Рішення № 18547508, 26.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.11 Справа № 5021/1761/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м.Суми До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» в особі будівельно-монтажного управління «Цивільбуд», м.Суми

про стягнення 22256,31 грн.

СУДДЯМоїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Верчак Ю.В.

Від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 11 год.00 хв. 08.08.2011р. до 11 год.10 хв. 18.08.2011р. та до 11 год.20 хв. 26.09.2011р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 22256,31грн. заборгованості, в т.ч. 19797,72 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію відповідно укладеного між сторонами даного спору договору № 192-Т від 01.10.2006р.; 1193,19 грн. пені, 990,00 грн. інфляційних збитків, 275,40 грн. 3% річних, а також стягнути судові витрати. повязані з розглядом справи.

Відповідач подав заперечення від 08.09.2011р. на позовну заяву, в яких просить залишити позовну заяву без задоволення, так як начальник управління БМУ «Цивільбуд» не мав права укладати договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006р.

Позивач подав додаткові пояснення від 18.09.2011р. № 4919 , згідно яких вважає заперечення відповідача безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідач при укладанні договору на теплопостачання керувався Положенням про будівельно-монтажне управління Цивільбуд» ВАТ «Сумжитлобуд» , а саме на п.5 та п.6 Статуту , якими надається право на укладення договорів з іншими підрозділами.

Позивач також подав клопотання від 18.09.2011р. про уточнення позовних вимог, в якому зазначає, що відповідач на стадії розгляду справи сплатив 2500 грн. боргу, тому він зменшує суму основного боргу на 2500 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

01.10.2006р. позивачем (виконавець ) та відповідачем (споживач ) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 192-Т та додаток № 2 до договору . Згідно з цим договором та додатком до нього позивач здійснював відпуск теплової енергії в потрібних обсягах до приміщення БМУ Цивільбуд», що розташоване по вул.. Черепіна,27.

Згідно п.3.2. зазначеного договору , розрахунковим періодом є календарний місяць . Відповідно до п.3.3 договору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як свідчать матеріали справи , відповідач за спожиту теплову енергію повністю не розрахувався, його заборгованість перед позивачем за період з вересня 2010р. по 31.05.2011р. становить 19797,72 грн., що підтверджується відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2010р. по 31.05.2011р. (а.с.22).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в договорі розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію склала19797,72 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивач подав клопотання від 18.09.2011р. про уточнення позовних вимог, в якому зазначає, що відповідач на стадії розгляду справи сплатив 2500 грн. боргу, тому він зменшує суму основного боргу на 2500 грн.

Отже , судом встановлено, що відповідач, на стадії розгляду справи, погасив заборгованість в розмірі 2500 грн. , тому провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Отже відповідач доказів сплати основного боргу в сумі 17297,72. не подав, розмір заборгованості визнав в повному обсязі , тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17297,72 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 1193,19 грн. за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії відповідно п. 5.1.5 зазначеного договору.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1193,19 грн. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням п.6 ст.231 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних в сумі 275,40 грн. та 990,00 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» в особі будівельно-монтажного управління «Цивільбуд» (40000, вул. Малиновського,12, код 01270842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» ( 40022, м. Суми , вул.. 2-га Залізнична,10, код 33698892) 17297,72 грн. основного боргу, 1193,19 грн. пені, 275,40 грн.3% річних, 990,00 грн. інфляційних збитків, 222,56 грн. . витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 2500,00 грн. основного боргу припинити в звязку з відсутністю предмету спору в цій частині.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення підписано 26.09.2011р.

З оригіналом згідно

Помічник судді Л.М.Сорока