Вирок № 18536098, 10.06.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-721/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючогосудді Горбатовської С.А.

при секретаріАйріян К.Б.

за участю:

прокурораРибалка І.А.

захисникаОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, без постійного місця проживання у м. Києві, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 18.10.2010 року, приблизно о 01 год., перебуваючи на території лікарні ім. Амосова, що по АДРЕСА_3, побачив металевий гараж. Реалізуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підсудний ОСОБА_2 підійшов до гаражу з правого боку та, застосовуючи свою фізичну силу, відігнув частину металевої стінки гаражу, утворивши отвір, через який проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: двигун від човна марки “MERCURY” модель 5 м., серійний номер НОМЕР_1, вартістю 15 000 грн., електродрель марки “Карт” в ящику з-під дрелі, загальною вартістю 150 грн., болгарку марки “Карт” в ящику з-під болгарки, загальною вартістю 200 грн., зарядний автомобільний пристрій марки “BOCH”, вартістю 300 грн., підводну рушницю фірми “Bragina”, вартістю 2400 грн., 2 крісла для кемпінгу, за ціною 100 грн. кожне, на загальну суму 200 грн. Після чого, підсудний ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 18250 грн.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 04.01.2011 року, в нічний час, зайшов до першого підїзду будинку АДРЕСА_1 з метою переночувати, так як не мав постійного місця проживання у м. Києві. Піднявшись на сходинкову площадку між третім та четвертим поверхами побачив вхідні двері квартири НОМЕР_2. Реалізуючи умисел, направлений на повторне таємне викладення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, підсудний ОСОБА_2, приблизно о 02 год., підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1, та подзвонив у дзвінок з метою пересвідчитись у тому, що власники квартири відсутні. Коли двері ніхто не відчинив, підсудний ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, застосовуючи металеву монтировку, яка знаходилася при ньому, та свою фізичну силу, вставивши монтировку між дверима та дверною луткою, зламав замки, відчинив вхідні двері та проник до квартири, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: ноутбук марки “Aser Aspire one D250-0Bt”, серійний номер: LUS670BO829400C31A1601, вартістю 5000 грн., ноутбук марки “Aser Aspire 5520 G”, вартістю 5000 грн. Після чого, підсудний ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 10000 грн.

Крім того, підсудний ОСОБА_2, 23.12.2010 року, приблизно о 23 год., перебуваючи на “Байковому” кладовищі, що по вул. Байковій, 6 у м. Києві, реалізуючи намір, направлений на заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, підійшов до ділянки НОМЕР_3, де знаходиться могила ОСОБА_5, 1924 року народження, та гранітний памятник з її бронзовим бюстом. Використовуючи металеву трубу, яку знайшов на кладовищі, підсудний ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, зірвав з памятника бронзовий бюст, вартістю 50 000 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 50000 грн. З бронзовим бюстом підсудний ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник.

Крім того, підсудний ОСОБА_2, 03.01.2011 року, приблизно о 20 год., знаходячись на “Байковому” кладовищі, що по вул. Байковій, 6 у м. Києві, реалізуючи намір, направлений на повторне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, підійшов до ділянки НОМЕР_4, на якій знаходиться могила ОСОБА_7, 1913 року народження, ОСОБА_8, 1907 року народження, з гранітним памятником з двома бронзовими барельєфами чоловіка і жінки. Використовуючи камінь, який знайшов на кладовищі, підсудний ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, збив з памятника два бронзових барельєфа з зображенням чоловіка та жінки, вартістю 1000 грн. кожен, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на суму 2000 грн. З бронзовими барельєфами підсудний ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив.

18.10.2010 року, у нічний час, він ходив по м. Києву з метою відшукати металобрухт, щоб в подальшому його здати та отримати за це гроші. Він зайшов на територію лікарні ім. Амосова, що по АДРЕСА_3, де побачив ряд зачинених металевих гаражів. Підійшовши до одного з гаражів, четвертого за рахунком від вїзду до лікарні, він помітив, що одна з металевих стінок гаражу прогнила та її можна відігнути. Пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, він відігнув металеву стінку з правої сторони гаражу, через отвір проник до приміщення. У приміщенні гаражу побачив речі: двигун від моторного човна “Меркурій”, електродрель “Карт” в корпусі синього кольору та болгарку “Карт” в корпусі синього кольору. Які були у ящиках, автомобільний зарядний пристрій, підводну рушницю, які знаходились на полицях деревяної шафи, два рибацькі складних стільця в чохлах. Всі ці речі він витягнув з гаражу через отвір. Так як фізично він не зміг забрати всі речі, то рушницю і зарядний пристрій він залишив біля гаражу, інше майно забрав з собою. Вранці він зловив таксі та поїхав на радіоринок, за поїздку він віддав таксисту болгарку і дрель, а двигун зі стільцями продав на ринку незнайомому чоловіку за 3000 грн., гроші витрати на особисті потреби.

04.01.2011 року, в нічний час, він вирішив зайти до одного з будинків, щоб знайти місце погрітися та переночувати. Він зайшов до буд. АДРЕСА_1 та став між третім та четвертим поверхами, щоб погрітися. Простоявши приблизно півгодини, він побачив, що у вхідних дверях однієї з квартир на четвертому поверсі знаходиться щілина. Тоді він вирішив зламати замок від дверей і проникнути до квартири, щоб щось там вкрасти. Він підійшов до дверей квартири та подзвонив у дзвінок, щоб дізнатись чи є хто вдома. На його дзвінок двері ніхто не відкрив, він зрозумів, що в квартирі нікого немає. Він подивився навкруги та побачив, що в під'їзді також нікого не має. Діставши із-за поясу металеву монтировку, він вставив її у щілину між замком і дверима, надавив на неї, та, пошкодивши замок, відкрив вхідні двері. Потім він зайшов до квартири, прикривши за собою двері і почав шукати гроші та цінні речі. При цьому, світло він не включав, світив ліхтариком. Знайшовши два ноутбуки, один у великій кімнаті, інший у спальні, поклав їх до пакету, який забрав з собою. Вийшовши з квартири, він пішки пішов до радіоринку, де вранці продав ноутбуки незнайомому чоловіку за 2000 грн.

23.12.2011 року, приблизно о 23 год., він знаходився на “Байковому” кладовищі, що по вул. Байковій, 6 у м. Києві, де іноді ночував. На ділянці НОМЕР_3 він помітив могилу з гранітним пам'ятником і бронзовим бюстом жінки. Для того, щоб збити бронзовий бюст і в подальшому здати його за гроші він почав шукати інструменти. Знайшовши неподалік могили металеву трубу, довжиною приблизно 100 см. 120 см, він підійшов до могили та, впевнившись в тому, що охоронців кладовища не має, почав відбивати бронзовий бюст від памятника. Вдаривши приблизно 5-7 разів, він відбив бюст, після чого поклав його до сумки та пішов з кладовища. Після, він пішов до пункту прийму вторинної сировини, що розташований неподалік Залізничного вокзалу по вул. Вокзальній у м. Києві, де здав бронзовий бюст за 150 грн.

03.01.2011 року, приблизно о 20 год., він знову прийшов на “Байкове” кладовище, що по вул. Байковій, 6 у м. Києві, де на ділянці НОМЕР_4 помітив могилу, на якій був гранітний пам'ятник з двома бронзовими барельєфами з зображенням чоловіка та жінки. Переконавшись, що охоронців і інших людей поряд не має, він знайшов камінь та почав ним відбивати бронзові барельєфи. Спочатку відбив один, а потім інший барельєф. Після чого, поклав барельєфи до поліетиленового пакету та пішов з кладовища до пункту прийому металу, що розташований по вул. Вокзальній у м. Києві, де здав їх за 60 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтримав заявлений ним на досудовому слідстві цивільний позов, просив його задовольнити. З приводу міри покарання для підсудного ОСОБА_2 просив суд не застосовувати до нього суворе покарання, вважає, що для підсудного буде достатнє середнє покарання, повязане з позбавленням волі.

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України при дослідженні доказів по справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази по справі належними і допустимими, а вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно (крадіжка), поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, вчинене повторно.

Крім того, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив наругу над могилою та незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі, вчинені з корисливих мотивів повторно.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого (а.с. 34-61 Т. 3), посередньо характеризується за місцем утримання (а.с. 62 Т. 3), на обліку у лікарів нарколога (а.с. 64,65 Т. 3) і психіатра (а.с. 63, 66 Т. 3) не перебуває. Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_3 з приводу міри покарання, необхідної для підсудного.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Таким чином, суд призначає для підсудного ОСОБА_2 міру покарання у виді позбавлення волі, яке, з урахуванням вищевикладених обставин, вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_3 суд задовольняє.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_4 суд залишає без розгляду у звязку з його невідповідністю (а.с. 71 Т. 1) вимогам цивільного процесуального законодавства та розяснює право на предявлення позову в порядку цивільного судочинства.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_10 суд залишає без розгляду у звязку з його невідповідністю (а.с. 23 Т. 2) вимогам цивільного процесуального законодавства та розяснює право на предявлення позову в порядку цивільного судочинства.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_9 суд залишає без розгляду у звязку з його невідповідністю (а.с. 50 Т. 2) вимогам цивільного процесуального законодавства та розяснює право на предявлення позову в порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази по справі суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

Згідно ст. 91 КПК України суд стягує з підсудного ОСОБА_2 судові витрати по справі.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 297 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі

На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 8 лютого 2011 року, зарахувавши в строк відбування покарання період затримання з 04.02.2011 року по 07.02.2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін утримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків в сумі 18250 грн. задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 18250 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення шкоди на суму 10000 грн. залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 на суму 50000 грн. залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_9 на суму 2000 грн. залишити без розгляду.

Речовий доказ по справі - врізний замок з кв. АДРЕСА_1 передати у власність ОСОБА_4;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві вартість досліджень в сумі 1824,67 грн. (р/р 31253272210699 в ГУДКУ в Київській обл., МФО 821018, ЄДРПОУ 25575285, призначення платежу: послуги експерта)

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом”янський районний суд м. Києва протягом пЧятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: