Рішення № 18546197, 22.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2011 р. Справа № 7/087-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», Київська область, м. Бориспіль,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс», Київська область, м. Бориспіль,

простягнення 93314,14грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №815 від 05.08.2011року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 08.08.2011року

секретар судового засідання: Мельничук Л.М.

Обставини справи:

20.07.2011року Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №470-ю від 12.07.2011року (вх. №2838 від 20.07.2011року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс»(далі відповідач) про стягнення 93314,14грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором на споживання теплової енергії №112/100/0909 від 01.09.2009року, а саме щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг з теплопостачання за період з травня 2010року по червень 2011року, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 86478,42грн. основного боргу, 4472,56грн. інфляційних втрат та 2363,16грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2011року було порушено провадження у справі № 7/087-11 та призначено її розгляд на 11.08.2011року.

У судове засідання 11.08.2011року представники сторін зявились і господарським судом у порядку вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 08.09.2011року та зобовязано сторін здійснити звірку взаємних розрахунків.

29.08.2011року через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №626-ю від 17.08.2011року (вх. №11845 від 29.08.2011року), в якій позивач у звязку із уточненням періоду прострочення оплати за послуги теплопостачання, просить суд стягнути з відповідача 106352,08грн. основного боргу за надану теплову енергію у період з липня 2010року по липень 2011року, 4860,44грн. інфляційних втрат та 2412,75грн. пені, а всього 113625,27грн. Подана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 08.09.2011року представник відповідача у справі подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки, як зазначає відповідач, Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа»при наданні розрахунку до заяви про збільшення позовних вимог невірно зазначає суму здійснених відповідачем у спірний період платежів, що в свою чергу спричинило невірне визначення розміру суми боргу. Поданий відзив разом з доданими банківськими виписками з особового рахунку відповідача залучені судом до матеріалів справи.

Господарським судом у судовому засіданні 08.09.2011року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 22.09.2011року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2011року на підставі клопотання позивача та згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі на пятнадцять днів з 22.09.2011року по 06.10.2011року.

Через загальний відділ господарського суду 20.09.2011року від позивача надійшов лист з доказами складання Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа»акту звірки взаєморозрахунків та направлення його на адресу відповідача. Поданий лист разом з додатками залучений судом до матеріалів справи.

У судовому засідання 22.09.2011року представник позивача у справі надав письмові пояснення по суті спору, в яких позивач зазначає, що рішенням господарського суду Київської області від 09.07.2010року у справі №17/076-10 з відповідача на користь позивача було стягнуто 58115,27грн. основного боргу з оплати послуг теплопостачання наданих у період з листопада 2009року по червень 2010року включно згідно договору на споживання теплової енергії №112/100/0909 від 01.09.2009року. Після прийняття рішення у справі №17/076-10 Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс»у період з 16.08.2010року по 06.07.2011року було сплачено на користь позивача 63415,19грн., з яких 58115,27грн. були зараховані на погашення боргу по рішенню суду у справі №17/076-10, а залишок коштів у сумі 5299,92грн. в оплату наданих послуг за наступні періоди, починаючи з липня 2010року. Відтак, враховуючи наявні матеріали справи, позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість з оплати наданих послуг постачання теплової енергії у період з липня 2010року по липень 2011року у сумі 106352,08грн. Подані пояснення залучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2011року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №626-ю від 17.08.2011року (вх. №11845 від 29.08.2011року).

Представник відповідача у справі у судовому засіданні 22.09.2011року заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.09.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив:

01.09.2009року між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа»(теплопостачальна організація за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс»(споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії №112/100/0909 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1.1. договору теплопостачальна організація зобовязана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для обєктів, перерахованих у додатку 1а, договору та в обємах, зазначених у додатку 1/1, 1/2.

Споживач, згідно п.2.2.1. договору, зобовязаний у відповідності до п. 3.4, 3.5. договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію.

Пунктами 3.1.-3.2. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за постачання теплової енергії здійснюються на підставі рахунка, який виставляє споживачу теплопостачальна організація, згідно показників приладів обліку теплової енергії, за тарифами розрахованими теплопостачальною організацією та затвердженими виконкомом Бориспільської міської ради та акта виконаних робіт.

Як передбачено п. 3.4.-3.5. договору, розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію проводиться в два етапи: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця, у розмірі обовязкового щомісячного платежу згідно додатку №2 до даного договору. Остаточний розрахунок за використану теплову енергію проводиться на протязі 3 банківських днів з моменту отримання платіжних документів, що виписуються теплопостачальною організацією споживачеві.

Відповідно до п. 3.8. договору, акт виконаних робіт споживач на протязі 5-х днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації. Якщо на протязі встановленого строку акт виконаних робіт не повертається і не надається інформація щодо його заперечення, акт виконаних робіт вважається підписаним.

Згідно п. 7.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання з 01.09.2009року до 08.9.2010року. В частині грошових розрахунків до повного виконання сторонами своїх обовязків згідно умов даного договору.

При відсутності заперечень та зауважень, що до дії договору, договір являється пролонгований на наступні періоди. (п. 7.2. договору).

Оскільки жодною із сторін не надано суду доказів звернення із заявами про розірвання договору в порядку вищенаведеного пункту договору, то господарський суд дійшов висновку, що договір на постачання та споживання теплової енергії №112/100/0909 є чинним на момент розгляду спору у суді.

Господарським судом встановлено, що на підставі договору позивач своєчасно та в повному обсязі здійснював теплопостачання обєкту ТОВ «Комфортсервіс», а саме 9-ти поверхового житлового будинку, за адресою м. Бориспіль, вул. К. шлях, 1д/1 (що вказаний у додатку №1а до договору). Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобовязань від відповідача не надходило.

В період з липня 2010року по липень 2011року позивач надав відповідачеві послуг з теплопостачання на загальну суму 111652,00грн. (з врахуванням уточненого розміру вартості наданих послуг, наданого позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог №626-ю від 17.08.2011року та акті звірки взаєморозрахунків), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №ОУ-8709237 від 31.05.2011року за травень 2010року; №ОУ-8709315 від 29.06.2010року за червень 2010року; №ОУ-8709402 від 29.07.2010року за липень 2010року; №ОУ-8709473 від 31.08.2010року за серпень 2010року; №ОУ-87095403 від 28.09.2010року за вересень 2010року; №ОУ-8709637 від 29.10.2010року за жовтень 2010року; №ОУ-8709636 від 30.11.2010року за листопад 2010року; №ОУ-8710203 від 29.12.2010року за грудень 2010року; №ОУ-0000119 від 31.01.2011року за січень 2011року; №ОУ-0000377 від 28.02.2011року за лютий 2011року; №ОУ-0000637 від 31.03.2011року за березень 2011року; №ОУ-0000781 від 18.04.2011року за квітень 2011року.

З метою оплати наданих послуг з теплопостачання позивачем, у відповідності до п. 3.2. договору, були виставлені відповідачу рахунки-фактури:

- СФ-6056 від 29.07.2010року, отриманий відповідачем 28.07.2010року;

- СФ-6118 від 31.08.2010року, отриманий відповідачем 02.09.2010року;

- СФ-6177 від 28.09.2010року, отриманий відповідачем 30.09.2010року;

- СФ-6278 від 29.10.2010року, отриманий відповідачем 02.11.2010року;

- СФ-6569 від 30.11.2010року, отриманий відповідачем 01.12.2010року;

- СФ-6804 від 29.12.2010року, отриманий відповідачем 05.01.2011року;

- СФ-7045 від 31.01.2011року, отриманий відповідачем 01.02.2011року;

- СФ-7250 від 28.02.2011року, отриманий відповідачем 05.03.2011року;

- СФ-7553 від 31.03.2011року, отриманий відповідачем 31.03.2011року;

- СФ-7803 від 18.04.2011року, отриманий відповідачем 04.05.2011року;

- СФ-7993 від 27.05.2011року, отриманий відповідачем 02.06.2011року;

- СФ-8047 від 29.06.2011року, отриманий відповідачем 04.07.2011року;

- СФ-8108 від 29.07.2011року, отриманий відповідачем 02.08.2011року;

Копії рахунків, на яких проставлена відмітка відповідача про їх отримання, наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуті у судовому засіданні.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку відповідача та наданого позивачем 20.09.2011року акту звірки взаєморозрахунків, підписаного головним бухгалтером позивача, господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс»за період з серпня 2010року по липень 2011року оплатив на підставі укладеного сторонами 01.09.2009року договору надані позивачем послуги з теплопостачання у сумі 63415,19грн.

При цьому, господарським судом встановлено, що зі сплачених відповідачем 63415,19грн. на оплату послуг з теплопостачання, отриманих у період з липня 2010року по липень 2011року, було зараховано позивачем лише 5299,92грн., оскільки решта коштів у розмірі 58115,27грн. були зараховані на погашення боргу по рішенню господарського суду Київської області у справі №17/076-10 від 09.07.2010року.

Відтак, наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідачем була оплачена отримана у липні 2010року теплова енергія у розмірі 4804,35грн. та частково отримана у серпні 2010року теплова енергія у розмірі 495,37грн.

Таким чином, господарським судом встановлено, що за спірний період відповідач лише частково оплатив вартість наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, а саме у сумі 5299,92грн.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про оплату в повному обсязі отриманих у заявлений період послуг з постачання теплової енергії відповідачем не надано.

Відтак, господарським судом встановлено, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги теплопостачання за період з липня 2010року по липень 2011року становить 106352,08грн. (111652,00грн., загальна вартість наданих послуг, - 5299,92грн., сплачені кошти).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобовязання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст.714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До обовязків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обовязок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, станом на момент розгляду справи у суді, позивачем доведено існування у відповідача суми боргу у розмірі 106352,08грн. за отриману теплову енергію, і зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 106352,08грн. підлягає задоволенню.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.1. договору визначено, що споживач несе матеріальну відповідальність перед теплопостачальною організацією у випадку не оплати рахунків за використану теплову енергію в строк, враховується інфляція і споживач сплачує пеню 0,1% за кожний день відстрочки в оплаті від нарахованої суми, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

На цій підставі позивачем нараховано з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ пеню в розмірі 2412,75грн., згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, зокрема, на суму боргу по оплаті за січень 2011року за період прострочення з 05.02.2011року по 01.07.2011року у розмірі 838,24грн., на суму боргу по оплаті за лютий 2011року за період прострочення з 10.03.2011року по 01.07.2011року у розмірі 766,15грн., на суму боргу по оплаті за березень 2011року за період прострочення з 06.04.2011року по 01.07.2011року у розмірі 500,88грн., на суму боргу по оплаті за квітень 2011року за період прострочення з 10.05.2011року по 01.07.2011року у розмірі 185,38грн., на суму боргу по оплаті за травень 2011року за період прострочення з 08.06.2011року по 01.07.2011року у розмірі 59,75грн., на суму боргу по оплаті за червень 2011року за період прострочення з 08.07.2011року по 31.07.2011року у розмірі 62,35грн.

Перевіривши наданий позивач розрахунок пені, господарський суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2412,75грн.

У звязку з простроченням відповідачем зобовязань щодо проведення кінцевого розрахунку за надану теплову енергію позивачем згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 4860,44грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу.

З наданого позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог №626-ю від 17.08.2011року розрахунку інфляційних втрат, вбачається, що позивач невірно визначив суму боргу, на яку може здійснюватись нарахування інфляційних втрат у звязку з помилкою у зарахуванні сплачених відповідачем грошових коштів.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, наданих у судовому засіданні 22.09.2011року, грошові кошти у розмірі 5299,92грн. зараховувались позивачем в оплату наданих у липні 2010року та серпні 2010року послуг.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат на суму боргу, з врахуванням зарахованих позивачем грошових коштів, господарський суд дійшов висновку, що розмір інфляційний втрат за заявлений позивачем період становить 4193,25грн.

Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, становить 4193,25грн., тому господарський суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4860,44грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 4193,25грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 667,19грн. інфляційних втрат (4860,44грн. 4193,25грн.), суд відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у сумі 112958,08грн., з яких 106352,08грн. основний борг, 2412,75грн. пеня, 4193,25грн. інфляційні втрати. В іншій частині позову, а саме в стягненні 667,19грн. інфляційних втрат, суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 1Д, офіс 4, код ЄДРПОУ 36077229) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 41-А, код ЄДРПОУ 13712452) 106 352 (сто шість тисяч триста пятдесят дві)грн. 08 коп. основного боргу, 2 412 (дві тисячі чотириста дванадцять)грн. 75 коп. пені, 4 193 (чотири тисячі сто девяносто три) грн. 25коп. інфляційних втрат, та судові витрати: 1 136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 26.09.2011року