Ухвала суду № 18545619, 22.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 7/722.09.11 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” боржник Концерну “Укргаз”

на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від скаржника: ОСОБА_1 довіреність № 763 від 03.03.2011;

від боржника: ОСОБА_2 довіреність б/н від 21.09.2011;

від ВДВС: ОСОБА_3 довіреність б/н від 22.09.2011 ;

Обставини справи:

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2009р. у справі № 7/7 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”до Концерну “Укргаз”задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 99641 (девяносто девять тисяч шістсот сорок одна) грн. 52 коп. боргу, 11 968 (одинадцять тисяч девятсот шістдесят вісім) грн. 94 коп. пені, 8119 (вісім тисяч сто девятнадцять) грн. 77 коп. індексу інфляції, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 52 коп. 3 % річних, 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 01 коп. державного мита, 100 (сто) грн. 43 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 по справі № 7/7 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009.

15.07.2009 судом видано наказ на про примусове виконання рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СРЗ” звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2011 розгляд скарги призначено на 22.09.2011.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представники боржника та Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві проти задоволення скарги заперечили.

Скарга мотивована наступним.

На виконанні у Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві знаходиться наказ Господарського суду м. Києва від 15.07.2009 № 7/7 про примусове стягнення заборгованості у сумі 99641 (девяносто девять тисяч шістсот сорок одна) грн. 52 коп. боргу, 11 968 (одинадцять тисяч девятсот шістдесят вісім) грн. 94 коп. пені, 8119 (вісім тисяч сто девятнадцять) грн. 77 коп. індексу інфляції, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 52 коп. 3 % річних, 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 01 коп. державного мита, 100 (сто) грн. 43 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з боржника на користь стягувача.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві від 07.07.2010 ВП № 20192616 відкрито виконавче провадження, за яким підлягав виконанню наказ Господарського суду м. Києва від 15.07.2009 № 7/7.

Скаржник вважає дії Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві незаконними, оскільки на день звернення скаржника зі скаргою до суду, рішення не виконано. У звязку з вищевикладеним, скаржник просить суд визнати дії Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві неправомірними та зобовязати Відділ Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві виконати рішення суду у справі №7/7 про стягнення з Концерну “Укргаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” 123321, 19 грн. боргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, боржника та Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві, суд встановив:

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження це сукупність дій органів та посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених, в тому числі, рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ч.1 ст.7 Закону України „Про виконавче провадження”).

03.08.2009 року відповідач отримав заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва від 15.07.2009 у справі №7/7.

Як вбачається з матеріалів справи постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 15.07.2009 у справі №7/7 Відділом Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві винесено 07.07.2010 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного відділу Державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року, у встановлений законом строк оскаржена не була.

У звязку з надходженням до Відділу Державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі про банкрутство боржника від 26.11.2010, було прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.

Отже, у звязку з введенням ухвалою суду від 26.11.2010 року по справі №46/524-б мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупиненням на підставі цієї ухвали виконавчого провадження, дії по опису та арешту майна, що належить боржникові, не здійснювались.

Згідно п.8 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Згідно ч.4 ст.36 цього Закону впродовж строку на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться.

З урахуванням наведеного у господарського суду відсутні підстави для задоволення скарги.

Крім того, скаржником пропущено процесуальний строк для подання скарги до суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність доводів скаржника, у звязку з чим скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” не підлягає задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” відмовити повністю.

СуддяМ.М.Якименко