Рішення № 18546346, 29.09.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р. Справа № 5016/2748/2011(8/131)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк”,

юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24;

адреса для листування: 08171, Київська область, Києво-Святошинський

район, с. Хотів, вул. Промислова, 3б,

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3,

54058, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 67727 грн. 35 коп.

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_4, дов. № 203 від 08.08.2011р.

Від відповідача не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) коштів у сумі 67727 грн. 35 коп., з яких: 59326 грн. 75 коп. основний борг; 4587 грн. 37 коп. пеня; 2873 грн. 41 коп. інфляційні втрати; 939 грн. 82 коп. три проценти річних, у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 2364/р від 05.01.2009р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 677 грн. 28 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 22.08.2011р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, отримана відповідачем 27.08.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.179). Проте відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

05.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (далі - продавець) та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу № 2364/р (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець продає, а відповідач купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості (далі - товар).

Відповідно до п. 2.1 Договору товар поставляється за вказаною відповідачем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна партія товару формується шляхом подання відповідачем та узгодження з продавцем замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з продавцем наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку, Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, факсимільного звязку, електронної пошти (Інтернет), пошти та інших засобів звязку. Підтвердженням виконання замовлення продавцем є підписання видаткової накладної відповідачем при прийомі передачі партії товару.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 Договору у видатковій накладній вказується: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару. Відпуск товару відповідачеві згідно з видатковою накладною здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої на предявника.

Пунктом 4.1 Договору продавець та відповідач встановили, що ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній.

Відповідно до п. 4.3 Договору відповідач здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

На виконання умов Договору продавець в період з 22 вересня по 16 листопада 2010 року включно поставив відповідачу товар на загальну суму 59864 грн. 03 коп., що підтверджується видатковими накладними та річним дорученням № 1 від 04.01.2010р. (а.с.16-173).

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині проведення розрахунків за отриманий товар виконав частково, сплативши лише 500 грн. Крім цього, відповідачем було повернуто товару на суму 37 грн. 28 коп.

18.02.2011р. між відповідачем, продавцем (ТОВ “ВВС-ЛТД”) та позивачем укладено Договір № 2364/15 про заміну сторони у Договорі купівлі-продажу № 2364/р від 05.01.2009р., відповідно до умов якого позивач набув всіх належних продавцю (ТОВ “ВВС-ЛТД”) прав та обовязків за Договором.

Таким чином, станом на 29.04.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 59326 грн. 75 коп.

Несплатою 59326 грн. 75 коп. боргу за поставлений товар, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

За порушення відповідачем строків оплати товару сторони в п. 6.1 Договору встановили відповідальність покупця (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобовязання до повного виконання такого зобовязання.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині проведення оплати товару, позивачем на підставі п. 6.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, розмір якої складає 4587 грн. 37 коп. (розгорнутий розрахунок пені наведений позивачем на а.с. 195-197).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2873 грн. 41 коп. інфляційних втрат, а також 939 грн. 82 коп. три проценти річних (розгорнуті розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 188-194).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 67727 грн. 35 коп. (59326 грн. 75 коп. + 4587 грн. 37 коп. + 2873 грн. 41 коп. + 939 грн. 82 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, при поданні позову позивач просив суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та судових витрат, обґрунтовуючи його невиконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за договорами протягом тривалого строку.

На підставі ст. 66 ГПК України, сторона має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776). Позивачем не надано доказів наявності даних обставин, крім того, ст. 66 ГПК України не передбачена така підстава для вжиття заходів до забезпечення позову, як тривале невиконання стороною своїх зобовязань перед позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (54058, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24; ідентифікаційний код 37308739) 59326 (пятдесят девять тисяч триста двадцять шість) грн. 75 коп. основний борг; 4587 (чотири тисячі пятсот вісімдесят сім) грн. 37 коп. пеня; 2873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 41 коп. інфляційні втрати; 939 (девятсот тридцять девять) грн. 82 коп. три проценти річних; 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 28 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “04” жовтня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька