Постанова № 18548807, 19.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р. Справа № 5021/1032/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача - ОСОБА_1., дор. № юр-17/д від 01.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну відповідача (вх. №3120С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 04 липня 2011 року у справі № 5021/1032/2011

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш», м. Охтирка

про стягнення 68141,50 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 04 липня 2011 року у справі № 5021/1032/2011 (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено. Стягнено з ВАТ «Нафтопроммаш»на користь Державної екологічної інспекції в Сумській області завдану державі шкоду в сумі 68141,50 грн. за забруднення атмосферного повітря в доход місцевого бюджету Охтирської міської ради, в доход державного бюджету м. Суми 681,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судове засідання не зявився.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неотриманням апеляційної скарги відповідача та проханням зобовязати відповідача надіслати позивачу матеріали апеляційної скарги для ознайомлення та написання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів розглянула клопотання позивача та дійшла висновку про відмову у його задоволенні у звязку з необґрунтованістю.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Сумській області, затвердженого Наказом Мінприроди № 55 від 19.02.2007р. остання є спеціальним підрозділом Мінприроди і забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Сумської області.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцію в Сумській області, яка відбувалася з 10.03.2010 р. по 29.03.2010 р. встановлено, що відповідач, починаючи з 01.01.2010 р., здійснював свою діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 464 від 15.01.2009 р., акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоровя .

Пунктом 1.2. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.12.2008 р. № 639 передбачається, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Пунктами 2.1., 2.1.2 Методики передбачається, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення завданої майнової шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки; причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника).

Статтею 9 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Виходячи із наведених положень статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.12.2008 р. № 639 наявність шкідливого результату протиправної поведінки (збитків) для притягнення до відповідальності відповідача не вимагається, та ці збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства відповідача, розрахований згідно із зазначеною з Методикою та даними акту позапланової перевірки від 10.03.-29.03.2010 р. та складає 68141,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Як було наведено вище, відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Сумській області, затвердженого Наказом Мінприроди № 55 від 19.02.2007 р. остання є спеціальним підрозділом Мінприроди і забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Сумської області.

Статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів і його органів на місцях належать зокрема подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною другою статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обовязків передбачено завдання майнової шкоди іншій особі. В даному випадку такою особою є держава.

Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України»визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ч. 18 ст. 2 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник.

У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Частиною 19 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що доходами бюджету є усі податкові, неоподатковані та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Згідно з п. 35 ст. 4 та ч.1 ст.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже виходячи з наведених норм, позивач, який є державним органом, що відповідно до закону має право подавати до господарського суду позови про стягнення шкоди, заподіяної державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на виконання вимог чинного законодавства подав даний позов про стягнення в доход місцевого бюджету Охтирської міської ради із зарахуванням в подальшому 30% цих коштів в доход Державного бюджету України та 70% - в доход місцевого бюджету Охтирської міської ради.

Таким чином, позовні вимоги Державної екологічної інспекції про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» в доход місцевого бюджету Охтирської міської ради 68141,50 грн. шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню, у звязку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх задоволення.

Відповідачем не були надані суду докази на підтвердження тих фактів, на які він посилався в апеляційній скарзі відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що стосується тверджень відповідача стосовно того, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, то вони не приймаються до уваги, оскільки матеріали справи свідчать, що ухвалу від 15.06.2011 р. було надіслано сторонам 17.06.2011 р. у відповідності до ст. 87 ГПК України.

Відмітка на ухвалі суду від 15.06.2011 р. оформлена відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), згідно з яким перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 04.07.2011 р. по справі № 5021/1032/2011 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в звязку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 04 липня 2011 р. по справі № 5021/1032/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2011 р.