Справа № 2191/11
РІШЕННЯ
Іменем України
09.09.2011 Згурівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді СЕЛЮКОВА О.Г.
за участю секретаря
судових засідань ХРУЩ Л.М.
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ЛІСОВОГО А.В.
представника третьої особи МИРИДИ А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка цивільну справу № 2-191/11 за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант», Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права участі у товаристві, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства, зобовязання державного реєстратора скасувати записи про проведення реєстраційних дій,
В С Т А Н О В И В:
09 червня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником частки у статутному капіталі ТОВ «Гарант»на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. 08 січня 2010 року відбулись загальні збори учасників ТОВ «Гарант», на яких зокрема, згідно з протоколом № 1 були прийняті рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_4 у звязку з його смертю; про відмову у прийнятті до складу учасників товариства спадкоємця (спадкоємців) ОСОБА_4; про видачу у грошовій формі спадкоємцю (спадкоємцям) ОСОБА_4 вартості частки у майні ТОВ «Гарант»у розмірі 136 792, 80 грн. Проте, як вказує позивач у своїй позовній заяві, її, як особу, яка володіє 45 відсотків статутного капіталу товариства, у порушення вимог законодавства та положень статуту ТОВ «Гарант», про проведення вказаних зборів не повідомили, а тому вона була позбавлена можливості взяти у них участь. Таким чином, оскільки 08 січня 2010 року загальні збори учасників ТОВ «Гарант»відбулись за відсутності передбаченого законодавством кворуму, вони не були повноважними, та не можна вважати законною відмову у прийнятті спадкоємця до складу учасників товариства замість померлої особи, якщо рішення про це було прийнято неповноважними загальними зборами відповідного товариства. Крім того, статут ТОВ «Гарант»не передбачає необхідності надання згоди інших учасників товариства на вступ до ТОВ «Гарант»спадкоємця його учасника. У звязку із чим, позивач просить визнати за нею право на участь у ТОВ «Гарант»на підставі права власності на частку у статутному капіталі вказаного ТОВ «Гарант»відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 листопада 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Зайомою Т.Р. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-6350; визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Гарант»від 08 січня 2010 року; визнати недійсними зміни до статуту ТОВ «Гарант», внесені відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Гарант»від 08 січня 2010 року; зобовязати державного реєстратора Згурівської районної державної адміністрації Київської області скасувати записи про проведення реєстраційних дій щодо реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Гарант», внесених відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Гарант»від 08 січня 2010 року.
21 червня 2011 року ухвалою Згурівського районного суду Київської області первісного відповідача у даній цивільній справі державного реєстратора Згурівської районної державної адміністрації Київської області, було замінено належним відповідачем Згурівською районною державною адміністрацією Київської області.
11 серпня 2011 року ухвалою Згурівського районного суду Київської області до участі у даній цивільній справі було залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
02 вересня 2011 року ухвалою Згурівського районного суду Київської області у даній цивільній справі було замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_7 її правонаступником ОСОБА_8.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, представник відповідача, представник третьої особи та третя особа заперечували проти позову повністю, відповідач Згурівська районна державна адміністрація Київської області в судове засідання не зявилась, про час і місце судового розгляду була оповіщена у встановленому порядку, через канцелярію суду направила заяву з клопотанням розглядати справу у відсутність їхнього представника, своїх заперечень суду не надала.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повністю та надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, зазначивши зокрема, що її довіритель набула право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Гарант»на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто набула корпоративних прав у цьому товаристві у розмірі 45 відсотків статутного фонду ТОВ «Гарант». Вважає, що загальні збори учасників ТОВ «Гарант», які відбулись 08 січня 2010 року є неправомірними, оскільки відбулись за відсутності передбаченого законодавством кворуму та порушує права позивача, у звязку з тим, що цим рішенням їй було відмовлено у прийнятті до складу учасників ТОВ «Гарант», як спадкоємцю ОСОБА_4 У звязку з чим вважає, що оскільки позивач набула права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Гарант»на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом і статутом вказаного товариства не передбачено, що у такому випадку право власності виникає лише за умови надання відповідної згоди на це іншими учасниками товариства, то загальні збори ТОВ «Гарант»зобовязані були ухвалити рішення про прийняття позивача до складу учасників товариства. Отже, загальними зборами учасників ТОВ «Гарант»неправомірно, із перевищенням визначених законом та статутом товариства повноважень, позивачу було відмовлено у прийняті до складу учасників ТОВ «Гарант»як спадкоємиці ОСОБА_4, внаслідок чого були порушені її корпоративні права відносно зазначеного товариства.
Представник відповідача ТОВ «Гарант»заперечуючи проти позову повністю, посилався на те, що рішення загальних зборів товариства від 08 січня 2010 року прийнято товариством у відповідності до вимог та з дотриманням процедури, встановленому у чинному на той час законодавстві. Згідно ст. 1219 ЦК України право на участь у товаристві не входить до складу спадщини, а тому позивач не набула корпоративних прав щодо ТОВ «Гарант». Крім того, зазначив, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства»право приймати чи не приймати до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю правонаступників померлого учасника такого товариства залежить від волі учасників цього товариства. Також вказав, що вимоги позивача в частині визнання за нею право на участь у ТОВ «Гарант»відноситься до компетенції загальних зборів товариства, а не суду.
Представник третьої особи ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_8 проти задоволення позову заперечував повністю, надав пояснення аналогічні поясненням представника ТОВ «Гарант».
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 листопада 2001 року Згурівською районною державною адміністрацією Київської області було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант», код ЄДРПОУ 31590271 (а.с. 177 копія свідоцтва);
Відповідно до статуту та установчого договору ТОВ «Гарант»в редакції від 02 липня 2002 року та чинної станом на 08 січня 2010 року, учасниками товариства були ОСОБА_4, частка якого у статутному фонді товариства складала 45 відсотків; ОСОБА_9, частка якого у статутному фонді товариства складала 20 відсотків; ОСОБА_10, частка якої у статутному фонді товариства складала 25 відсотків; ВАТ «Пререяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство», частка якого у статутному фонді товариства складала 10 відсотків (а.с. 14, 15 копія змін до Статуту; а.с. 180, 181 копія змін та доповнень до Установчого договору);
16 грудня 2005 року до ЄДРПОУ внесено запис про припинення ВАТ «Пререяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство», у звязку з визнанням його банкрутом (а.с. 92 листа державного реєстратора; а.с. 157 копія довідки з ЄДРПОУ);
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер учасник ТОВ «Гарант»ОСОБА_4 (а.с. 150 копія свідоцтва про смерть);
На підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори було посвідчено, що спадкоємцем майна, а саме частки в статутному фонді ТОВ «Гарант»в розмірі 5310,00 грн., що складає 45 відсотків статутного статутного фонду ТОВ «Гарант»є ОСОБА_3 (а.с. 67 копія свідоцтва про право на спадщину за законом);
08 січня 2010 року відбулись загальні збори ТОВ «Гарант», на яких були присутні учасники цього товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Загалом, як визначено в протоколі, були присутні всі учасники ТОВ «Гарант»або 100 відсотків голосів, які мають право голосувати. На вказаних зборах було прийнято рішення, зокрема, про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_4 у звязку з його смертю; про відмову у прийнятті до складу учасників товариства спадкоємця (спадкоємців) ОСОБА_4; про видачу у грошовій формі спадкоємцю (спадкоємцям) ОСОБА_4 вартості частки у майні ТОВ «Гарант»у розмірі 136 792, 80 грн. З усіх питань рішення приймалось одноголосно (а.с. 11, 12, 13 копія протоколу загальних зборів).
25 січня 2010 року було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «Гарант», затверджену загальними зборами учасників ТОВ «Гарант»08 січня 2010 року протоколом № 1 (а.с.135-148 копія нової редакції статуту).
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, такими обставинами суд визнає обставини, встановлені в ухвалі Господарського суду Київської області від 18 березня 2011 року у справі № К14/005-11, яка набула законної сили, зокрема, що з моменту створення ТОВ «Гарант»ОСОБА_3 ніколи не перебувала із вказаним товариством у корпоративних відносинах, не була його засновником та учасником, а є спадкоємицею померлого учасника ТОВ «Гарант»ОСОБА_4, якій рішенням загальних зборів учасників товариства «Гарант»від 08 січня 2010 року, оформленим протоколом № 1 загальних зборів учасників товариства «Гарант», відмовлено у прийнятті до складу учасників товариства (а.с. 53,54,55 копія ухвали);
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно ч.4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 100 ЦК України передбачено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Тобто, спадкується не право на участь у товаристві, що є особистим немайновим правом згідно ст. 100 ЦК України, а право спадкодавця на частку в статутному (складеному) капіталі товариства. Відповідна позиція викладена також у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»та п. 4.1 статуту ТОВ «Гарант»в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до повноважень яких входить і прийняття відповідних рішень.
Умови прийняття до складу учасників товариств з обмеженою відповідальністю правонаступників (спадкоємців), переходу частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи регулюються норами ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», ч. 5 ст. 147 Цивільного Кодексу України.
Частина 1 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства»передбачає, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
Згідно ч. 2 статті 55 закону «Про господарські товариства», при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.
Частиною 5 ст. 147 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, передбачено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Тобто, для набуття права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю потрібні як воля спадкоємця на вступ до товариства, так і воля учасників на його прийняття.
Отже, відмова ТОВ «Гарант»у прийнятті до нього правонаступника (правонаступників) ОСОБА_4, оформлена Протоколом загальних зборів Учасників товариства від 08 січня 2010 року № 1, прийнята більшістю голосів при голосуванні по даному питанню і є в даному випадку незгодою учасників товариства, із прийняттям до складу учасників спадкоємця - Позивача, оскільки товариство вирішує це питання в особі свого вищого органу управління - загальних зборів учасників. Тому, рішення щодо участі в товаристві спадкоємця приймають загальні збори учасників, кожний з яких шляхом голосування і виражає свою згоду або не згоду щодо прийняття до складу учасників спадкоємця, та керується при цьому своїми мотивами та міркуваннями і жодними перевагами спадкоємців не обмежений.
Судова практика виходить з того (узагальнення судової практики розгляду судами корпоративних спорів Верховного Суду України від 08 січня 2008 року), що при вирiшеннi спорiв, пов'язаних зi вступом спадкоємцiв (правонаступникiв) учасникiв до ТОВ (ТДВ), судам необхiдно керуватися нормами ч. 5 ст. 147 ЦК, а також ст. 55 Закону № 1576-ХII, зокрема, прийняття рiшення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенцiї загальних зборiв учасникiв товариства, а не суду.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Однак, застосування зазначеної норми повинно здійснюватися з урахуванням положень ст. 55 Закону України «Про господарські товариства». Так, оскільки стосовно правонаступника померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю фізичної особи чи припиненого учасника товариства з обмеженою відповідальністю юридичної особи має бути прийняте рішення загальними зборами учасників такого товариства про прийняття чи не прийняття їх до товариства, голоси, які припадають на частку померлого чи припиненого учасника, не можуть брати участь у визначенні кворуму для проведення загальних зборів учасників та прийняття ними рішень.
Дана позиція викладена також у п. 3.2.4. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», який зазначив, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства.
Судова практика виходить з того (узагальнення судової практики розгляду судами корпоративних спорів Верховного Суду України від 08 січня 2008 року), що для визнання недiйсним рiшення загальних зборiв товариства обов'язково необхiдно встановити факт порушення цим рiшенням прав та законних iнтересiв учасника (акцiонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду вiдсутнi пiдстави для задоволення позову. У звязку цим, посилання позивача на порушення порядку зменшення та збільшення розміру статутного капіталу ТОВ «Гарант»як на підставу недійсності рішення загальних зборів цього товариства від 08 січня 2010 року судом не береться до уваги, оскільки позивачем та її представником не надано належних та допустимих доказів того, що у звязку з цим порушуються права та інтереси позивача.
Крім того, згідно з узагальненням судової практики розгляду судами корпоративних спорів Верховного Суду України від 08 січня 2008 року, не всi спори, пов'язанi з визнанням недiйсними рiшень загальних зборiв товариства, можуть бути вiднесенi до спорiв, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК. Критерiями є, по-перше, склад учасникiв спору, по-друге, пiдстава, якою обгрунтовується вимога про визнання рiшення загальних зборiв недiйсними. На пiдставi змiсту ч. 3 ст. 167 ГК, яка визначає поняття "корпоративнi вiдносини", обов'язковим учасником корпоративного спору повинен бути суб'єкт корпоративних прав, тобто акцiонер або учасник господарського товариства. Тому справи у спорах про визнання недiйсним рiшень органiв управлiння господарського товариства за позовом особи, яка не є акцiонером або учасником товариства, в тому числi таким, що вибув, не належать до спорiв, що виникають з корпоративних вiдносин.
Тому, справи за позовом спадкоємця учасника товариства з обмеженою відповідальністю до такого товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства, зобовязання державного реєстратора скасувати записи про проведення реєстраційних дій підсудні місцевим загальним судам.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, оскільки в судовому засіданні не доведено, що загальні збори учасників ТОВ «Гарант», які відбулись 08 січня 2010 року проведені не у відповідності до вимог чинного на момент прийняття такого рішення законодавства України, так як мали повноваження на прийняття оскаржуваних рішень та питання про визнання за позивачем права на участь у ТОВ «Гарант»відноситься до компетенції загальних зборів учасників цього товариства, позивач ніколи не перебувала із вказаним товариством у корпоративних відносинах, не була його засновником та учасником.
Позовні вимог до Згурівської районної державної адміністрації Київської області щодо зобовязання державного реєстратора скасувати записи про проведення реєстраційних дій не підлягають до задоволення, оскільки є похідними від інших позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 91, 100, 147, 1219 ЦК України, 55, 58, 60 Закону України «Про господарські товариства», ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант», Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права участі у товаристві, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства, зобовязання державного реєстратора скасувати записи про проведення реєстраційних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ О.Г. СЕЛЮКОВ
Судове рішення № 18536355, Згурівський районний суд Київської області було прийнято 09.09.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-191/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: