Постанова № 18548909, 31.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р. Справа № 5023/2796/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя ,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача 1. ОСОБА_1. за довіреністю № 01-62юр/5475 від 15.07.2011р.;

2. ОСОБА_2 за довіреністю № 01-62юр/9215 від 19.11.2010р.;

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №3322Х/2-7) відповідача Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації, смт. Краснокутськ, Харківська область, на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по справі № 5023/2796/11,

за позовом АК “Харківобленерго”, м. Харків,

до Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації, смт. Краснокутськ, Харківська область,

про стягнення 23386,96 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

15.04.2011р. позивач, АК «Харківобленерго», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації, на користь позивача суму збитків в розмірі 23386, 96 грн, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по справі № 5023/2796/11 (суддя Ковальчук Л.В.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 23386,96 грн. збитків, 233,86 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по справі № 5023/2796/11, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по даній справі та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що бюджетне асигнування на надання пільг на оплату електроенергії в 2008 році особам, які мають право на пільги згідно Закону України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України», було визначено держбюджетом 2008 року, а саме, з урахуванням середніх норм споживання.

Не зважаючи на визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10рп/2008 неконституційними положення деяких пунктів розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зміни до Закону України «Про міліцію», Закону України «Про пожежну безпеку», Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»в частині надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг без обмеження норм споживання не внесені.

Крім того, відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати»встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена постанова не передбачає виключень, тому, на думку апелянта, визначені цією постановою норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг поширюються на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги.

Також в підтвердження своєї позиції апелянт посилається на лист за № 5268/11-12/10 від 21.08.2010р. Міністерства праці та соціальної політики України, лист за № 31-19010-18-5/19192 від 27.07.2010р. Міністерства фінансів України, лист за №248/5/131-09 від 20.05.2009 року Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, лист за № 31-19010-08/23-1478/1714 від 19.03.2009р. Міністерства фінансів України.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2011р. разом з апеляційною скаргою відповідач надав клопотання № 01-18/1156 від 22.07.2011р. (вх. № 7179) про розгляд справи без присутності скаржника.

17.08.2011р. АК «Харківобленерго»відзив на апеляційну скаргу (вх. №8000), в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що розділом ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України»внесено зміни про те, що надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством, при цьому зазначаючи, що у відповідності до розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вищезазначений розділ ІІ діє з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., тобто не відноситься до наступних 2009 та 2010 бюджетних років.

Щодо посилань апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати», позивач зазначає, що такі посилання є безпідставними, оскільки зазначена постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, яким користуються відповідні органи, установи та організації у разі, коли на це є пряме посилання у Законах України.

Також вказує на те, що після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України енергопостачальна організація звернулася до Міністерства палива та енергетики України щодо проведення розрахунків за спожиту електроенергію окремим категоріям пільговиків та отримала відповідь (вих.№32-01/6-2125 від 12.08.2008 року), що після 22.05.2008 року обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії. При цьому зазначив, що на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати»(зі змінами та доповненнями), саме Міністерство палива та енергетики України в межах своїх повноважень надає роз'яснення щодо визначення обсягів пільгового споживання електричної енергії громадянам, які згідно із законами України мають право на пільгове споживання електричної енергії.

Позивач зазначає, що забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України здійснюється за допомогою Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.03 №117. Згідно п.п. 10, 11 даного Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Позивач зазначає, що, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідач виключає з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання, та такі дії призвели до того, що позивач несе збитки від надання пільгових знижок вищезазначеним категоріям пільговиків за період з 23.05.2008 р. по 01.01.2011 р. в сумі 23 386,96 грн.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 29.08.2011р. представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації не зявився.

Розглянувши клопотання відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації, вислухавши думку представників позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача та розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні 29.08.2011р. представники позивача підтримали доводи відзиву на апеляційну скаргу в повному обсязі, просили рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Законів України «Про міліцію», Про пожежну безпеку»та «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», а саме: до Закону України «Про міліцію», внесено наступні зміни: частину четверту статтю 22 доповнено словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством»; частину 6 статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку»доповнено відповідним положенням: «особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством»; статтю 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»доповнено положенням: «пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань».

При цьому згідно з розділом ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. Тобто введення «середніх норм споживання»у деякі законодавчі акти мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N107Л/І (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(107-17), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином, положення вищевказаних законів стосовно введення «середніх норм споживання»визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до пункту 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року (надалі - Порядок), головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктом 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також, відповідно до пункту 6 Порядку, фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

При вірному застосуванні норм прямої дії, а саме, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України», відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано вимоги пункту 6 Порядку, чим порушено права АК “Харківобленерго”.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу на безпідставність та необґрунтованість посилань відповідача на листи за № 5268/11-12/10 від 21.08.2010р. Міністерства праці та соціальної політики України, за № 31-19010-18-5/19192 від 27.07.2010р. Міністерства фінансів України, за №248/5/131-09 від 20.05.2009 року Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, за № 31-19010-08/23-1478/1714 від 19.03.2009р. Міністерства фінансів України, якими саме його було повідомлено про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зазначено, що постанова не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги.

Колегія суддів наголошує, що зазначені документи не є нормативними актами, а мають роз'яснювальний характер. До того ж, в будь-якому випадку, положення Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку»та «Про державну кримінально-виконавчу службу України»щодо надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 року, а з 01.01.2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50-процентної знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Відповідно частини 4 статті 17 Закону України «Про електроенергетику»збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач підтверджує свої позовні вимоги двосторонніми актами звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги між Краснокутським РОЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Краснокутським УПСЗН станом на 01.01.2011 року.

Також в матеріалах справи наявна інформація стосовно розбіжностей в нарахуванні витрат від надання пільг окремим категоріям пільговиків з причин розрахунків середніх норм споживання між Краснокутським районним відділом енергозбуту та управлінням праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації, відповідно до якої різниця в сумі нарахування між РВЕ та УПСЗН за період з червня 2008 року по грудень 2010 року складає 23386,96 грн.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, саме різниця у визначених сторонами у справі сумах, яка не визнана відповідачем за даними акту і є предметом позовних вимог позивача. Відповідач заперечень щодо правильності здійснення розрахунку позивача не надав.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків на суму 23386,96 грн.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 року по справі №5023/2796/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стосовно вимог відповідача, щодо покладення судових витрат на позивача колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача, а при задоволенні позову на відповідача.

У звязку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п.1, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011р. по справі № 5023/2796/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О. Білоусова

суддя В.В. Лакіза

Повний текст постанови складено 31 серпня 2011 року.