Рішення № 18547975, 03.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2011 Справа № 5024/1387/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Стройінвест", м. Херсон

про стягнення 9014 грн. 74 коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1- юрисконсульт, дов. № 01-4/10/05 від 04.02.2011 р.;

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8 414,82 грн., суму 3% річних у розмірі 67,69 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 166,80 коп., суму пені у розмірі 365,43 грн.

Ухвалою суду від 15.09.2011р. продовжено строк вирішення спору по справі №5024/1387/2011 до 03.10.2011 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Стройінвест", не знаходиться за своїм місцем реєстрації: 73000, м. Херсон, пр-т 200 річчя Херсону, 43, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а тому і ухвала про порушення справи від 20.07.2011р. була повернута до суду без вручення адресату.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Стройінвест" за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Стройінвест" виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України, які виразилися в тому, що 01.11.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №263/дгу (надалі - договір) про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до умов п.1 договору, позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач в свою чергу зобов'язався щомісячно здійснювати оплату спожитої теплової енергії за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 8 договору передбачено, що оплата за отримані послуги здійснюється в строк, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до умов п.15 договору відповідач зобов'язався оплачувати послуги в строки встановлені договором.

На виконання умов договору позивачем постачалась теплова енергія в обумовленій кількості, щомісячно виставлялись рахунки на оплату спожитої теплової енергії, але відповідач розраховувався за спожиту теплову енергію лише частково, в результаті чого станом на 01.05.2011 року у останнього утворилась заборгованість за спожиті послуги за період з 01.11.2009р. по 01.05.2011р. в сумі 8414 грн. 82 коп.

Дана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується рахунками за спожиту теплову енергію (а.с. 30-40), та актами виконаних робіт (а.с. 45-55).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач також нарахував відповідачу 166 грн. 80 коп. інфляційних втрат та 67 грн. 69 коп. 3% річних.

Крім того, на підставі пункту 12. договору позивач нарахував відповідачу за порушення зобов'язання з оплати товару 365 грн. 43 коп. пені.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 04 січня 2011 року господарським судом Херсонської області порушено справу №12/11-Б-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Стройінвест" (відповідач).

Згідно частини 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 статті ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду від 28 березня 2011 року у справі №12/11-Б-11 про банкрутство відповідача затверджено реєстр вимог кредиторів, серед яких вимоги позивача про стягнення спірної суми за даною справою відсутні. Пунктом 2 ухвали господарського суду від 28 березня 2011 року у справі №12/11-Б-11 визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Враховуючи положення пункту 8 договору відповідач зобов'язаний був оплачувати отримані від позивача послуги в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Отже, зобов'язання відповідача з оплати отриманих послуг за період з 01.11.2009р. по 01.01.2011р. виникли до порушення справи про банкрутство відповідача (04.01.2011 року), а тому на підставі ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 2 ухвали господарського суду від 28 березня 2011 року у справі №12/11-Б-11 вважаються погашеними.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3757 грн. 77 коп. суми основного боргу задоволенню не підлягають. У зв'язку з чим не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 31 грн. 71 коп., інфляційні втрати в сумі 87 грн. 06 коп. та пеня в сумі 365 грн. 43 коп., що були нараховані за прострочення боргу.

Щодо решти позовних вимог про стягнення 4657 грн. 05 коп. суми основного боргу, 79 грн. 72 коп. суми інфляційних втрат та 36 грн. суми 3% річних, то вони підлягають частковому задоволенню, оскільки зобов'язання з їх оплати виникли після 01.02.2011р., а тому вважаються поточними вимогами позивача.

Проте, судом здійснено перерахунок суми основного боргу з урахуванням розміру узгодженого сторонами тарифу в розмірі 601 грн. 40 коп. (з ПДВ).

За здійсненим перерахунком сума основного боргу, що підлягає стягненню становить 3885,05 грн., а розмір річних та інфляційних втрат згідно зі зменшенням суми основного боргу становить 32 грн. 72 коп. та 52 грн. 38 коп. відповідно.

Щодо стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ухвали господарського суду від 04.01.2011 року по справі 12/11-Б-11 про порушення справи про банкрутство відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з положеннями частини 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене в задоволенні вимог про стягнення пені має бути відмовлено.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3885 грн. 05 коп. основного боргу, 52 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 32 грн. 72 коп. 3% річних. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Стройінвест" (73000, м. Херсон, вул. пр. 200 річчя Херсона, 43, код ЄДРПОУ 32391618) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73015, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029, в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) - 3885 грн. 05 коп. основного боргу, 52 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 32 грн. 72 коп. 3% річних, 44 грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 103 грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 05.10.2011 р.