Рішення № 18548004, 04.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2011 Справа № 5024/1498/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Дніпропетровськ,

до приватного підприємства "Дніпротранс", м. Херсон,

про стягнення 123 667 грн. 21 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, юрист, дов. № 12-13/32-юр від 09.09.2010 р.;

від відповідача -ОСОБА_2, представник, дов. від 14.06.2011 р.

Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до приватного підприємства "Дніпротранс" (відповідач) про стягнення 104738грн. 89 коп. основного боргу, 4049 грн. 66 коп. пені, 12149 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 2728 грн. 95 коп. 3 % річних, відповідно до умов договору № 21.06.10/354-ТД від 21.06.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх порушенням відповідачем ст. 530, 625 ЦК України, договірних зобовязань щодо виконання підрядних робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4049 грн. 66 коп. пені, 12149 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 2728 грн. 95 коп. 3 % річних. Свою правову позицію він обґрунтовує тим, що договором, укладений між сторонами, не визначений строк виконання зобов'язання з оплати робіт позивача, посилаючись на ст. 530 ЦК України. Також зазначає, що вимога про сплату боргу у семиденний строк була отримана ним 25.07.2011 р., тобто строк для добровільного виконання зобов'язання закінчився 01.08.2011 р. Тому відповідач вважає, що на момент звернення до суду у позивача виникло лише право на стягнення основного боргу (а.с. 54).

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із необхідністю витребування додаткових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення, розяснено порядок оскарження судового рішення, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

21 червня 2010 року між дочірнім підприємством "Дніпропетровський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (виконавець) та приватним підприємством "Дніпротранс" (замовник) був укладений договір № 21.06.10/354-ТД, згідно з яким виконавець приймає на себе зобов'язання виконати підйом в ДОК теплохід "Медногорс" та виконати ремонтні роботи на замовлення замовника. Замовник приймає на себе зобов'язання частково постачати матеріали.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість робіт визначається згідно Попередньої ремонтної відомості № 10 від 16.06.2010 р. - 311500 грн. в т.ч. НДС-20% (а.с. 14).

Відповідно до п. 4.1 Договору замовник зобов'язаний після підписання договору, до початку робіт, перерахувати виконавцю передплату в розмірі 30% від вартості робіт, передбачених п. 2.1 договору. Замовник на протязі 10 діб з дня підписання актів приймання-передачі здійснює кінцевий розрахунок (п. 4.5).

В ході розгляду справи відповідач пояснив, що він не провів оплату за умовою договору, що викладена у п.4.5, оскільки не розумів після складання якого акту у нього виникають грошові зобов"язання, бо на виконання договірних зобов"язань укладалися як акти примання-передачі судна в ремонт так і приймання- передачі судна з ремонту. Представник відповідача вважає, що у нього грошові зобов"язання виникли тільки після отримання вимоги про виконання грошових зобов"язань, направленої йому позивачем у розумінні ст.530 ЦК України. На думку відповідача, факт направлення листа-вимоги позивачем щодо сплати грошової вартості виконаних робіт свідчить про визнання позивачем, що у договорі відсутнє погодження кінцевого порядку розрахунків

Представник позивача пояснив, що він розуміє зазначений пункт таким чином, що відповідач зобов"язаний провести кінцеві розрахунки протягом 10 діб від дня складання та підпису акту-примання передачі судна з ремонту.

Оглядом п.4.5 договору суд дійшов до висновку, що дійсно за ним не визначено за складанням якого саме акту примання-передачі у відповідача виникають грошові зобов"язання, адже в матеріалах справи знаходяться декілька актів приймання-передачі, а саме, акт приймання судна в ремонт від 21.06.10, акт від 27.07.10,, акт № 11 від 27.07.10, акт приймання-передачі судна із ремонту.

При таких обставинах, суд вважає, що між сторонами не погоджено дату кінцевих розрахунків, сторони по-різному розуміють умови п.4.5 договору, тому при розгляді справи слід застосовувати правила ст.530 ЦК України.

Судом встанолено, що 21.06.2010 р. відповідач передав, а позивач прийняв теплохід "Медногорск" до ремонту, що підтверджується актом прийняття судна до ремонту (а.с. 13).

Згідно попередньої відомості ремонту № 9 від 07.07.2010 р., погодженої сторонами 21.06.2010 р. (а.с. 15), вартість робіт з фарбування судна складає 67437 грн. 45 коп., про що сторонами 27.07.2010 р. погоджено відомість ремонту № 9 від 07.07.2010 р. на суму 67437 грн. 25 коп. (а.с. 16).

На виконання п. 2.1 Договору 27.07.2010 р. сторонами складено та підписано виконавчу відомість ремонту № 10 від 07.07.2010 р. на виконання докового ремонту на загальну вартість 202301 грн. 44 коп. (а.с. 19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснивши роботи по фарбуванню та докового ремонту теплохода "Медногорск" на загальну суму 269738 грн. 69 коп., що підтверджується актом № 10 виконаних робіт по фарбуванню судна та актом № 11 виконаних робіт по підйому та ремонту теплохода (а.с. 18, 20); актом про прийняття теплохода з ремонту від 27.07.2010 р. (а.с. 22), підписаними уповноваженими представниками виконавця і замовника без зауважень та скріплених печатками підприємств.

На підставі зазначених актів позивачем відповідачу виставлений рахунок № 334 від 27.07.2010 р. на суму 67437 грн. 45 коп. та рахунок № 335 від 27.07.2010 р. на суму 202301 грн. 44 коп. (а.с. 17, 21).

Однак, всупереч договірним зобовязанням (п. 4.4 Договору), відповідач за проведені роботи розрахувався частково - в сумі 165000 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 30.06.2011 р. (а.с. 24).

Судом встановлено, що 01.07.2011 року позивачем на адресу відповідача надіслана вимог про необхідність розрахуватись за виконанні роботи за договором № 21.06.10/354-ТД щодо фарбування та докового ремонту теплохода в повному обсязі у сумі 104738грн. 89коп., яка залишена без відповіді (а.с. 25, 28).

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за виконані роботи складає 104738грн. 89коп.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України

За визначенням частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачем зобовязання щодо оплати виконаних робіт по фарбуванню та докового ремонту теплохода "Медногорск" виконані не в повному обсязі, сума заборгованості за договором № 21.06.10/354-ТД від 21.06.2010 р. складає 104738грн. 89коп.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 104738грн. 89коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також нарахував на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 12149 грн.71 коп. за період з 09.08.10 по 21.06.11, три відсотки річних у сумі 2728 грн.95 коп. за цей же період та пеню на підставі п.4.6 договору за період з 09.08.10 по 06.02.11 у сумі 4049 грн.66 коп.

З урахуванням того, що суд дійшов до висновку, про що зазначено вище у рішенні, що за договором сторони не погодили день кінцевих розрахунку, то слід керуватися ст.530 ЦК України. Як раніше зазначено судом в рішенні, вимогу про проведення оплати боргу позивач направив 05.07.11, що підтверджено описом вкладення. З урахування перебігу пошти, 7 днів для добровільної сплати, визначеної ст.530 ЦК України, термін для оплати настав 16-18.07.11, позивач провів нарахування пені , інфляційних втрат та 3% річних за період, в якому грошові зобов"язання у відповідача ще не виникли, тому зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно стягнутій сумі.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково на суму 104738 грн.89 коп. В решті відмовити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Дніпротранс", ідентифікаційний код - 32391983, адреса: кімн. 96, корп. 2, буд. 4, вул. Академіка Тарле, м. Херсон, р/рахунок - № 26006870961521 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО - 352015 на користь дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", ідентифікаційний код - 32616280, адреса: буд. 11, Амур-Гавань, м. Дніпропетровськ, п/рахунок - № 2600701502502 Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпропетровськ, МФО - 305675, 104738 грн. 89 коп. основного боргу, 1047 грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Л.М. Немченко

Повне рішення складено 05.10.2011 р.