Рішення № 18547709, 20.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р. Справа № 5023/6448/11

вх. № 6448/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 02-11/635 від 30.06.11 р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Національний комплекс "Експоцентр України", м. Київ 3-я особа <Текст >

до НВМБК "Лазер і Здоров'я", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 9001,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Національний комплекс "Експоцентр України" просить стягнути з Науково - виробничої медико - біологічної корпорації "Лазер і Здоров'я" 6000,00 грн. основного боргу, 2050,80 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 530,44 грн., 420,00 грн. штрафу та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за заявкою від 31.07.08 р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача із заявкою від 31.07.08 р. (а.с. 15) на участь у Всеукраїнському конкурсі - виставці "Кращий вітчизняний товар 2008 року", заявкою надано згоду на участь у конкурсі.

Згідно з ч.1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, надання заявки відповідачем (чи уповноваженими ним особами) на участь у конкурсі є підставою вважати, що відповідач прийняв пропозицію про участь у конкурсі та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити участь у конкурсі.

Відповідно до двостороннього акту здавання - приймання наданих послуг від 20.08.08 р. позивач надав відповідачу були надані послуги по підготовці матеріалів для участі у Всеукраїнському конкурсі - виставці "Кращий вітчизняний товар 2008 року" на суму 6000,00 грн.

Згідно з повідомленням позивача від 28.03.08 р. № 04-07/495 (а.с. 14), оплата цільового внеску здійснюється протягом двох тижнів після отримання рахунку.

Відповідно до наданої відповідачем заявки, позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № К/8-23294 від 31.0708р. на суму 6000,00 грн.

Факт отримання відповідачем вказаного рахунку підтверджується двостороннім актом здавання - приймання наданих послуг від 20.08.08 р.

Таким чином, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг у строк до 28.08.11 р.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав, хоча визнав факт наявності вказаної заборгованості в гарантійних листах від 15.08.08 р. та від 31.10.08 р. (а.с. 21-22).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 6000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 28.08.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором від 31.07.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 6000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина друга статті 231 ГК України встановлює, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: "... за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. "

Позивачем надано положення про Національний комплекс "Експоцентр України", відповідно до якого позивача створено на підставі Указу Президента України від 30.09.99 р. № 1253 "Про вдосконалення виставкової діяльності" та постанови КМУ від 30.0.999 р. № 1801 "Про утворення Національного комплексу "Експоцентр України".

Відповідно до п. 1.4 вказаного положення позивач за своєю організаціно - правовою формою є державно установою, заснованою на державній власності та належить до сфери управління Державного управління справами.

Викладене підтверджує те, що у господарському зобов'язанні з надання послуг з проведення вказаного конкурсу, позивач є суб'єктом, що належить до державного сектору економіки.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування штрафу позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 420,00 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 524,22 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625,, ч.1 ст. 692 ЦК України, ч.1 ст. 181, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Науково - виробничої медико - біологічної корпорації "Лазер і Здоров'я" (пр. Жуковського, 1, кв. 99, м. Харків, 61085, код ЄДРПОУ 31635626, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Національного комплексу "Експоцентр України" (пр-т. А. Глушкова, 1, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 21710384, р/р 26007699 у ВАТ "Кредитпромбанк" ТВБВ №1 м. Києва, МФО 300863) 6000,00 грн. основного боргу, 2050,80 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 524,22 грн., 420,00 грн. штрафу, 101,93 грн. державного мита та 235,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 35 річних в сумі 6,22 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Інте Т.В.

Повне рішення складено 26 вересня 2011 року.