Постанова № 18544560, 04.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"04" жовтня 2011 р. Справа № 34/36 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М.,

суддів:Воліка І.М.,

Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" (позивач)

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.06.2011р.

(скасовано рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р.)

у справі№ 34/36 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм"

доДержавного агентства резерву України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна організація "Комбінат "Салют" простягнення 7 922 883,77 грн.

за участю представників: від позивача Іващенко А.А., Омеляненко Б.В. від відповідача Брега Т.М.

від третьої особи не з'явився ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" (далі –ТОВ "Альянс Фарм") звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 7 821 060,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 84 467,45 грн. пені та 17 356,32 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № ЮР-2/1354 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, укладеним 27.12.2010 р. між сторонами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припинено провадження у справі № 34/36 в частині стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву 84 467,45 грн. пені та 17 356,32 грн. 3 % річних за прострочення оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі № 34/36 (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволено, стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ТОВ "Альянс Фарм" 7 821 060,00 грн. боргу, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Суховий В.Г.) здійснено заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву його правонаступником –Державним агентством резерву України, рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі № 34/36 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. у справі № 34/36, ТОВ "Альянс Фарм" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову, а рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі № 34/36 залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також ТОВ "Альянс Фарм" подано заяву про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. –головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. відновлено ТОВ "Альянс Фарм" строк для подання касаційної скарги, прийнято касаційну скаргу ТОВ "Альянс Фарм" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 04.10.2011р. о 10 год. 40 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст.1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 27.12.2010 р. між ТОВ "Альянс Фарм" (постачальник) та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (замовник) було укладено договір № ЮР-2/1354 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, за умовами якого постачальник зобов’язувався поставити у 2010 році замовнику для закладення до державного резерву матеріальні цінності медичного призначення (далі –продукція), а замовник –прийняти і оплатити цю продукцію.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що обсяги закупівлі матеріальних цінностей можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до пункту 5.1 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями. Замовник, в залежності від обсягів реального фінансування, надсилає постачальнику повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник здійснює поставку після отримання від замовника письмового повідомлення, у строки та обсягах, зазначених у повідомленні. Кінцевий строк поставки всього обсягу товару: до 29.12.2010 р. включно.

Згідно з пунктом 5.2 договору закладення продукції до держрезерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держкомрезерву, а саме: Державну організацію "Комбінат "Салют" (далі –ДО "Комбінат "Салют").

Постачальник, відповідно до п. 6.3.1 договору, зобов’язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим договором.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору ТОВ "Альянс Фарм" поставило за вказаною в пункті 5.2 договору адресою Державному комітету України з державного матеріального резерву за видатковими накладними № АФ-00000951 від 27.12.2010 р. на суму 6181 020,00 грн., № АФ-00000952 від 27.12.2010 р. на суму 695000,00 грн., № АФ-00000953 від 27.12.2010 р. на суму 175000,00 грн., № АФ-00000955 від 28.12.2010 р. на суму 770040,00 грн., які містять підписи представника та відбитки печатки ДО "Комбінат "Салют", продукцію на загальну суму 7821060,00 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що факт отримання продукції за договором № ЮР-2/1354 пром-2010 від 27.12.2010 р. відповідачем не оспорюється, повернення даної продукції позивачу не було.

Остаточні розрахунки за весь обсяг поставленої продукції, згідно з п. 4.3 договору, мають бути здійснені до 31.12.2010 р. включно.

При укладенні договору (п. 6.1.1 договору) сторони дійшли згоди, що замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦКУкраїни, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язанням, згідно з приписами ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач свої зобов'язання, встановлені п. 4.3 договору № ЮР-2/1354 пром-2010 від 27.12.2010 р., щодо остаточного розрахунку за поставлену йому продукцію на загальну суму 7 821 060,00 грн. до 31.12.2010 р. не виконав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог ТОВ "Альянс Фарм" та правомірно задовольнив позов.

У свою чергу, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та необґрунтовано скасував рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам закону, викладеним у ньому, а тому дане судове рішення підлягає залишенню в силі.

Постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011р. у справі №34/36 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі №34/36 залишити в силі.

Головуючий суддя                     А.М. Демидова

Судді                                                                                                     І.М.Волік

                               С.С.Коваленко