Рішення № 18544922, 07.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.11р. Справа № 8/5005/10061/2011

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 010778 про постачання теплової енергії від 15.10.2005р. у загальному розмірі 8 307,15 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов. № 101 від 02.02.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 010778 про постачання теплової енергії від 15.10.2005р. у загальному розмірі 8 307,15 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 7 905,68 грн. - основний борг та 401,47 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 010778 про постачання теплової енергії від 15.10.2005р. , в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

За таких обставин господарський суд, вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався з 25.08.11р. на 13.09.11р., з 13.09.11р. на 05.10.11р.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.05р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено договір про постачання теплової енергії № 010778 (далі-договір), відповідно п. 1.1 договору, якого, постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений договором.

Згідно п.п. 11.1, 11.4, 11.5 договору, договір набирає чинності з дня його укладання і укладається на строк до 15.10.08р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно п.п. 2.1., 2.2. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору. Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов.

Згідно п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору, правила користування тепловою енергією споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії. Облік здійснюється за показником приладів обліку, встановлених за рахунок споживача. Встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії.

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюється Дніпропетровською міською радою народних депутатів. Тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія - 1Гкал - 85,00 грн. (п.п. 6.1., 6.2. договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким шляхом, не забороненим законодавством України. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку № 4. Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку і до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за споживчу тепловуенергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа слідуючого місяця за розрахунковим. У випадку утворення передплати, вона зобов'язується в рахунок наступних платежів.

Розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною, та розірвання цього договору, вирішується шляхом проведення переговорів, обміном листами, укладенням додаткових угод. Пропозиція щодо зміни договірних обсягів теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання (п.п. 9.1, 9.2. договору).

Докази припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем, матеріали справи не містять.

Дніпропетровські міські теплові мережі постачало через свої теплові магістралі теплову енергію до відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Правди, 70 відповідно додатку № 1 договору, за яку відповідач повинен здійснити згідно п. 7.3. договору, передплату по власним платіжним дорученням, а остаточну оплату здійснити після одержання рахунку Енергопостачальної організації не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим п. 7.4. договору.

Внаслідок невиконання умов договору в частині оплати за отриману теплову енергію протягом опалювального періоду з 2010-2011р.о., відповідач систематично порушив свої зобовязання відносно оплати за отриману теплову енергію, чим порушив п.п. 7.3, 7.4 договору. Внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7 905,68 грн., яка підтверджується розрахунками в позовній заяві та рахунками які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16-22).

Отже, господарським судом встановлено, що за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року позивачем зараховано 7 905,68 грн. за поставлену теплову енергію.

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 010778 від 15.10.05р. станом на 01.06.2011р., відповідач не спростував.

Відповідно доказів оплати спірної суми заборгованості у встановлені договором строки та на час розгляду спору відповідач не надав, обставин, зазначених позивачем не спростував.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 7 905,68 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 8.2.3. вищевказаного договору № 010778 від 15.10.05р., Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату споживчої теплової енергії відповідачу належить сплатити підприємству Дніпропетровські міські теплові мережі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що складає суму в розмірі 401,47 грн.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 401,47 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37; р/р 26004060368059 в ПАО КБ "Приватбанк", МФО 305299 код ЗКПО 32082770) - 7 905 (сім тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 68 коп. основного боргу, 401 (чотириста одна) грн. 47 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін