Рішення № 18547184, 27.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року справа № 5020-1382/2011 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України

в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Присцельс»

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 19, оф. 407,

ідентифікаційний код 33646839)

про стягнення суми збитків у розмірі 204600,00 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (РВ Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) - ОСОБА_1 - начальник відділу, довіреність № 34 від 08.04.2011;

Відповідач (ТОВ "Присцельс") - Руденко В.І. - директор, наказ № 1 від 31.01.2008.

Сутьспору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Присцельс»про стягнення суми збитків у розмірі 204600,00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 785 Цивільного кодексу України, 225, 285 Господарського кодексу України, обґрунтовані спричиненням позивачу з боку відповідача збитків, повязаних з втратою орендованого державного майна у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 06.09.2011 позовну заяву було прийнято до розгляду у судовому засіданні 20.09.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва у судовому засіданні 20.09.2011 до 27.09.2011.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що вважає суму заявлених до стягнення збитків завішеною та такою, що не відповідає дійсності (арк.с. 37).

У судовому засіданні 27.09.2011 представник позивача виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, зазначених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим на місті Севастополі (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Присцельс»(орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна державної власності №583 (Договір) (арк.с. 6-8).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування обєкти нерухомого майна підїзні колії, протяжністю 2,755 км, що прилягають до колії №3 станції «Севастополь-товарний», стрілка №11, що знаходиться на балансі ВАТ «Севастопольський хладокомбінат»(балансоутримувач) та розташовані за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район.

Вартість орендованого майна визначена відповідно до незалежної оцінки станом на 30.06.2007 та складає 335620,00 грн.

Згідно з пунктом 2.4 Договору, у випадку припинення договору майно повертається орендарем орендодавцеві (або балансоутримувачу) протягом 15 календарних днів з моменту припинення дії Договору відповідно до порядку, встановленому законодавством та Договором.

Вартість майна, яке орендар повертає орендодавцю визначається на підставі незалежної (експертної) оцінки, що була здійснена на момент припинення дії договору, звіреної з актом прийому-передачі майна в оренду.

Розділом 5 Договору передбачені обовязки орендаря, зокрема, забезпечення зберігання орендованого майна, запобігання його пошкодженню та псуванню, своєчасне, за власний рахунок здійснення поточного та інших видів ремонту орендованого майна, капітального ремонту за згодою орендодавця (п. 5.3, 5.4.); у випадку припинення або розірвання договору повернення орендодавцеві орендованого майна в належному технічному стані, не гірше ніж в момент передачі майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодування орендодавцеві збитків у випадку погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.8 Договору); компенсування орендодавцю вартості орендованого майна у випадку його відчуження, втрати або знищення з вини орендаря, компенсування орендодавцю збитків (п. 5.9 Договору).

Строк дії договору встановлений сторонами до 29.07.2010 (п. 10.1 Договору).

Згідно з пунктом 10.8 Договору, взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором регулюються діючим законодавством України.

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна від 29.08.2007 сторонами за договором підтверджена передача нерухомого майна орендодавцем орендарю в стані, що відповідає експертному висновку про вартість обєкта оренди (арк.с. 10).

Додатковою угодою №1 від 23.07.2010 до Договору сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2010 (арк.с. 11).

Додатковою угодою від 17.11.2010 до Договору сторонами узгоджено, що вартість орендованого майна станом на 30.06.2007 складає 335620 грн. та визначається згідно з незалежною експертною оцінкою (арк.с. 12).

З 17.11.2010 по 22.11.2010 спеціалістами РВ ФДМУ в АР Крим та місті Севастополі в присутності директора ТОВ «Присцельс»була проведена перевірка орендованого державного майна з питань зберігання, стану утримання, використання державного майна та дотримання орендарем умов договору оренди за період з 2007 по 2010 роки, за результати якої був складений Акт перевірки від 22.11.2010 (арк.с. 14-16).

Згідно з означеним актом, перевіркою було встановлено, що за період з 30.06.2007 по 30.06.2010 втрачено 1108 шпал, інші матеріали верхньої будівлі колії костили, болти, підкладки, накладки відсутні на більшій частині залізниці. Баластний шар верхньої будівлі колії знаходиться в незадовільному стані, є пошкодженим, відсутні конструктивні елементи залізниці.

З огляду на означене, орендареві запропоновано відновити обєкт до первісного стану на дату передачі його в оренду в строк до 30.12.2010, забезпечити належну охорону обєкта та безпечність майна.

Листом від 06.01.2011 №11-05-00047 орендодавець повідомив орендаря про те, що дію договору оренди №583 припинено у звязку з закінченням строку його дії, у звязку з чим орендодавець просив передати орендоване нерухоме майно за актом прийому-передачі (арк.с. 18).

14.01.2011 орендоване майно було повернуто орендарем орендодавцеві, про що свідчить акт приймання-передача орендованого майна (арк..с. 17).

Звітом про незалежну оцінку збитків, повязаних з втратою орендованого державного майна, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 16, станом на 31.12.2010, встановлено наступне.

Станом на 29.08.2007 існувало 92,39% рельсового шляху; станом на 16.03.2010 в наявності залишилося лише 26,18 % рельсового шляху, що не дає можливості ефективно використовувати означене нерухоме майно, окрім як продаж його в якості металобруху. Так, розмір збитків, повязаних з втратою орендованого державного майна, станом на 31.12.2010 складає 204600 грн. (з урахуванням ПДВ) (арк.с. 19-25).

Істотне погіршення обєкта нерухомого майна, яке було допущено відповідачем протягом дії договору оренди, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 204600 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позовні такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини; у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Тобто, якщо погіршення обєкту найму відбулися з вини наймача, він зобов'язаний їх усунути, тобто привести стан речі у відповідність із станом, в якому річ передавалася йому в найм, з урахуванням нормального зношення.

Проте, судом встановлено, що відповідачем не було приведено обєкт нерухомого майна у відповідність його стану на дату передачі майна оренду.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачений обовязок ореднадаря використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

За правилами статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Судом встановлено, під час перебування в оренді спірне нерухоме майно було пошкоджено, частина рельсової колії втрачена.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Так, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтями 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Тобто доказуванню підлягає той факт, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, виключає настання відповідальності, а відтак встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення є предметом доказування у даній справі.

Відповідно до статей 3334 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із п. 6 Розяснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 р. № 02-5/215 для правильного вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обовязку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного звязку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині забезпечення зберігання орендованого майна, запобігання його псуванню та пошкодженню (п. 5.3 Договору) та повернення майна в належному стані, не гірш ніж в момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п. 5.8 Договору).

Вина виражається в незабезпеченні належної охорони обєкту нерухомого майна, допущення погіршення стану речі.

Згідно із ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Розрахунок суми заявлених збитків був здійснений на момент закінчення строку дії договору оренди №583 від 29.08.2007, станом на 31.12.2010, шляхом проведення незалежної оцінки збитків з використанням прибуткового підходу на підставі порівняльного аналізу актів огляду залізничної колії від 13.04.2007 та від 16.03.2010 (арк.с. 19-24).

За висновками оцінки розмір спричинених позивачу збитків складає 204600 грн.

На думку суду означений розрахунок є обґрунтованим та обєктивним.

Означена сума збитків заявлена позивачем до стягнення з відповідача.

Обовязок орендаря відшкодувати орендодавцеві збитки у випадку погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна передбачений пунктом 5.8 Договору (арк.с. 7 зворотний аркуш).

Зважаючи на наведене, в даному випадку суд вважає наявним склад цивільного правопорушення, який є підставою для цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а саме наявні збитки (їх розмір) протиправна поведінка відповідача, його вина та причинний зв"язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками в розмірі 204600 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 204600 грн., розмір яких підтверджується висновком незалежної оцінки збитків, повязаних з втратою орендованого державного майна.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача сплату державного мита в сумі 2046,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Присцельс»(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 19, оф. 407, ідентифікаційний код 33646839) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058) суму збитків у розмірі 204600 грн (двісті чотири тисячі шістсот грн.)

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Присцельс»(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 19, оф. 407, ідентифікаційний код 33646839) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 2046,00 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Присцельс»(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 19, оф. 407, ідентифікаційний код 33646839) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 29.09.2011.