Рішення № 18547160, 28.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" вересня 2011 р. Справа № 5019/1743/11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління АТ “Ощадбанк”

до відповідача СПД - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 714025 грн. 63 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники: від позивача - ОСОБА_2., представник (довіреність № 1580 від 24.06.2011р.); від відповідача - ОСОБА_3., представник (довіреність № 29 від 23.02.2010р.).

В судових засіданнях 25.08.2011р. та 13.09.2011р. оголошувалися перерви відповідно до 13.09.2011р. та 28.09.2011р.

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління АТ “Ощадбанк” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 164 928 грн. 10 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 49 097 грн. 53 коп. пені, а саме за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 38 431 грн. 51 коп. та за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 10 666 грн. 02 коп., згідно укладеного договору невідновлюваної кредитної лінії № 4 від 18.01.2008р..

23.08.2011р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 172 078 грн. 78 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 49 647 грн. 17 коп. пені, а саме за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 38 431 грн. 51 коп. та за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 11 215 грн. 66 коп.

08.09.2011р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 184 160 грн. 97 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 50 802 грн. 84 коп. пені, а саме за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 39 068 грн. 49 коп. та за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 11 734 грн. 35 коп..

13.09.2011р. відповідач подав заяву, в якій визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 500000 грн. 00 коп. та стягнення відсотків в сумі 164928 грн. 10 коп., інші позовні вимоги не визнає. Крім того, відповідач у вказаній заяві, в порядку статтей 83 та 121 Господарського процесуального кодексу України, просить розстрочити виконання рішення суду на протязі 84 місяців та встановити спосіб та порядок виконання рішення суду виключно шляхом стягнення з боржника грошових коштів.

21.09.2011р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 164 928 грн. 10 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 49 545 грн. 00 коп. пені, а саме за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 39 068 грн. 49 коп. та за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 10 476 грн. 51 коп..

23.09.2011р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 164 928 грн. 10 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 48 908 грн. 02 коп. пені, а саме за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 38 431 грн. 51 коп. та за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 10 476 грн. 51 коп..

В судовому засіданні 28.09.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.09.2011р., а представник відповідача позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу в сумі 500000 грн. 00 коп. та стягнення відсотків в сумі 164928 грн. 10 коп., решту позовних вимог заперечив та просив розстрочити виконання рішення суду на 84 місяці (7 років) та встановити спосіб виконання рішення суду виключно шляхом стягнення з боржника грошових коштів.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2008р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальником) було укладено договір невідновлюваної кредитної лінії № 4 (а.с. 12-17, надалі Договір), за умовами якого банк зобовязався надати на умовах цього Договору, а позичальник зобовязався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит в розмірі 500000 грн. 00 коп. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що кредит надається у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 17.01.2011р.; сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі 500000 грн. 00 коп..

У відповідності до пункту 1.3. Договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу згідно графіку (зворот а.с. 17).

21.01.2008р. позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 500000 грн. 00 коп., що підтверджується розпорядженнями позивача на видачу кредитних коштів від 21.01.2008р. (а.с. 31-32) та меморіальними ордерами № 087228_001 та № 087231_001 від 21.01.2008р. (а.с. 33).

Пунктом 4.3.3. Договору визначено, що позичальник зобовязується точно в строки, обумовлені цим Договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом. А у випадку неналежного виконання взятих на себе зобовязань по цьому Договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі. А також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки..

Відповідач не виконав взяті на себе зобовязання по Договору та не повернув позивачу кредитні кошти в сумі 500000 грн. 00 коп. в порядку та строки, визначені умовами Договору.

Станом на час розгляду справи в суді за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість по кредиту в сумі 500000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.6. Договору за користування кредитом позичальник зобовязаний сплачувати банку відсотки, які розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 16% річних, яка може бути змінена в порядку визначеному цим Договором (пункт 1.6.1.1. Договору); відсотки повинні бути сплаченні позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Додатковою угодою № 1 від 26.09.2008р. (а.с. 18) до пункту 1.6.1.1. Договору внесені зміни, відповідно до яких відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 17% річних.

Додатковою угодою № 2 від 24.10.2008р. (а.с. 19) до пункту 1.6.1.1. Договору внесені зміни, відповідно до яких відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 18% річних.

Станом на час розгляду справи в суді за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 164 928 грн. 10 коп., в тому числі залишок несплачених відсотків за вересень 2009р. в розмірі 1 202 грн. 07 коп. та 163 726 грн. 03 коп. за період з 01.10.2009р. по 26.07.2011р. згідно розрахунку (а.с.105).

Згідно пункту 6.1.1. Договору за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній оплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За порушення відповідачем грошових зобовязань за Договором позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 48 908 грн. 02 коп. пені, а саме за несвоєчасну сплату основного боргу за період з 17.01.2011р. по 16.07.2011р. в розмірі 38 431 грн. 51 коп. та за несвоєчасну сплату процентів за період 17.01.2011р. по 16.07.2011р. в розмірі 10 476 грн. 51 коп..

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо сплати заборгованості по кредиту, відсотках та нарахованої пені (повідомлення а.с. 34-36). Дані вимоги залишенні відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином, станом на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 4 від 18.01.2008р. становить 713 836 грн. 12 коп., а саме: 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 164 928 грн. 10 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 48 908 грн. 02 коп. пені, що стверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

З вищевикладеного вбачається, що вимоги позивача стверджуються договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054, Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 345 Господарського кодексу України.

Доказів погашення боргу відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 713 836 грн. 12 коп., а саме: 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 164 928 грн. 10 коп. відсотків за користування кредитними коштами та 48 908 грн. 02 коп. пені. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин другої та пятої ст. 49 ГПК України.

Щодо клопотання відповідача про застосування розстрочки виконання рішення на 7 років (84 місяці), шляхом сплати щомісячно суми в розмірі 7 927 грн. 71 коп. господарський суд зазначає наступне. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини. У заяві про розстрочку виконання рішення відповідач вказує, як на обставину неможливості виконання рішення, на хворобу відповідача, у зв'язку з якою, останній як підприємець, позбавлений можливості систематично здійснювати підприємницьку діяльність та як наслідок отримувати дохід для погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями, і вказаний скрутний фінансовий стан, на думку відповідача, є підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду на строк 7 років. Проте, розстрочка виконання рішення суду, у розумінні статті 121 ГПК України, є можливою тільки за наявності виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим його виконання, про що доводить в суді сам заявник.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, на підставі ст.121 ГПК України, господарський суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили та підтверджували важке фінансове становище відповідача, а також докази на підтвердження конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений законодавством строк. Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення з огляду на те, що така не мотивована і документально не обґрунтована, доводи, викладені в заяві про розстрочку не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з СПД - фізичної особи ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління АТ “Ощадбанк”, яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. С. Петлюри, буд. 16 (код ЄДРПОУ 09333401) 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 164 928 грн. 10 коп. відсотків за користування кредитними коштами, 48 908 грн. 02 коп. пені, 7 138 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Павлюк І.Ю.

Рішення підписане суддею "28" вересня 2011 р.