Ухвала суду № 18543487, 26.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

26 вересня 2011 р. № 5019/212/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Демидової А.М.,

Мирошниченка С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Приватного підприємства –фірми "Мека"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2011

у справі№ 5019/212/11

за позовомПриватного підприємства –фірми "Мека"

доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

провизнання недійсним договору від 23.05.2008 №1705 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.03.2011 у справі №5019/212/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2011, визнано недійсними пункти А7, 4.2 кредитного договору від 23.05.2008 №1705, укладеного між Приватним підприємством –фірмою "Мека" та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", зобов’язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" провести перерахунок заборгованості за кредитним договором від 23.05.2008 №1705, виходячи зі ставки 21 % річних за період з 23.05.2008 по 07.01.2009, 23 % річних за період з 08.01.2009 з урахуванням фактично сплачених Приватним підприємством –фірмою "Мека" коштів.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 у справі №5019/212/11 рішення господарського суду Рівненської області від 15.03.2011, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Приватне підприємство –фірма "Мека" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2011 у справі № 5019/212/11, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права щодо застосування банком підвищених відсотків за користування кредитом, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування норм матеріального права заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 10.11.2004 у справі №20/71-04.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, предметом спору у справі №5019/212/11, у якій заявлено про перегляд постанови, є визнання недійсним пунктів кредитного договору, якими визначено процент за користування кредитом у разі порушення боржником зобов'язань щодо погашення кредиту в розмірі 53%.

Постановою від 07.07.2011 у справі №5019/212/11, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України скасував рішення судів перших інстанцій, якими задоволено позов, виходячи з того, що право передбачати в договорі проценти на суму позики надано сторонам частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), якою передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, а в статті 627 ЦК України закріпленні положення про свободу договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, є невірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що оспорювані пункти кредитного договору суперечать нормам чинного законодавства.

Водночас у постанові від 10.11.2004 у справі №20/71-04, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним аналогічного пункту договору з посиланням на положення Цивільного кодексу УРСР та Положення "Про кредитування", затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 28.09.1995 №243, тобто на нормативно-правові акти, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин у справі №20/71-04, однак втратили свою чинність на момент виникнення спірних правовідносин у справі №5019/212/11.

Таким чином, висновки суду касаційної інстанції у зазначених справах ґрунтуються на різному матеріально-правовому регулюванні спірних правовідносин, у зв'язку з чим відсутнє неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5019/212/11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Приватному підприємству –фірмі "Мека" у допуску справи №5019/212/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко

Судді: С.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)