Рішення № 18547628, 26.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.11 Справа № 5021/1955/2011. За позовом: Спільного Українсько-Російського підприємства «Технополіс» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 41150 грн. 39 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.01.2010р.

від відповідача: не зявився

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 19.08.2011р., у звязку з незявленням представників сторін у судове засідання, яке відбулося 29.08.2011р., розгляд даної справи відкладався до 26.09.2011р.

Суть спору: позивач, згідно позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 41150 грн. 39 коп. заборгованості відповідно умов договору купівлі-продажу природного газу № 1504 від 26.04.2010 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 38313 грн. 13 коп. заборгованості за спожитий природний газ та послуги пломбування, 2411 грн. 11 коп. пені, 426 грн. 15 коп. штрафу; судові витрати, повязані з розглядом справи покласти на відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав. Представник відповідача в засідання суду не зявився, про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, доказів поважності причини неприбуття представника в судове засідання суду не надано. За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні підтвердив свої позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010 року між Спільним Українсько-Російським підприємством «Технополіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу природного газу (на промислові потреби) № 1504, відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач оплачує поставлені обсяги природного газу.

Відповідно п. 5.5. даного договору, в якому вказано, що ціна є динамічною і може змінюватись у випадках зміни комерційної закупівельної ціни, прийняття нормативного акту про зміну ціни компетентними державними органами України та Постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України № 517 від 30.04.2010р. та № 1009 від 30.07.2010р., вартість 1000 куб. м. газу, враховуючи податок на додану вартість з 01.05.2010р. складає 2506 грн. 36 коп., а з 01.08.2010р. 2797 грн. 13 коп. До цієї вартості увійшла вартість спожитого газу, витрати на постачання та зберігання газу, витрати на транспортування, що передбачені п.п. 5.2-5.4 договору, укладеного між сторонами у справі.

Між сторонами у справі також підписано договір № 1 від 01.08.2010р. про внесення змін і доповнень до договору № 1504 від 26.04.2010р., відповідно до якого було збільшено ціну вказаного договору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що починаючи з вересня 2010 року відповідач не сплачував за поставлені обсяги газу.

Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу природного газу (на промислові потреби) № 1504 від 26.04.2010р. передбачено, що документальним підтвердженням постачання газу є акт прийому-передачі газу. Відповідач підписав акт приймання-передачі газу за вересень 2010р. та частково сплатив по акту приймання-передачі за липень 2010р.

Проте відповідно до реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Сумигаз» за липень та вересень 2010р. відповідач отримав 15,487 тис. куб. газу, за який не провів розрахунки в повному обсязі.

17.12.2010 року позивачем направлено відповідачу претензію № 14 про сплату боргу на суму 40506 грн. 73 коп., але відповідач не сплатив вказану суму боргу.

Відповідно до п.п. 6.1.-6.2., укладеного між сторонами договору, оплата за природний газ проводиться відповідачем виключно грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50 % від вартості планового місячного обсягу природного газу проводиться у триденний термін після предявлення позивачем рахунку; наступні 50 % до 15 числа місяця поставки газу; остаточна оплата за газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку виставленого позивачем.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за спожитий газ та послуги пломбування склала 38313 грн. 13 коп.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 вказаного Кодексу передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термі) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору, а саме п. 7.2, передбачено, що у разі затримки, несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строк, передбачений договором, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

За прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня за період з 06.08.2010 року по 31.01.2011 року в розмірі 2411 грн. 11 коп.

Оскільки, пеня в сумі 2411 грн. 11 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 6.4 купівлі-продажу природного газу (на промислові потреби) № 1504 від 26.04.2010р., в разі неоплати відповідачем обсягу заявленого природного газу у визначений в договорі термін, він сплачує штраф у розмірі 2,5 % від вартості спожитого обєму природного газу за звітний місяць. Відповідачу нарахована сума штрафу, розмір якого становить 426 грн. 15 коп.

За таких обставин, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить: 38313 грн. 13 коп. боргу за спожитий природний газ та послуги пломбування, 2411 грн. 11 коп. пені за прострочення виконання грошового зобовязання та 426 грн. 15 коп. штрафу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 41150 грн. 39 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу природного газу (на промислові потреби) № 1504 від 26.04.2010р., договором № 1 від 01.08.2010р. про внесення змін і доповнень до договору № 1504 від 26.04.2010р., рахунком на сплату пені № СФП-000041 від 17.12.2010р., рахунками-фактури № СФ-0003248 від 31.07.2010р. та № СФ-0004379 від 30.11.2010р., актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2010р., реєстрами фактично про транспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Сумигаз» за липень, вересень 2010р. та наданим позивачем розрахунком позовних вимог.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в засідання суду не зявився, аргументованого заперечення на позов не подав, тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Спільного Українсько-Російського підприємства «Технополіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 15, код 21115144) 38313 грн. 13 коп. заборгованості за спожитий природний газ та послуги пломбування, 2411 грн. 11 коп. пені, 426 грн. 15 коп. штрафу, 411 грн. 50 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 28.09.2011р.