Рішення № 18545399, 27.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/35527.09.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

про стягнення 7213, 21 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін: позивача-представник ОСОБА_1 (довіреність №32-Ю від 11.01.2011 року) відповідача-заступник начальника відділу зовнішніх звязків ОСОБА_2 (довіреність № К20 від 17.01.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ХДІ страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»про стягнення 7 213, 21 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 041-0121/08-04 від 26.03.2008 року внаслідок настання страхової події (дорожньо-транспортної пригоди) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Tribeca»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Yong Actyon»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу від 28.01.2009 року про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму у повному обсязі, Позивач просить стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/355 та призначено її розгляд на 30.08.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем у судовому засіданні 30.08.2011 року надано суду відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги у повному обсязі з огляду на належне виконання Відповідачем своїх зобовязань та перерахування на рахунок Позивача суми страхового відшкодування відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку.

Оскільки в матеріалах справи наявні два звіти фахівців про визначення вартості матеріального збитку одного автомобіля, як мають суттєво відмінні висновки, ухвалою від 30.08.2011 року Господарський суд міста Києва відклав розгляд справи на 27.09.2011 року та викликав у судове засідання фахівців, які проводили ці дослідження.

Сторони у справі не виконали ухвалу суду та не забезпечили явку фахівців, які при проведенні досліджень дійшли різних висновків стосовно розміру матеріального збитку.

У судовому засіданні 27.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування № 041-0121/08-04 від 26.03.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Tribeca»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

25.11.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Верхня у місті Києві, автомобіль марки Tribeca»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля ng Yong Actyon»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_3 вимог пункту 15.12 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2008 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Tribeca»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю «Естімейт». Згідно звіту № 2762 від 29.11.2008 року (спеціаліста ОСОБА_6) розмір нанесеного матеріального збитку складає 10448,70 грн.

У той же час, відповідачем було також замовлено проведення автотоварознавчого дослідження ТОВ «Асистанська компанія «Реверс». Відповідно до виконаного оцінювачем ОСОБА_5 звіту №1615 від 29.11.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Tribeca»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) склала 7 575,5 гривень.

Оскільки сторони не забезпечили явку спеціалістів, що проводили дослідження, у судове засідання для надання пояснень з приводу значної різниці вартостей відновлювальних робіт, суд питання належності наданих сторонами доказів встановив на підставі наявних у матеріалах справи матеріалів.

Відповідно до виконаного за замовленням Відповідача звіту №1615 від 29.11.2008 року вартість матеріального збитку складає 5915,79 гривень (вартість відновлювального ремонту мінус сума фізичного зносу). На сторінці 7 звіту №1615 від 29.11.2008 року наведене визначення поняття фізичного зносу, відповідно до якого фізичним зносом є погіршення технічного стану транспортного засобу унаслідок його експлуатаційного зносу його складових. У той же час, відповідно до таблиці №4 (10 сторінка звіту) коефіцієнт фізичного зносу фахівцем розраховано як процентне співвідношення вартості нового аналогічного транспортного засобу до субєктивно оціненої вартості пошкодженого автомобіля, що не відповідає наведеному цим же фахівцем визначенню фізичного зносу. Тобто, фахівець Відповідача фактично підмінив у своєму звіті поняття фізичного зносу та функціонального зносу.

Крім того, під час розрахунку вартості відновлювального ремонту фахівцем Відповідача застосовано середню вартість ремонтних робіт (нормо година) станцій технічного обслуговування автомобілів по місту Києву у розмірі 100 грн. без ПДВ та курс валют, які не відповідають фактичним вартостям на час проведення досліджень.

Означені обставини вказують на виконання його з метою заниження кінцевих результатів та надають підстави для визнання наданого Відповідачем звіту №1615 від 29.11.2008 року таким, що не може бути застосований для визначення реальної вартості нанесеного власнику автомобіля збитку.

Відповідно до частини другої статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В матеріалах справи наявні рахунок-фактура від 28.11.2008 року ТОВ «Саманд»та підписаний ТОВ «Саманд»і власницею пошкодженого автомобіля акт виконаних робіт від 14.02.2009 року на суму 13129,00 гривень. Визначені цими документами виконані роботи прямо повязані з нанесеними у результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкодженнями автомобілю Tribeca»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

22.01.2009 року Позивач платіжним дорученням №206 перерахував на поточний рахунок ТОВ «Саманд»страхове відшкодування у розмірі 13129,00 гривень.

Означені документи є належними доказом реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля після пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Таким чином, у винної в дорожньо-транспортній пригоді особи виник обовязок відшкодувати потерпілій особі збитки у розмірі 13129,00 гривень.

Цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3340609 зі строком дії страхового покриття з 19.11.2008 року по 18.11.2009 року (чинний на момент ДТП).

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3340609 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510 грн.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

28.01.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

Свій обовязок Відповідач виконав частково та з порушенням встановленого статтею 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строку.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідач у відзиві на позов наполягав на необхідності застосування зносу, проте не навів відповідного нормативно-правового акту, яким встановлено порядок його розрахунку. Оскільки порядок розрахунку зносу не визначено законодавством, а наведена вище норма Закону не надає страховику права на застосування власного порядку його застосування, суд встановлює відсутність належної правової підстави для зменшення суми страхового відшкодування.

Виходячи з наведеного вище, суд встановив, що Позивач має право на отримання від Відповідача страхового відшкодування у розмірі понесених ним витрат з урахуванням встановленої полісом франшизи.

Таким чином, позовна вимога про стягнення невиплаченої добровільно Відповідачем частини страхового відшкодування у розмірі 7213, 21 гривень підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, оф.1, ідентифікаційний код 20448234) на користь публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102, ідентифікаційний код 22868348) 7213 (сім тисяч двісті тринадцять) грн. 21 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк