Рішення № 18546550, 04.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2889/2011(3/175)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Інспект

Індепендент Сюрвейз»

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 10, корпус А, кв. 4

До відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної Компанії «Хліб

України»«Миколаївський портовий елеватор» в особі ліквідаційної комісії

54002, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 122/1

про стягнення заборгованості в сумі 72167,62 грн. та зобовязання вчинити дії.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 72167,62 грн. та зобовязати ліквідаційну комісію відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Миколаївський портовий елеватор»вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Інспект Індепендент Сюрвейз»в розмірі 72167,62 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі контракту № 98 про сюрвеєрське обслуговування суден від 25.06.2008 р., додатків до контракту № 38 - № 44, акту звірки взаєморозрахунків, оголошення в Урядовому курєрі про ліквідацію відповідача, заяв від 16.11.10 р., 31.12.10 р., 22.03.10 р., 05.05.11 р., 06.0611 р., норм ст. 525, 530, 610, 111, 112 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 60, 175 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що, по-перше, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо оплати наданих послуг на загальну суму 72167,62 грн., по-друге, всупереч діючому законодавству ліквідаційна комісія відповідача не повідомила позивача письмово про розпочату процедуру ліквідації.

Відповідач в судове засідання з невідомих причин не зявився, відзив по суті позову не надав, вимоги ухвали суду від 31.08.11 р не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали та поштове повідомлення.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

04.10.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

25 червня 2008 року між сторонами був укладений договір № 98 згідно з умовами якого, відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, бере на себе зобовязання сюрвеєрського обслуговування суден-визначення кількості вантажу та борту за заявкою замовника на кожне окреме судно. Підсумком роботи виконавця по кожному судну є акт про драфт сюрвей, виданий виконавецм та підписаний відповідальним сюрвеєром виконавця і капітаном судна (п. 2.2 договору).

Розділом 3 контракту сторони визначили, що вартість послуг за цим контрактом складає еквівалент 350 доларів США за драфт сюрвей (початковий+завершальний) на одному теплоході. Вартість кожного додаткового (проміжного) драфт сюрвею, складає 150 доларів США. Сюрвеєрські послуги надаються протягом 3 років з моменту підписання даного контракту.

За умовами п. 5.2.2 контракту відповідач зобовязався своєчасно сплатити виконавцеві за виконані роботи за цим контрактом.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали даної справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору між сторонами були підписані актом прийому-передачі виконаних послуг на загальну суму 72167,62 грн.:

акт № 12/2010/Е/10 від 31.12.10 р. на 13933,00 грн.;

акт № 12/2010/Е/09 від 15.12.10 р. на 16722,54 грн.;

акт № 12/2010/Е/08 від 30.11.10 р. на 2778,30 грн.;

акт № 12/2010/Е/07 від 15.11.10 р. на 2775,40 грн.;

акт № 12/2010/Е/06 від 31.10.10 р. на 11075,40 грн.;

акт № 12/2010/Е/05 від 04.10.10 р. на 2768,47 грн.;

акт № 12/2010/Е/04 від 30.09.10 р. на 8309,19 грн.;

акт № 12/2010/Е/03 від 31.08.10 р. на 8290,42 грн.;

акт № 12/2010/1/Е від 31.07.10 р. на 5524,90 грн.

За змістом розділу 4 контракту сплата за послуги, надані за цим контрактом, здійснюється замовником за виставленим виконавцем рахунками в гривнях за курсом Національного банку України в день здійснення платежу. Замовник сплачує надані послуги виконавцеві протягом 10 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку. Оплата здійснюється безготівковим перерахунком коштів на банківський рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направляв відповідачу рахунки-фактури на оплату вищенаведених сюрвеєрських послуг, але останній всупереч умовам п. 4.2 контракту не сплатив виставлені рахунки.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання грошових зобовязань за укладеним контрактом. Листи позивача (вих. № 129 від 31.12.2010 року та вих. № 018 від 22.03.2011 р.) також залишив поза увагою.

Згідно ст. 193 господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач не виконавши взяті на себе грошові зобовязання порушив права та законні інтереси позивача, в звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з дочірнього підприємства боргу в розмірі 72167,62 грн. заявлені товариством цілком обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Другою ж вимогою в позові виступає прохання позивача зобовязати ліквідаційну комісію відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«миколаївський портовий елеватор»вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Інспект Індепендент Сюрвейз»в розмірі 72167,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За правилами частин 3, 4, 5 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про ліквідацію в газеті «Урядовий курєр» було опубліковано 17.12.2010 року, в якому ліквідаційна комісія відповідача визначила, що вимоги до підприємства заявляються протягом двох місяців з дня опублікування шляхом надсилання письмової вимоги або претензії.

Але, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують звернення позивача протягом двох місяців з дня опублікування до ліквідаційної комісії відповідача з письмовою вимогою або претензією включити заборгованість в розмірі 72167,62 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, згідно ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону. Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Беручи до уваги норми вищевказаної статті позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача суму заборгованості, оскільки заява № 047 від 06.06.2011 р. щодо звернення позивача до голови ліквідаційної комісії відповідача з вимогою про включення ТОВ «Альфа Інспект Індепендент Сюрвейз»до списку кредиторів ДП ДАК «Хліб України»«Миколаївський портовий елеватор»свідчить про отримання її відповідачем - 09.06.2011 р. Отже, позивач повинен був звернутися до суду з даною вимогою 09.07.2011 року.

Таким чином, на підставі наведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної Компанії «Хліб України»«Миколаївський портовий елеватор»(54002, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 122/1, код ЄДРПОУ 00954969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Інспект Індепендент Сюрвейз»(54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 10, корпус А, кв. 4, код ЄДРПОУ 31043128) 72167,62 грн. заюоргованості, 721,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 07.10.2011 року.