Рішення № 18547567, 26.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.11

Справа № 5021/2071/2011.

За позовом: Виробничо-комерційної приватної фірми «Плюс», м. Суми

до відповідача: Фірми «Кляйне Ебелінг КГ», м. Бад Райченхал, Федеративна Республіка Німеччина

про стягнення 702348 грн. 99 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Чернігов В.М.

від відповідача: не з’явився

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 30.08.2011р. та призначено в судове засідання на 15.09.2011р. о 10 год. 00 хв., у зв’язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи та витребування у сторін інших доказів, розгляд даної справи відкладався до 26.09.2011р. о 10 год. 40 хв.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 88116, 35 доларів США, що становить 702348 грн. 99 коп., яка виникла станом на 29.08.2011р. за договором купівлі-продажу № 1/06-2010 від 08.06.2010р., укладеного між сторонами у справі, а також судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.06.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 1/06-2010, згідно якого Виробничо-комерційна приватна фірма «Плюс» продала, а Фірма «Кляйне Ебелінг КГ» придбала на умовах СРТ – м. Бад Райченхал (умови «Інкотермс» 2000р.) пух – перо водоплаваючої пиці в кількості 120 000 кг.

Згідно із п. 2 даного договору, загальна сума договору складає 1 024 000 доларів США, але в подальшому між сторонами у справі було укладено додаткові угоди до вказаного договору б/н від 15.08.2010р. та № 1 від 24.12.2010р., відповідно до яких кількість до товару збільшилася до 160 000 кг. і сума договору відповідно збільшилась та складає 2 634 000 доларів США.

Відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу № 1/06-2010 від 08.06.2010р., відповідач зобов’язувався на протязі тридцяти днів після отримання товару провести його оплату, шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок позивача.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідач порушив свої зобов’язання, вартість товару оплатив частково в сумі 378 488,00 доларів США, і станом на 29.08.2011р. має заборгованість перед позивачем в сумі 88 116,35 доларів США, чим порушив умови вказаного договору, чинне законодавство, права та охоронювані законом інтереси позивача.

Пункт 3 договору купівлі-продажу № 1/06-2010 від 08.06.2010р., укладеного між сторонами у справі, визначає, що датою поставки вважається дата відвантаження товару зі складу продавця, тобто позивача у справі, а останній може здійснювати поставку товару достроково.

Під час судового слухання даної справи судом встановлено, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору, відвантажив зі власного складу товар в декілька етапів:

- 09.07.2010р. – 8236,80 кг. на 70612,46 доларів США;

- 12.11.2010р. – 7000 кг. на 80553, 40 доларів США;

- 30.12.2010р. – 7528 кг. на 212776 доларів США;

- 25.02.2011р. – 2668,50 кг. на 102662, 50 доларів США, що повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком позовних вимог, рахунками-фактури № 1 від 09.07.2010р., № 2 від 12.11.2010р., № 3 від 30.12.2010р., № 4 від 25.02.2011р., міжнародними товарно-транспортними накладними № 058197 від 09.07.2010р., № 0335797 від 12.11.2010р., № 866748 від 30.12.2010р., № 040262 від 25.02.2011р. та відповідними митними деклараціями №№ 1663, 1350, оригінали яких досліджено судом у судовому засіданні, а копії приєднано до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, по договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього визначену грошову суму.

Частиною 1 статті 692 вказаного Кодексу, передбачено зобов’язання покупця сплатити за товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами господарського законодавства не встановлений інший строк сплати за товар.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно повинно бути виконано в цей термін, а згідно із ст. 612 даного Кодексу, боржник є таким, що прострочив, якщо він не розпочав виконання зобов’язань або не виконав його в термін, встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу № 1/06-2010 від 08.06.2010р., укладеного між сторонами у даній справі, станом на 29.08.2011р. складає 88116,35 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 702348,99 грн.

В обґрунтування розміру заборгованості в гривневому еквіваленті позивачем надано до суду довідку Управління Національного банку України в Сумській області № 09-026/2836 від 29.08.2011р. (аркуш справи 27), відповідно до якої Національним банком України станом на 29.08.2011р. встановлено офіційний курс гривні до доларів США: за 100 доларів США – 797,07 грн.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки факт заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар повністю підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не подано до суду обґрунтованого відзиву на позов та доказів сплати боргу, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі вищевикладених правових норм.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми «Кляйне Ебелінг КГ» (Федеративна Республіка Німеччина, 83435, м. Бад Райченхал, вул. Райхенбахштрасе, 9Б) на користь Виробничо-комерційної приватної фірми «Плюс» (40007, м. Суми, вул. Прикордонна, 14, код 23999176) заборгованість в розмірі 88116,35 доларів США (що у гривневому еквіваленті становить 702348 грн. 99 коп.), 7023 грн. 49 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 28.09.2011р.