позивача.

Відповідно частини 4 статті 17 Закону України «Про електроенергетику» збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача коштів у сумі 45 174,47 грн., які відповідач не компенсував позивачу за надані пільги за період з 23.05.2008 р. по 01.05.2011 року.

Вищевказане також підтверджується позицією Вищого господарського суду викладеною у постанові від 19.10.2010р. у справі № 58/350-09.

Колегія суддів, відхиляє посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879, якою встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зазначено, що постанова не передбачає виключень, оскільки тлумачити положення вищезазначеної постанови надано Державному комітету по житлово-комунальному господарству та Міністерству палива та енергетики України. Відповідно роз'яснення від Міністерства палива та енергетики України вих. № 32-01/6-2125 від 12.08.2008р., після 22.05.2008р. обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії.

До того ж, в будь-якому випадку, положення Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку»та «Про державну кримінально-виконавчу службу України»щодо надання 50% знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008р., а з 01.01.2009р. зазначені положення законів передбачають надання 50% знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні, а апеляційна скарга є недоведеною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99 101, пункту 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2011 року у справі № 5023/3939/11залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 05.09.2011р.