ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 62/8830.09.11 За позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Никомед»
До Міністерства внутрішніх справ України
Простягнення 343800,00 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність №2 від 21.07.2011
від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 96/2010 від 17.03.2010
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Никомед» (далі позивач) передало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 343800,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 267ю від 25.08.2009 р.
Ухвалою суду від 12.09.2011р. суддею Любченко М.О. порушено провадження у справі № 62/88 та призначено до розгляду на 21.09.2011 р.
19.09.2011, у звязку з відпусткою судді Любченко М.О., справу № 62/88 було передано розпорядженням для розгляду судді Мельнику В.І.
Ухвалою суду від 21.09.201 справу № 62/88 призначено до слухання на 30.09.2011р.
30.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.
Представник відповідача надав свої пояснення по суті спору, визнав позов, проте пояснив, що у відповідача відсутні кошти для погашення заборгованості.
Суд дійшов висновку про розгляд справи по суті спору, оскільки сторонами надано всі необхідні документи та докази для винесення рішення.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 267ю від 25.08.2009 (далі договір), згідно якого позивач зобовязався поставити відповідачу прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин (приладу для дистанційного виявлення наркотичних засобів) (код за ДК: 33.20.5).
Зазначений договір було укладено на підставі, проведення процедури тендерної закупівлі товару.
Згідно п.1.1 договору позивач зобовязався поставити відповідачу у визначені договором прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин (приладу для дистанційного виявлення наркотичних засобів) (код за ДК: 33.20.5) (далі товар), перелік якого зазначений у специфікації на поставку приладів для вимірювання фізичних та хімічних величин (прилад для дистанційного виявлення наркотичних засобів) (далі специфікація), а відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах передбачених договором.
За специфікацією до договору сторони визначили прилад для дистанційного виявлення наркотичних засобів Sabre 4000 в комплекті з додатковими аксесуарами та витратними матеріалами.
Відповідно до п.2.1 договору загальна в вартість товару з урахуванням ПДВ 343800,00 грн.
Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що між ними буде складено акт на прийом матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України за кількістю та якістю під час передачі товару одержувачу відповідача і порядку та на умовах передбачених чинним законодавством України та умовами договору.
На виконання умов договору позивач виконав, взяті на себе зобовязання по поставці товару, що підтверджується актом на прийом матеріальних цінностей від 30.09.2009р., видатковою накладною № РН-0000032 від 30.09.2009 та довіреністю № 483 від 30.09.2009р., належні копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні.
Відповідач, в порушення умов п.2.4 договору, а саме графіку поставки та оплати товару, відповідно до якого поставка і оплата товару мала бути здійснена протягом вересня 2009 року, вартість поставленого товару позивачу не перерахував.
Внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобовязань, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 343800,00 грн.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 343800,00 грн. та судові витрати.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
У судовому засіданні 30.09.2011 представник відповідача визнав наявну заборгованість у повному обсязі, проте пояснив її наявність внаслідок відсутності коштів.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 3438,00 грн., судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця 10, код ЄДРПОУ 00032684) на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Никомед»(01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка 38, кв. 41, код ЄДРПОУ 32735922) 343800 (триста сорок три тисячі вісімсот) грн. заборгованості, 3438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяВ.І. Мельник
Судове рішення № 18545536, Господарський суд м. Києва було прийнято 30.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 62/88. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: