Рішення № 18545368, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/19526.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Квазар»

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про стягнення 23424,98 грн. заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 –довіреність № 70/А від 25.02.2011р.;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Квазар»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доФізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 23424,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 185/Д від 05.05.2008р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 22817,04 грн. –основного боргу, 513,54 грн. –пені, 99,40 грн. –3% річних, а також 234,25 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 22.08.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 12.09.2011.

В судове засідання 12.09.2011 представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 26.09.2011р.

В судове засідання 26.09.2011 представник відповідача повторно не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 18.08.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 22.08.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити, зазначивши про часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг № 185/Д, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення в комплексі будівель «Квазар-Буд», загальною площею 309,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

Додатковими угодами № 322/511 від 01.07.2008р., № 457/511 від 01.10.2008р., 100/511 від 16.03.2009р., № 123/511 від 01.04.2009р., № 323/511 від 01.10.2009р., № 361/511 від 02.11.2009р., № 219/511 від 31.03.2010р., № 6/511 від 04.01.2011р., № 22/511 від 07.02.2011р., № 69/511 від 01.04.2011р. нежилі приміщення, що передавались відповідачу в оренду уточнювались.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача приміщення здійснюється на підставі Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1.1. орендна плата становить 5364,75 грн.

Додатковою угодою № 322/511 від 01.07.2008р. розмір орендної плати було встановлено в 10822,80 грн.

Додатковою угодою № 457/511 від 01.10.2008р. розмір орендної плати було встановлено в 11805,60 грн.

Додатковою угодою № 100/511 від 16.03.2009р. розмір орендної плати було встановлено в 8230,80 грн.

Додатковою угодою № 123/511 від 01.04.2009р. розмір орендної плати було встановлено в 13116,00 грн.

Додатковою угодою № 323/511 від 01.10.2009р. розмір орендної плати було встановлено в 12133,20 грн.

Додатковою угодою № 361/511 від 02.11.2009р. розмір орендної плати було встановлено в 11503,20 грн.

Додатковою угодою № 219/511 від 31.03.2010р. розмір орендної плати було встановлено в 10393,20 грн.

Додатковою угодою № 6/511 від 04.01.2011р. розмір орендної плати було встановлено в 3708,00 грн.

Додатковою угодою № 22/511 від 07.02.2011р. розмір орендної плати було встановлено в 1980,00 грн.

Додатковою угодою № 69/511 від 01.04.2011р. розмір орендної плати було встановлено в 1260,00 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору відповідач зобов’язався вносити орендну плату не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об’єкт оренди, що підтверджується актами прийому-передачі, копії яких міститься у матеріалах справи.

29 квітня 2011 року сторонами було підписано акт здачі приміщення, відповідно до умов якого, відповідач передав, а позивач прийняв передані відповідачеві в оренду нежитлові приміщення.

Додатковою угодою № 115/511 від 04.05.2011р. сторони підтвердили повернення майна позивачеві у зв’язку з розірванням Договору оренди № 185/Д та визначили суму заборгованості станом на 29.04.2011р. в розмірі 28817,03 грн., яку відповідач зобов’язався сплатити до 30.06.2011р.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у останнього станом на момент подачі позову до суду перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 22817,04 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Однак, в судовому засіданні 26.09.2011р. представником позивача було повідомлено про сплату відповідачем після звернення позивача з позовом до суду заборгованості в розмірі 12000,00 грн., у зв’язку з чим в частині стягнення основного боргу у розмірі 12000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України, а вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 817,04 грн. обґрунтовані документально доведені та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 6.2.13 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 513,54 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2.13 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 513,54 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 99,40 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (04108, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038) –10817 (десять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 04 коп. –боргу, 513 (п’ятсот тринадцять) грн. 54 коп. –пені, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 40 коп. – 3% річних, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 25 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 12000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 30.09.2011р.