Рішення № 18545104, 03.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Справа № 13/94

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” м. Харків

до відповідача Приватне підприємство „ АНІ-АРТ”, м.Артемівськ, Донецька обл.

про стягнення заборгованості в розмірі 39858грн.38коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 477 від 08.07.2011р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техпром” м. Харків (далі позивач) звернулася до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного підприємства „ АНІ-АРТ”, м.Артемівськ, Донецька обл. (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 39858грн.38коп.

Ухвалою від 20.06.2011р. судом порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 02.06.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки продукції № 35 від 08.04.2010р.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору поставки продукції № 35 від 08.04.2010р., рахунку на оплату № Н000001763 від 21.10.2010р., акту приймання передачі продукції 21/22.10.2010р., претензії № 1839 від 16.11.2010р., довіреності № 73 від 20.10.2010р.

Супровідним листом № 475 від 11.07.2011р. позивач надав суду засвідчену копію видаткової накладної № Н000001770 від 21.10.2010р., за якою позивач здійснив поставку товару, податкову накладну до видаткової, довідку за підписом директора та головного бухгалтера № 476 від 11.07.2011р, згідно з якою станом на 20.06.2011р. заборгованість відповідача на користь позивача становить 39858грн.00коп.

Справа слуханням відкладалась з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. Ухвалою про відкладення від 12.07.2011р. суд зобовязав Головне управління статистики в Донецькій області надіслати на адресу суду відомості стосовно статусу та місцезнаходження відповідача. 21.07.2011р. через канцелярію суду від Головного управління статистики в Донецькій області надійшов Витяг з ЄДРПОУ станом на 20.07.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходженням Приватного підприємства „ АНІ-АРТ”, м. Артемівськ, Донецька обл., ідентифікаційний код 33244750 є адреса: 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Трудова, будинок 6. Крім того, в матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АД № 825237 станом на 02.08.2011р., в якому місцезнаходження відповідача збігається яз адресою, зазначеною в витязі з ЄДРПОУ, наданому Головним управлінням статистики Донецької області.Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Ухвали суду надсилалися за адресами, вказаними у позові та витягах з ЄДР та ЄДРПОУ, але поштові відправлення поверталися у звязку з закінченням терміну зберігання.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначкою "за закінченням строку зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В судовому засіданні 03.08.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

08.04.2010р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір на поставку продукції № 35, згідно з яким покупець зобовязується прийняти та оплатити, а постачальник поставити продукцію листи (шифер) та труби азбестоцементні у відповідності з асортиментом, кількістю по цінам та в строки, зазначені в накладних.

Згідно п. 7 договору датою поставки товару вважається дата, вказана в накладній на передачу товарно матеріальних цінностей, підписаної представниками сторін.

Відповідно п. 13 договору розрахунки за поставляємо продукцію здійснюються з відстроченням платежу протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 15 сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. при умові повних взаєморозрахунків. При необхідності договір пролонгується до закінчення повного взаєморозрахунку сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснив поставку товару за видатковою накладною № Н000001770 від 21.10.2010р., всього позивачем був поставлений товар шифер в кількості 880л, ціною за одиницю 45грн.50коп., вартістю 40040грн.00коп. Піддони деревяні в кількості 8шт., ціною за одиницю 50грн.00коп., вартістю 400грн.00коп., одразу були повернуті позивачу, про що значиться в самій накладній № Н000001770 від 21.10.2010р., акті приймання передачі продукції 21/22.10.2010р. Одночасно з поставкою товару, позивачем був виставлений рахунок № Н000001763 від 21.10.2010р., за яким відповідач повинен оплати 39858грн.00коп., з урахуванням повернення товару на суму 183грн.00коп.

Відповідно укладеного між сторонами акту приймання передачі продукції 21/22.10.2010р. відповідачем був частково повернутий товар, отриманий за видатковою накладною № Н000001770 від 21.10.2010р., а саме шифер у кількості 4 штук, внаслідок чого заборгованість за поставлений товар, з урахуванням часткового повернення товару, становить 39858грн.00коп.

Позивач зазначає, що зі спливом строку, передбаченого сторонами умовами договору для здійснення оплати, відповідач так і не розрахувався за отриманий товар.

Претензією № 1893 від 16.11.2010р. позивач просив відповідача негайно здійснити оплату за поставлений товар в розмірі 39858грн.00коп. до 21.03.2011р.

Однак, станом на час розгляду справи, відповідач не надав жодну відповідь на направлену позивачем претензію № 1893 від 16.11.2010р., не вчинив дій, спрямованих на врегулювання спору, такі дії відповідача свідчить про не належне виконання останнім взятих на себе зобовязання за договором, сума заборгованості з урахуванням суми частково повернутого товару, в розмірі 39858грн.00коп. не погашена, товар на дана суму не повернутий, що підтверджується наданою позивачем.

Дана сума боргу підтверджується довідкою № 476 від 11.07.2011р. за підписом директора та головного бухгалтера про наявність у відповідача заборгованості на користь позивача в розмірі 39858грн.00коп

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 39858грн.00коп. у звязку з не належним виконанням умов договору на поставку продукції № 35 від 08.04.2010р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, на підставі договору на поставку продукції № 35 від 08.04.2010р. у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Як зазначалось вище, позивач за видатковою накладною № Н000001770 від 21.10.2010р. здійснив поставку товару, загальна вартість якого, з урахуванням часткового повернення, склала 39858грн.00коп.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 35 від 08.04.2010р. суд робить виходячи з того, що вид товару, погоджений сторонами в договорі, повністю співпадає з товаром, поставленим за видатковою накладною № Н000001770 від 21.10.2010р. та зазначеним в рахунку фактурі № Н000001763 від 21.10.2010р., виставленого позивачем для оплати товару за накладною.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною. Крім того, в матеріалах справи міститься акт приймання передачі продукції 21/22.10.2010р., підписаний представниками обох сторін, за яким відповідач прийняв товар шифер у кількості 876 штук.

У суду відсутні сумніви відносно отримання товару саме представником відповідача, оскільки в матеріалах справи міститься засвідчена копія довіреності № 73 від 20.10.2010р., якою відповідач уповноважував свого працівника на отримання матеріальних цінностей від позивача за рахунком фактурою № Н000001763 від 21.10.2010р. Саме цій рахунок був виставлений позивачем відповідачу для оплати товару, поставленого на виконання договору на поставку продукції № 35 від 08.04.2010р., за видатковою накладною № Н000001770 від 21.10.2010р.

Отриманий відповідачем товар був частково повернутий, всього на суму 182грн.00коп.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 13 договору передбачили порядок розрахунку за поставляєму продукцію з відстроченням платежу протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 7 договору датою поставки товару вважається дата, вказана в накладній на передачу товарно матеріальних цінностей, підписаної представниками сторін.

Відповідно до видаткової накладної № Н000001770 був поставлений і відповідно отриманий товар на загальну суму 39858грн.00коп. 21.10.2010р. отже з урахуванням п. 13 договору щодо строків оплати, на день подачі позову до суду строк оплати по накладній наступив та почалося прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати отриманого товару.

Заявлені вимоги підтверджуються: видатковою накладною № Н000001770 від 21.10.2010р., рахунком на оплату № Н000001763 від 21.10.2010р., актом приймання передачі продукції 21/22.10.2010р., довідкою за підписом директора та головного бухгалтера № 476 від 11.07.2011р, згідно з якою станом на 20.06.2011р. заборгованість відповідача на користь позивача становить 39858грн.00коп.

Станом на день прийняття рішення доказів погашення боргу в сумі 39858грн.00коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на час прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 39858грн.00коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 39858грн.00коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” м. Харків до Приватного підприємства „ АНІ-АРТ”, м.Артемівськ, Донецька обл. про стягнення заборгованості в розмірі 39858грн.38коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „ АНІ-АРТ” (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Трудова, будинок 6, код ЄДРПОУ 33244750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” (87333, Донецька обл., Амворосіївський район, вул. 12 Грудня, будинок 16, код ЄДРПОУ 31623469) суму основного боргу у розмірі 39858грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 398грн. 58коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 03.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >