Рішення № 18544821, 06.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.11р.Справа № 8/5005/10062/2011 За позовом Приватного підприємства "Лінкс-Груп" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізького підприємства "Термоізоляція" № 45 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором № 15/8 поставки товару від 15.08.2008р. у загальному розмірі 228 419,92 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - заст. директора (дов. № 15/8/11 від 15.08.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лінкс-Груп" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю Криворізького підприємства "Термоізоляція" № 45 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 15/8 поставки товару від 15.08.2008р. у загальному розмірі 228 419,92 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 97 010,71 грн. - основний борг, 96 268,51 грн. - пеня, 9 626,85 грн. - 3% річних, 25 513,85 грн. - інфляційні втрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 15/8 поставки товару від 15.08.2008р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Розгляд справи відкладався з 25.08.11р. на 13.09.11р. та з 13.09.11р. на 05.10.11р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями які знаходяться в матеріалах справи та підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 01.09.11р.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Криворізького підприємства "Термоізоляція" № 45 та Приватним підприємством "Лінкс-Груп" було укладено договір № 15/8 щодо постачання товару.

Відповідно до п. 11.1 договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача півциліндри з пінополіуретану, вкриті фольголізолом різного діаметру та кріплення до них (далі-товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього відповідну за договором ціну.

Термін поставки впродовж 45 календарних днів з моменту повідомлення від відповідача про готовність прийняти товар.

В додатку № 1 від 15.08.2008р. до договору вказано, що сума товару, який поставлений в поточному місяці, визначається відповідно до сум по накладним прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.1. договору і додатку № 1 від 15.08.2008р. відповідач здійснює оплату за поставлений в поточному місяці товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в термін до 202-го числа місяця, який іде за поточним.

05.09.2008р. позивач згідно видаткової накладної № 5/9 відвантажив товар на загальну суму 58 628,04 грн. і надав відповідачу рахунок-фактуру № 5/9 від 05.09.2008р. на загальну суму 58 628,04 грн. для сплати за товар. 18.09.2008р. Покупцем було спла чено за отриманий товар в сумі 15 974,64 грн. Заборгованість за дану поставку станом на 05.08.2011р. складає 42 653,40 грн., прострочення оплати - 1019 днів (з 21.10.2008р. по 05.08.2011р.).

16.10.2008р. позивач згідно видаткової накладної №16/10 відвантажив то вар на загальну суму 48 319,08 грн. і надав відповідачу рахунок-фактуру №16/10 від 16.10.2008р. на загальну суму 48 319,08 грн. для сплати за товар. 29.10.2008р. Покупцем було спла чено за отриманий товар в сумі 23 972,48 грн. Заборгованість за дану поставку станом на 05.08.2011р. складає 24 346,60 грн., прострочення оплати - 988 днів (з 21.11.2008р. по 05.08.2011р.).

14.11.2008р. позивач згідно видаткових накладних № № 14/11/1, 14/11/2 від вантажив товар на загальну суму 30 010,71 грн. і надав відповідачу рахунки-фактури № № 14/11/1 від 14.11.2008р., 14/11/2 від 14.11.2008р. на загальну суму 30 010,71 грн. для сплати за товар.

Станом на 05.08.2011р. Покупцем не сплачено за отриманий товар, прострочення оплати - 958 днів (згідно доданих розрахунків, які знаходяться в матеріалах справи).

3 метою досудового урегулювання даних фінансово-господарських взаємовідносин позивач протягом 2009-2011 р.р. неодно разово звертався до Відповідача щодо погашення заборгованості, але відповідач відмовляв у про веденні розрахунків за отриманий товар, посилаючись на відсутність коштів.

У липні 2011 року позивач направив відповідачеві лист-претензію № 4/7-юр від 04.07.2011р. з вимогою сплатити суму боргу в термін до 15.07.2011р.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На момент розгляду справи відповідач доказів погашення суми заборгованості у загальному розмірі 228 419,92 грн., що складається з наступних сум: 97 010,71 грн. - основний борг, 96 268,51 грн. - пеня, 9 626,85 грн. - 3% річних, 25 513,85 грн. - інфляційні втрати.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до п. 6.2. договору, за порушення термінів оплати за товар, який було поставлено, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 від вартості товару, який був неоплачений, за кожний день прострочення платежу. Станом на 05.08.2011р. розмір пені становить 96 268,51 грн. відповідно до розрахунку, що додається.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача пені у розмірі 96 268,51 грн. за період з 21.12.2008р. по 05.08.2011р. та збитки від інфляції в сумі 25 513,85 грн. за період з січня 2009 року по червень 2011 року.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та пені відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 8 048,51 грн., яка визначена за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга".

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 9 626,85 грн. слід відмовити.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Криворізьке підприємство "Термоізоляція" № 45 (50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 15; код ЄДРПОУ 014144962) на користь Приватного підприємства "Лінкс-Груп" (юридична адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Моніторна, 2, кв. 399; фактична адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 109, кв. 1; код ЄДРПОУ 33185004) - 97 010 (дев'яносто сім тисяч десять) грн. 71 коп. основного боргу, 96 268 (дев'яносто шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 51 коп. пені, 25 513 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 8 048 (вісім тисяч сорок вісім) грн. 51 коп. 3% річних, 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін