Рішення № 18548023, 03.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2011 Справа № 5024/1468/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Фейворі Фрут", м.Сімферополь

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

про стягнення 85 000грн. 00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, власник, статут від 28.07.2004р., пасп. НОМЕР_2, виданий Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в Криму 07.09.1995р.; ОСОБА_3, представник, дов. від 21.09.2011р.

від відповідача - не прибув

Сутність справи: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 85000грн. основного боргу по попередній оплаті, перерахованій в рахунок поставки товару, яка між сторонами не відбулась.

Відповідач належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, витребувані матеріали та письмовий відзив суду не надав.

Направлена на її адресу ухвала про порушення справи, в якій повідомлялось про дату і місце розгляду справи повернулась до суду з відміткою відділення зв'язку ф.20 про повернення кореспонденції в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно наданого в матеріали справи витягу з ЄДРПОУ станом на 26.07.2011р. місцем проживання ФОП ОСОБА_1 є: 73000, АДРЕСА_1, яка повністю співпадає з адресою, на яку направлялась копія позовної заяви і ухвала про порушення справи.

Відтак, господарський суд у передбачений законом спосіб виконав свій процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про дату і місце розгляду справи, в зв'язку з чим з врахуванням приписів ст.75 ГПК України її розгляд відбувається по наявних документах, яких достатньо для винесення правильного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року між ПП «Фейворі Фрут»та ФОП ОСОБА_1 під час ведення договірного процесу щодо майбутнього укладення договору поставки продуктів харчування, була досягнута усна домовленість про продаж продуктів харчування.

Вважаючи, що всі істотні умови договору поставки будуть досягнуті та погоджені в майбутньому, на підставі усної домовленості ПП «Фейворі Фрут»на розрахунковий рахунок відповідача в якості передоплати за товар були перераховані грошові кошти у розмірі 85 000 гривень, що підтверджується випискою з особового рахунку ПП «Фейфорі Фрут»за 12.11.2010 року та платіжним дорученням №719 від 12.11.2010 року, в яких зазначено призначення платежу: «оплата за продукти харчування згідно накладної №119 від 12.11.2010 року, в тому числі ПДВ 14166 грн. 67 коп.» Зазначення платежу -«накладна №119» було, як зазначає позивач, надуманим і відповідачем не надавалась.

Проте, в подальшому відповідного договору між ПП «Фейворі Фрут» та ФОП ОСОБА_1 в письмовій формі укладено не було, як і не було здійснено відповідачем жодних поставок продуктів харчування на користь ПП «Фейворі Фрут».

Таким чином, незважаючи на існування усної домовленості між ПП «Фейворі Фрут» та відповідачем, договір поставки між ними не був укладений як і не були погодженні всі істотні умови такого договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх його істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічно ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Оскільки господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами (юридичними та фізичними особами, крім правочинів, передбачених ч.І ст.206 Цивільного кодексу України) належить вчиняти у письмовій формі, то договір поставки в даному випадку вважається укладеним з моменту досягнення всіх істотних умов договору в письмовій формі.

Враховуючи те, що між ПП «Фейворі Фрут» та ФОП ОСОБА_1 не було досягнуто письмової домовленості щодо істотних умов договору, а саме: не визначено строк дії договору; не визначено умови поставки товару; не досягнуто згоди щодо якості товару; не визначено строк поставки товару (тобто, не виконані вимоги ст.ст. 208, 638 ЦК України, ст. 265 ГК України), тому договір поставки між ПП «Фейворі Фрут» та ФОП ОСОБА_1 є неукладеним.

Таким чином, внаслідок неукладення між сторонами договору та не здійснення відповідачем поставки оплачених продуктів харчування на користь ПП «Фейворі Фрут», підстава, на якій відповідач набув від ПП «Фейворі Фрут» грошові кошти у розмірі 85000грн. відпала, що тягне за собою обов'язок відповідача повернути ПП «Фейворі Фрут» вказані грошові кошти зважаючи на наступне.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

За приписом ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 139 Господарського кодексу України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п. 5 ст. 139 Господарського кодексу України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що грошові кошти є майном, яке підлягає поверненню потерпілій стороні - ПП «Фейворі Фрут» як безпідставно набуте в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В зв'язку з цим ПП «Фейворі Фрут» на адресу відповідача було направлено лист - претензію з вимогою про повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 85000 грн., факт одержання якої підтверджується повідомленням Укрпошти ф.119 від 24.05.2011р.

Одержана претензія залишена без відповіді та реагування.

Зважаючи на викладене, враховуючи доведеність належними доказами факту перерахування суми попередньої оплати та відсутність доказів її повернення або обгрунтованих заперечень по суті заявленої вимоги, суд визнав позов обгрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення господарським судом.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1, р.рахунок НОМЕР_3 в АППБ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, на користь Приватного підприємства "Фейворі Фрут", АР Крим, м.Сімферополь, вул.Бітакська, 10/12, р.рахунок 26008013721300 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33118032, 85000грн. основного боргу, 850грн. витрат по оплаті державного мита, 236грн. судових витрат.

Наказ стягувачеві видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

06.10.2011р.