Рішення № 18535046, 29.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.11 Справа № 9/5009/4832/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерсталь” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 22)

до Енергодарської міської ради Запорізької області (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11)

про зобовязання відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 01/д-11 від 27.01.2011р.);

Від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 02-20/3964 від 16.11.2010р.); ОСОБА_3 (довіреність № 02-20/2513 від 23.06.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про зобовязання Енергодарської міської ради Запорізької області в особі голови м. Енергодар Наумичева І.М. підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки загальною площею 1 га, розташованої у промислової зоні в районі ВП «Запорізька АЕС»у м. Енергодарі Запорізької області, укладеного 18.07.2002р., реєстровий № 208 між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 (ВАА № НОМЕР_1, реєстровий № 4628), про викладення п. 2.1. договору оренди земельної ділянки у такій редакції: «п. 2.1. Орендна плата за цим договором в грошовому відбитку складає 38170 грн. Орендну плату орендар вносить щомісячно, шляхом банківського платежу, копію квитанції про сплату орендної плати предявляє в Енергодарський міській відділ земельних ресурсів. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом міністрів України формами».

Ухвалою суду від 18.08.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/4832/11, судове засідання призначено на 20.09.2011р. У судовому засіданні 20.09.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 29.09.2011р.

29.09.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. Між сторонами 18.07.2002р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1 га, розташованої у промислової зоні в районі ВП «Запорізька АЕС»у м. Енергодарі Запорізької області. Пунктом 2.1. цього договору встановлено, що орендна плата за цим договором в грошовому відбитку складає 38170 грн. Орендну плату необхідно вносити щомісячно (копію квитанції про сплату орендної плати предявити в Енергодарський міській відділ земельних ресурсів). Проте, позивач вважає, що даний пункт договору не відповідає вимогам п. 10 Типового договору земельної ділянки, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004р. № 220 та положенням Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати (її індексації). Внаслідок чого, позивач змушений сплачувати орендну плату у збільшеному від зазначеного у договорі розміру з врахуванням додаткової оплати індексації. На підставі ст.ст. 8, 19, 58 Конституції України, ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 83 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 203, ст.ст. 651, 653, 654 ЦК України, п. 10 Типового договору земельної ділянки, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004р. № 220 (із змінами та доповненнями, внесеними постановами КМУ від 13.12.2006р. № 1724, від 03.09.2008р. № 780), п.п. 2.3., 4.1.2., 5.1. договору оренди земельної ділянки від 18.07.2002р., реєстровий № 208, ст.ст. 20, 174, 193, 199 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, зазначивши, зокрема, про наступне. В звязку з невідповідністю п. 2.1. договору оренди, укладеному між сторонами положенням Податкового кодексу України, в частині встановленого розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, прокуратурою м. Енергодара було подано позовну заяву до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради до ТОВ «Інтерсталь»про зміну даного пункту. Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2011р. у справі № 6/5009/3238/11 визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Енергодарською міською радою та ТОВ «Інтерсталь»18.07.2002р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. по справі № 6/5009/3238/11 було скасовано рішення господарського суду Запорізької області та прийнято нове, яким вимоги прокуратури м. Енергодара було задоволено. Тож, зважаючи на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. по справі № 6/5009/3238/11 п. 2.1. договору оренди землі вже приведено у відповідність до вимог законодавства, немає жодної необхідності додатково вносити до нього будь-які зміни.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2002р. між Енергодарською міською радою Запорізької області (орендодавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерсталь” (орендар, позивач у справі) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, що знаходиться в м. Енергодарі Запорізької області, промзона, в районі ВП „Запорізька АЕС”. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1 гектар, згідно з планом схемою земельної ділянки, що є невідємною частиною договору.

Договір посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області і зареєстрований у реєстрі за № 4628.

Крім того, Енергодарським міським відділом земельних ресурсів проведено державну реєстрацію договору оренди, про що 18.07.2002р. до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі внесено запис за № 208.

Строк дії договору сторонами встановлено до 26.07.2012р. (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата за цим договором в грошовому відбитку складає 38170 грн. Орендну плату необхідно вносити щомісячно (копію квитанції про сплату орендної плати предявити в Енергодарський міській відділ земельних ресурсів).

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Частина 7 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що відносини, повязані з орендою землі, регулюються законом.

Станом на час укладення договору оренди земельної ділянки між сторонами (2002р.) питання стосовно оренди землі та розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності регулювались Законом України «Про оренду землі»та Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотною умовою договору оренди землі є орендна плата, із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Пунктом 2 ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»закріплено мінімальний розмір річної орендної плати, зокрема вказано, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до частини другої прикінцевих положень Податкового кодексу України (розділ ХІХ) з 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" визнано таким, що втратив чинність.

В той же час, аналогічні положення містить п.п. 288.5.1. статті 228 Податкового кодексу України, відповідно до якої розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2011р. у справі № 6/5009/3238/11 (в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. по справі № 6/5009/3238/11) змінено п. 2.1. договору оренди земельної ділянки загальною площею 1га, розташованої у промисловій зоні, в районі ВП „Запорізька АЕС” у м. Енергодарі Запорізької області, укладеного між Енергодарською міською радою і ТОВ «Інтерсталь», посвідченим 18.07.2002р. приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області і зареєстрованим у державному реєстрі за № 4628, виклавши його у такій редакції: орендна плата вноситься орендарем до місцевого бюджету у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку на рік на р/р 33218812700015 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677056 з призначенням платежу: орендна плата за землю юридичних осіб, код бюджетної класифікації платежів 13050500.

Крім того, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. у справі № 6/5009/3238/11 встановлено, що договір оренди, на час його укладення 18.07.2002р., містив необхідні істотні умови, які були визначені ст. 14 Законом України «Про оренду землі»в редакції, яка діяла на час його укладення. І лише в подальшому, в звязку зі зміною законодавства в частині мінімального розміру орендної плати (Закони України № 309-У1 від 03.06.2008р., № 043644-10 від 02.12.2010р., Податковий кодекс України) розмір орендної плати за землю встановлений договором від 18.07.2002р. перестав відповідати вимогам чинного законодавства. Тож, вказаною постановою Донецького апеляційного господарського суду, п. 2.1. договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 18.07.2002р., приведено у відповідність до вимог законодавства.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Предметом даного судового розгляду є зобовязання відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки укладеного 18.07.2002р., між сторонами, про викладення п. 2.1. договору оренди земельної ділянки у такій редакції: «п. 2.1. Орендна плата за цим договором в грошовому відбитку складає 38170 грн. Орендну плату орендар вносить щомісячно, шляхом банківського платежу, копію квитанції про сплату орендної плати предявляє в Енергодарський міській відділ земельних ресурсів. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом міністрів України формами».

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, а також той факт що рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2011р. у справі № 6/5009/3238/11 (в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. по справі № 6/5009/3238/11) пункт 2.1. договору оренди земельної ділянки загальною площею 1га, розташованої у промисловій зоні, в районі ВП „Запорізька АЕС” у м. Енергодарі Запорізької області, укладеного між Енергодарською міською радою і ТОВ «Інтерсталь», посвідченого 18.07.2002р. приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області і зареєстрованого у державному реєстрі за № 4628, вже приведений у відповідність до вимог законодавства і на час прийняття рішення у даній справі розмір орендної плати визначений у договорі не суперечить приписам п.п. 288.5.1. статті 228 Податкового кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви.

Посилання позивача на невідповідність положень договору, зокрема його пункту 2.1., вимогам п. 10 Типового договору земельної ділянки, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004р. № 220 та положенням Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати (її індексації) не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Постанову № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»прийнято Кабінетом Міністрів України 03.03.2004р., в той час як договір оренди земельної ділянки укладено між сторонами 18.07.2002р., тож на момент укладення договору, постанови № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»не існувало.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Пунктом 8.3. договору оренди земельної ділянки від 18.07.2002 № 4628 передбачено, що у випадках, не передбачених цим договором сторони несуть відповідальність керуючись діючим законодавством.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»передбачено здійснення обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції.

Отже, посилання позивача на необхідність приведення у відповідність пункту 2.1. договору оренди земельної ділянки до пункту 10 Типового договору оренди землі, щодо індексації розміру орендної плати для підтвердження правових підстав щодо внесення позивачем орендної плати з врахуванням індексації та обґрунтування цих дій при подані податкової звітності є безпідставним, оскільки вимога щодо обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції при внесенні чергового щомісячного платежу встановлена прямою нормою спеціального закону.

Є безпідставним також посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на положення Податкового кодексу України, виходячи з того, що індексація орендної плати ним не передбачена (ст. 288), а передбачена індексація нормативної грошової оцінки землі, оскільки саме нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, є базою оподаткування (ст. ст. 271, 289).

На підставі викладеного, у задоволенні позову відмовляється повністю, посилання позивача на інші документи та норми права не спростовують висновків суду.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 04.10.2011р.