Рішення № 18546517, 22.09.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2011 р. Справа № 5016/2336/2011(13/133)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 25.01.2011 р. № 02/188

(представник прокурора та відповідача в судове засідання не зявилися),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції в Миколаївській області,

54030, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв,

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»,

54000, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв,

про стягнення збитків, завданих самовільним водокористуванням, у сумі 29091 грн. 83 коп., -

У С Т А Н О В И В:

Миколаївським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області (надалі - Інспекція) предявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Миколаївгаз»завданих останнім збитків у сумі 29091 грн. 83 коп. унаслідок самовільного водокористування з артезіанської свердловини в ході господарської діяльності для потреб структурного підрозділу відповідача Новоодеського управління експлуатації газового господарства (надалі Новоодеське УЕГГ) в період з 24 липня 2009 року по 29 серпня 2010 року.

Такі позовні вимоги представник позивача та прокурор, який приймав участь у попередніх судових засіданнях, підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у своєму відзиві від 22.08.2011 р. № 04/292754, додаткових поясненнях від 21.09.2011 р., а також його представник у попередніх судових засіданнях позов не визнали з посиланням на те, що Новоодеське УЕГГ діяло законно та правомірно, оскільки мало право на підставі ст. 23 Кодексу України «Про Надра»без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських та побутових потреб підземні води.

У подальшому представник відповідача подав суду письмові пояснення, із яких випливає, що ПАТ «Миколаївгаз»не має відповідних документів на користування земельною ділянкою, на котрій знаходиться артезіанська свердловина № 0024 глибиною 100,5 м., що забезпечує водопостачання Нооодеського УЕГГ, при цьому представник відповідача зазначає, що у спірний період здійснювалась оплата за водопостачання, зокрема в січні, липні та жовтні 2010 року, а загалом сплачено грошові кошти в сумі 210 грн.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Із позовної заяви та складеного Інспекцією акту перевірки виконання природоохоронного законодавства ПАТ «Миколаїгаз»від 02-22.11.2010 р., на котрий посилається прокурор, випливає, що підставою стягнення з ПАТ «Миколаївгаз»матеріальних збитків у сумі позовних вимог є порушення природоохоронного законодавства, зокрема, ст. 43 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України, ст.ст. 4, 16, 19, 23 Кодексу України «Про надра», а саме, самовільне без дозволу на спеціальне водокористування користування Новоодеським УЕГГ, структурним підрозділом ПАТ «Миколаївгаз», водою із артезіанської свердловини № 0024 глибиною 100,5 м., що знаходиться в м. Нова Одеса, вул. Бузька,45, Миколаївська область, у період з 24 липня 2009 року по 29 серпня 2010 року.

Зазначене підтверджуються наступним.

Згідно наданого позивачем дозволу на спеціальне водокористування від 23.07.2004 р. №УКР2078А/НИК Інспекцією надано відповідачу на підставі клопотання останнього, схеми розташування водозабору, довідки про фактичний водозабір, розрахунку водоспоживання, акту обстеження узгодження гідрогеології, в користування підземну свердловину № 0024 глибиною 100,5 м за адресою: м. Нова Одеса, вул. Бузька, 45, Миколаївська область, для господарсько-побутових, питних потреб терміном дії 5 років, який скінчився 23 липня 2009 року.

Тільки 30.08.2010 р. ПАТ «Миколаївгаз»отримано дозвіл за №УКР3184А/НИК на спеціальне водокористування з вказаної артезіанської свердловини терміном дії 3 роки, який діє і по теперішній час.

З наведеного випливає, що відповідач у спірний період користувався артезіанською свердловиною за відсутності відповідного дозволу і за цей період спожив воду в загальній кількості 655,08 мі, про що свідчить довідка ПАТ «Миколаївгаз»від 09.12.2010 р. №11/2128 (ас.12)

Здійснений за «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженою наказом Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37, зареєстрованою в Мінюсті України 01.06.1995 р. за № 162/698 та за «Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованою в Мінюсті України 14.08.2009 р. за № 767/16783, розрахунок розміру збитків у сумі 29091 грн. 83 коп. суд визнає обґрунтованим і правильним.

Інспекція звернулася до відповідача з пропозицією від 21.12.2010 р. за № 02/3764 відшкодувати нанесені внаслідок порушення природоохоронного законодавства збитки в сумі 29091 грн. 83 коп. (ас.15), що підтверджується реєстром рекомендованих поштових відправлень від 28.12.2010 р. Проте ПАТ «Миколаївгаз»залишило дану пропозицію без реагування.

Згідно із ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України до спеціального водокористування відноситься забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно ст. 68 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

З огляду на викладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, а збитки в сумі 29091 грн. 83 коп. підлягаючими стягненню з відповідача.

Твердження ПАТ «Миколаївгаз», що Новоодеське УЕГГ діяло законно та правомірно, оскільки мало право на підставі ст. 23 Кодексу України «Про Надра»без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських та побутових потреб підземні води суд відхиляє, оскільки дані положення вказаного закону стосується землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок. ПАТ «Миколаївгаз»визнає, що у нього відсутні правовстановлюючі документи щодо земельної ділянки, розташованої в м. Нова Одеса, вул. Бузька,45, на котрій знаходиться артезіанська свердловина № 0024, з якої здійснюється водопостачання Новоодеського УЕГГ.

Відхиляє суд і доводи відповідача щодо сплати ПАТ «Миколаївгаз» грошових коштів за водокористування, зокрема, в січні, липні та жовтні 2010 року в загальній сумі 210 грн., оскільки дані платежі відповідач здійснював як обовязкові платежі за водокористування до бюджету, а не за фактично спожиту воду за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, розмір яких визначено згідно наведених вище Методик.

Таким чином, позов Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволені позову на відповідача.

У відповідності до п. 27 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової служби України від 22.04.1993 р. № 15, зареєстрованим в Мінюсті України 19.05.1993 р. № 50, у разі, коли позивач звільняється від сплати державного мита, при задоволенні позову воно стягується з відповідача (якщо відповідач також не звільнений від сплати мита) відповідно до задоволених вимог.

У судовому засіданні 22 вересня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», 54000, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 05410263, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, 54030, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, ідентифікаційний номер 34949459, грошові кошти в сумі 29091 (двадцять девять тисяч девяносто одна) грн. 83 коп. за шкоду, заподіяну внаслідок самовільного водокористування, на розрахунковий рахунок № 33117331700264, ідентифікаційний код 23627411, отримувач 24062100, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, призначення «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», 54000, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 05410263, в доход Державного бюджету України грошові кошти в сумі 290 (двісті девяносто) грн. 92 коп. - з оплати державним митом позовної заяви на розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві, код банку 826013, ідентифікаційний код 23626096.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», 54000, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 05410263, в доход Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва грошові кошти в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. - оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на розрахунковий рахунок 31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ідентифікаційний код 23626096.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль